Ухвала суду № 21695696, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1252/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Київської обласної митниці Державної митної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Допомога-І»до Київської обласної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Допомога-І»(далі Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці Державної митної служби України (далі Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2 від 18.01.2011 року на суму 219872,49грн. та №7 від 02.03.2011 року на суму 175897,99 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати необґрунтовану, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, які мають значення для справи, допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою та зареєстрований Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 28.03.2005 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію (серія А00 №108090, код ЄДРПОУ 32395558), як платник податків перебуває на обліку в Яготинській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

Згідно статуту Позивач здійснює господарську діяльність, пов»язану, зокрема, з медико-виробничою діяльністю: фармацевтичною діяльністю, у тому числі одержання, зберігання, організація, доставка, продаж ліків та виробів медичного призначення аптечним, лікувально-профілактичним закладам та іншим юридичним особам, контроль за їх зберіганням та якістю, оптову та роздрібну торгівлю фармацевтичними, медичними товарами, виробами медичного призначення, медичного обладнання та лікарськими засобами. Також є імпортером медичних виробів, приладів, які використовуються в медицині, зокрема сечоприймачів.

Зазначений виріб сечоприймач «Medicare», код УКТЗЕД 9018 90 85 90 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №4719/2006 згідно з наказом Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 03.02.2006 року №53 віднесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення.

За період з 08.12.2010 року по 23.12.2010 року Відповідачем проведено камеральну перевірку Позивача з питань правильного митного оформлення товару Позивачем, за результатами якої 23.12.2010 року складено акт №К11/10/125000000/32395558. Вказаний акт направлено Позивачу для ознайомлення та підписання.

Перевіркою встановлено, що Позивачем з 01.01.2008 року по 04.11.2010 року ввозилися на територію України прилади, що використовуються в медицині, а саме сечоприймачі, митне оформлення яких здійснювалося на підставі вантажно-митних декларацій №125000001/8/921063 від 17.12.2008 року, №125000001/9/109942 від 09.04.2009 року. Даний товар пропущено на митну територію України.

За вказаним у вантажно-митних деклараціях кодом УКТЗЕД товару ставка ввізного мита складала 0%. При цьому митні платежі не сплачувалися.

Проте, в ході перевірки Відповідач зробив висновок про невідповідність товару заявленому коду в порушення вимог Закону України «Про митний тариф України»№2371-ІІІ від 05.04.2001 року. Внаслідок допущеної методологічної помилки у поданих вантажно-митних деклараціях порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року щодо застосування пільг по сплаті податку на додану вартість та заниження податкового зобов»язання за платежем «Податок на додану вартість»на суму 175897,99 грн.

18.01.2011 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення №2 форми «Р»про визначення податкового зобов»язання в сумі 219872,49 грн., з яких податкове зобов»язання за платежем «Податок на додану вартість»складає 175897,99 грн. та штрафні санкції 43974,50 грн.

Вказане рішення контролюючого органу оскаржувалося Позивачем до Державної митної служби та після відмови в задоволенні скарги до суду.

Згідно п.35 ст.1 Митного кодексу України (далі - Кодекс) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур. Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов»язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

До документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, належать, зокрема, митна декларація та документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД (Постанова Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 року №80).

Відповідно до правил ст.81 Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно визначення п.5 ст.1 Кодексу декларант - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Положеннями ст.88 Кодексу встановлено, що декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно визначення п.5 ст.1 Кодексу митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Із змісту вказаної норми вбачається, що в митній декларації відповідно до встановленої норми обов»язковими реквізитами є лише відомості про товар, який переміщується через митний кордон.

Відповідно до ч.3 ст.86 Кодексу митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Згідно ст.4 Закон України «Про єдиний митний тариф»товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

За правилами ч.1 ст.17 Закон України «Про єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Відповідно до п.10.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, а саме: будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Таким чином, відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету покладено на митний орган.

Згідно положень п.4.2.1-4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Частиною 2 ст.78 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення Позивача від сплати податку на додану вартість чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону №168/97-ВР та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону №2181 Відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов»язань у зв»язку із помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону №2181, дія якого не поширюється на митні органи. Така ж позиція висловлена Верховним судом України в «Практиці розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов»язаних зі справлянням податківі зборів митними органами» від 01.01.2010 року.

До Переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1949 від 17.12.2003 року, зокрема, відноситься виріб сечоприймач (код УКТЗЕД 3924 90 90 00).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про дії Відповідача по нарахуванню Позивачу податкового зобов»язання за платежем «Податок на додану вартість»в сумі 175897,99 грн. та штрафних санкцій вчинені ним в порушення вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М. Бужак Н.П. Ухвала складена в повному обсязі 09.02.2012 року.