Ухвала суду № 21695164, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18268/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Глущенко Я.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Стройенерго»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.11р. справі №2а-18268/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Стройенерго»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Стройенерго»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 23.11.10р. №0009602310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.11р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що правомірно, відповідно до п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит у загальній сумі 1145904 грн. за господарськими операціями з придбання робіт у ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», на підставі належно оформлених останнім податкових накладних.

В судове засідання учасники процесу не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у звязку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Стройенерго»(код за ЄДРПОУ 35142245) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.ГРУП»(код за ЄДРПОУ 34981754) за період з 01.10.08р. по 30.04.10р., за результатами якої складено акт № 919/23-10/35142245 від 15.11.10р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість», яке призвело до заниження ПДВ на загальну суму 1145904 грн., в тому числі: за жовтень 2008р. 114789 грн., за листопад 2008р. 93172 грн., за грудень 2008р. 56563 грн., за січень 2009р. 45730 грн., за лютий 2009р. 54810 грн., за березень 2009р. 54810 грн., за квітень 2009р. 54810 грн., за травень 2009р. 54810 грн., за червень 2009р. 54810 грн., за липень 2009р. - 54810 грн., за серпень 2009р. - 54810 грн., за вересень 2009р. - 54810 грн., за жовтень 2009р. - 54810 грн., за листопад 2009р. 57060 грн., за грудень 2009 р. 57060 грн., за січень 2010р. 57060 грн., за лютий 2010р. 57060 грн., за березень 2010р. 57060 грн., за квітень 2010р. 57060 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності господарської операції з ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акта, ДПІ винесено податкове повідомлення рішення № 0009602310/0 від 23.11.10р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 1718 856 грн., у тому числі: 1145904 грн. за основним платежем та 572952 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що директор контрагента позивача - ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»звітні, бухгалтерські та фінансово господарські документи ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»не підписував, податкову звітність не подавав, доручення на вчинення господарських операцій від імені Товариства нікому не надавав, на посаду директора нікого не призначав, а відтак виписані невстановленими особами податкові накладні не можуть бути безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»в особі директора ОСОБА_2 було укладено ряд договорів №№ 1388/10/08 від 01.10.08р., 1487/11-08 від 01.11.08р., 1481/11-08 від 01.11.08р., 1486/11-08 від27.11.08р., 1378/08 від 28.05.08р. на виконання комплексу робіт (технічна підтримка установок пожежної сигналізації, роботи по проведенню технагляду, тощо)

Дані договори були підписані від імені директора виконавця - TOB «С.ДЖ.Р.Груп»ОСОБА_2

На підставі податкових накладних, виписаних TOB «С.ДЖ.Р.Груп»позивач за вищевказаний період відніс до складу податкового кредиту з ПДВ суму 1 145 904 грн.

Перевіркою встановлено, що в провадженні СУ ПМДПА України знаходиться кримінальна справа №079010/10 ч.5 ст. 191, ч.2 ст.205 КК України, яка порушена відносно директора TOB «С.Дж.Р.Груп».

Відповідно до протоколу допиту свідка від 18.08.10р. (а.с 80) проведеного ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирський області, у якості свідка був допитаний засновник та директор TOB «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_2, який повідомив, що фактично жодного відношення до діяльності даного підприємства не мав, за винагороду погодився зареєструвати ТОВ, ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства від імені TOB «С. Дж. Р. Груп»не підписував, угод не укладав та нікого не уповноважував на здійснення підприємницької діяльності від імені Товариства.

Матеріали справи містять висновок №3 від 11.01.11р.(а/с 97 138) судово - почеркознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на південно-Західній залізниці, предметом дослідження якої були первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит у вказаній сумі, підписані від імені виконавця ОСОБА_2 на предмет відповідності підписів у них підпису ОСОБА_2

Як вбачається із зазначеного висновку, підписи від імені ОСОБА_2 в поданих документах виконано не ним, а іншою особою з наслідуванням підпису останнього.

В ході аналізу податкової звітності, податковим органом встановлено, що відповідно р.01 податкового розрахунку комунального податку, поданого до ДПІ у Печерському районі м. Києва за період з 01.09.2008 по 30.04.2010 року кількісний склад працівників TOB «С. Дж. Р. Груп»за базовий податковий (звітний) період складає 1 особа. Окрім того, встановлено також відсутність будь-якої інформації про наявність у TOB «С. Дж. Р. Груп»складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Перевіркою також встановлено, що у поданих TOB «С. Дж. Р. Груп»деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування.

Отже перевіркою встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировинних матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Згідно інформації вказаної в АІС «Податки»стан платника TOB «С. Дж. Р. Груп»- запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг та виконання робі не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а оформлені лише документально невстановленими особами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та враховуючи встановлений належними засобами доказування факт підпису податкових накладних не ОСОБА_2, за свідченням якого господарські операції з надання послуг та виконання робіт для позивача не вчинялись та який, як встановлено судом, був єдиним працівником на підприємстві, відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

За відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаним Товариством, податкові накладні, підписані невстановленою особою не можуть підтверджувати факт виконання робіт, що зазначені у цих накладних.

Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обовязки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими субєктами підприємництва.

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Стройенерго»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.11р. справі №2а-18268/10/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.11р. справі №2а-18268/10/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М Глущенко Я.Б.