Ухвала суду № 21695861, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4381/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представника відповідачаБорисюк Л.П.,

Ісаєнко Ю.А., Собківа Я.М.

Рижковій Ю.О.

Сидорчука Г.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш»про стягнення податкового боргу в сумі 248695,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 року ДПІ у м. Черкаси звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до ТОВ «Завод «Строммаш»в якому просила стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 248695,78 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Завод «Строммаш»на користь бюджету через ДПІ у м. Черкаси податковий борг в розмірі 248695,78 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Завод «Строммаш»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради як юридична особа 29.05.2003, код 32503902 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси як платник податків.

Відповідач подав до ДПІ у м. Черкаси податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності 28.01.2010 за № 4987, якою ним самостійно визначено орендну плату за рік в сумі 773433,20 грн., що становить 64451,10 грн. щомісячно.

Однак, відповідачем не сплачено у встановлені терміни 257804,40 грн.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у м. Черкаси від 13.05.2010 № 2947/15-31/32503902 підприємству нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобовязання по орендній платі з терміном сплати 30.12.2009 на суму 37463,58 грн., фактично сплачена 31.03.2010 в сумі 1000,00 грн., 01.04.2010 в сумі 2000,00 грн., 06.04.2010 в сумі 2000,00 грн., 13.04.2010 в сумі 2000,00 грн., 14.04.2010 в сумі 1000,00 грн., 15.04.2010 в сумі 1000,00 грн., 28.04.2010 в сумі 2646,27 грн. та 30.04.2010 в сумі 11000,00 грн.; по строку 01.02.2010 на суму 37790,90 грн., фактично погашено 30.04.2010 в сумі 20000,00 грн. та в сумі 340000,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових) платежів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платника податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон України № 2181-ІІІ).

Виходячи зі змісту пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (пп. «ї»пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181-III).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових) внесків, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону, податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штрафу таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У звязку з наявністю податкового боргу, позивачем виставлялись податкові вимоги, а саме: від 11.01.2010 № 1/47 на суму 39463,38 грн. та від 25.02.2010№ 2/441 на суму 100475,94 грн. Зазначені податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчать підписи головного бухгалтера ТОВ «Завод «Строммаш»про їх отримання.

19.04.2010 ДПІ у м. Черкаси прийнято рішення № 325/24-109 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке отримано відповідачем.

Таким чином, ДПІ у м. Черкаси правомірно стягнуто з ТОВ «Завод «Строммаш»на користь бюджету податковий борг в розмірі 248695,78 грн., а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ісаєнко Ю.А. Собків Я.М.