Ухвала суду № 21695145, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2034/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.04.2011 року №0000102353,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.04.2011 року №0000102353.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 01.04.2011 року по 05.04.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Кремінь Агро Колос»за період вересень грудень 2009 року, за наслідками якої складений акт від 05.04.2011 року №168/23-011/00951770.

19 квітня 2011 року ДПІ у Миронівському районі Київської області винесено податкове повідомлення рішення №0000102353, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 848395,00 грн., у тому числі по деклараціям за жовтень 2009 року на суму 251590,00 грн., за листопад 2009 року на суму 241236,00 грн., за грудень 2009 року на суму 224268,00 грн., за січень 2010 року на суму 131301,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що між позивачем та ПП «Кремінь Агро Колос»у період, що перевірявся були укладені договори, предметом яких є купівля продаж соняшника та пшениці. Під час аналізу зазначених господарських операцій орган державної податкової служби використовував матеріали перевірки господарських операцій між ПП «Дніпро Агротехбуд Регіон» та ПП «Кремінь Агро Колос»(акт перевірки Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 06.01.2011 року №2/230-36492015 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Кремінь Агро Колос»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.07.2009 року по 31.07.2010 року), відповідно до яких останній придбав пшеницю та соняшник, які в подальшому були реалізовані позивачу.

Підставою для визнання правочину нікчемним на думку органу державної податкової служби є те, що господарські операцій між ПП «Дніпро Агротехбуд Регіон»та ПП «Кремінь Агро Колос»не спричиняють реального настання правових наслідків, тому є нікчемними по ланцюгу до ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій; відповідачем не надано доказів на підтвердження висновків акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з акту перевірки, між Публічним акціонерним товариством «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»та Приватним підприємством «Кремінь Агро Колос»були здійснені господарські операції, на виконання яких останнім були виписані податкові накладні за період вересня, жовтня, листопада, грудня 2009 року (т. 1 а.с. 141 198).

Також на виконання господарських операцій, між Публічним акціонерним товариством «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»та Приватним підприємством «Кремінь Агро Колос»були складені видаткові накладні за період з вересня, жовтня, листопада, грудня 2009 року (т. 1 а.с. 199 247) та виписані рахунки фактури (т. 2 а.с. 93 136).

Згідно банківських виписок, у період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем здійснено оплату з призначенням платежу за придбаний у ПП «Кремінь Агро Колос»соняшник та пшеницю (т. 2 а.с. 53 92).

На підтвердження транспортування придбаного у ПП «Кремінь Агро Колос»товару позивачем надані товаро транспортні накладні отримані від постачальника у період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року (т. 2 а.с. 5 52) та журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) (т. 2 а.с. 1 4), який був оглянутий колегією суддів апеляційного суду в оригіналі.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництвапідприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

На підтвердження використання придбаного у ПП «Кремінь Агро Колос»товару позивачем надані копії накладних на відпуск зерна в переробку та виробничі звіти по переробці соняшника за період вересня грудня 2009 року, (т. 1 а.с. 117 125), які свідчать, що за результатами переробки соняшника позивачем отримано олію, макуху та лузгу, тобто позивач використав придбаний у контрагента товар у своїй господарській діяльності.

Також наявні в матеріалах справи виробничі звіти по переробці соняшника та загальний звіт по основним засобам, підтверджують наявність у позивача потужностей для проведення переробки зернових культур.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Публічним акціонерним товариством «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»правомірно сформований податковий кредит по господарським операціям з ПП «ПП «Кремінь Агро Колос»у період вересня грудня 2009 року, тому, відповідно, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період жовтня 2009 року, листопада 2009 року, грудня 2009 року та січня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П. Собків Я.М.