Ухвала суду № 21695142, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4051/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»до Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.05.2011 року №0000922301,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод», звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 05.05.2011 року №0000922301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення від 05.05.2011 року №0000922301.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 28.02.2011 року по 11.04.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складений акт від 18.04.2011 року №248/23/03566564 (а.с. 17).

05 травня 2011 року Державною податковою інспекцією у Шполянському районі Черкаської області винесено податкове повідомлення рішення №0000922301, яким на підставі акту перевірки за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 та п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»Публічному акціонерному товариству «Шполянський молокозавод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за грудень 2009 року на 93063,00 грн., за січень 2010 року на 97600,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, підставою зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за період грудня 2009 року січня 2010 року послугував висновок органу державної податкової служби про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування внаслідок не проведення коригування та не перенесення відображених операцій з поставки молока та молочної продукції, мяса та мясопродуктів за період з 24.11.2009 року по 30.12.2009 року в загальній декларації з податку на додану вартість до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за грудень 2009 року; внаслідок віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані товари та послуги повязаних з будівництвом та введенням в експлуатацію газової заправки, а також по придбанню стислого газу; внаслідок неправильного розрахунку коефіцієнту розподілу вартості придбаного молока для визначення витрат, сум податкових зобовязань та податкового кредиту.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови Окружного адміністративного суду м. Києва колегією суддів встановлено наступне.

Щодо нарахування позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість у період з 24.11.2009 року по 30.12.2009 року колегія суддів зазначає наступне.

На думку органу державної податкової служби, поставка переробними підприємствами молока та молочної продукції, м'яса та мясопродуктів відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»за період з 24.11.2009 року по 31.12.2009 року включно, відображається в податковій декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за грудень 2009 року. При цьому в разі відображення переробним підприємством операцій з поставок молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів за період з 24.11.2009 року по 30.11.2009 року в загальній декларації з податку на додану вартість (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом) такі операції підлягають коригуванню та перенесенню до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за грудень 2009 року (аркуш акту 12 13).

Як зазначено в акті перевірки ВАТ «Шполянський молокозавод»подано за листопад 2009 року окрему декларацію з податку на додану вартість по поставках з 01.11.2009 року по 23.11.2009 року та загальну декларацію, в якій включено поставку продукції з 24.11.2009 року по 30.11.2009 року та за грудень 2009 року загальну декларацію за період з 01.12.2009 року по 30.12.2009 року та окрему декларацію за 31.12.2009 року.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами внесеними Законом України від 04.02.2009 року №922-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу») сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зміни, внесені Законом України від 04.02.2009 року №922-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішенням Конституційного Суду України від 24.11.2009 року «29-рп/2009.

31.12.2009 року набрав чинності Закон України № 1782-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи», яким п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на доадну вартість»викладено в такій редакції: сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що суми податку на додану вартість, нараховані переробними підприємствами відповідно до абзацу першого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»за період з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 24 листопада 2009 року N 29-рп/2009 до дня набрання чинності цим Законом, не підлягають сплаті до бюджету та включаються до податкових зобов'язань платників податку у звітному податковому періоді, на який припадає день набрання чинності цим Законом. При цьому фінансові санкції за несплату сум податку на додану вартість до бюджету, нараховані протягом такого строку, не застосовуються до переробних підприємств.

Колегія суддів вважає, що оскільки у період з 24.11.2009 року по 30.12.2009 року норми п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»не діяли, то відповідно нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість повинно здійснюватися в загальному порядку. При цьому, зобовязання платника податків щодо коригування та перенесення до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) операцій з поставками молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, які відображені в загальній декларації з податку на додану вартість за період з 24.11.2009 року по 30.11.2009 року, не вимагається.

Щодо віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані товари та послуги пов'язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію газової заправки, а також по придбанню стислого газу колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, з метою підвищення економічної ефективності торгівлі та автомобільного вантажного транспорту позивачем у 2008 році розпочато будівництво, налагодження та введення в експлуатацію автомобільної газонаповнювальної компресорної станції газова заправка.

На думку органу державної податкової служби суми податку на додану вартість за період листопада та грудня 2009 року за придбані товари та послуги пов'язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію газової заправки, а також по придбанню стислого газу повинні бути віднесені до податкової декларації (переробного підприємства).

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009, № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»за результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно наказу директора позивача від 10.05.2010 року №21/1 автомобільна газонаповнювальна компресорна станція введена в експлуатацію лише 20 травня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у зв'язку з тим, що основні фонди (газова заправка) не брали участь у виробничому процесі позивача по переробці молока, отриманого у сільськогосподарських товаровиробників та норми п. 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»у період з 24.11.2009 року по 30.12.2009 року не діяли, суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні товарів та послуг пов'язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію газової заправки, а також по придбанню стислого газу для заправки правомірно відображались позивачем у складі податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2009 року.

Стосовно розміру коефіцієнту розподілу вартості придбаного молока для визначення витрат, сум податкових зобовязань та податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у перевіряємий період вів окремий податковий облік молока та молочної продукції, виготовленої з сировини, поставленої сільськогосподарськими товаровиробниками та посилаючись на п. 14 розяснення ДПА України (лист від 28.01.2003 року №1399/7/15-3317 «Щодо окремих питань по справлянню податку на додану вартість») для визначення витрат, сум податкових зобовязань та податкового кредиту розраховував коефіцієнт, виходячи з частки закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою молока в загальному обсязі молока, придбаного у всіх категорій постачальників.

Разом з тим, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на п. 15 листа Державної податкової адміністрації України від 28.01.2003 року №1399/7/15-3317 «Щодо окремих питань по справлянню податку на додану вартість», відповідно до якого розрахунок коефіцієнту здійснюється виходячи із вартості молока, придбаного за нульовою ставкою та окремо щодо молока, придбаного за ставкою 20% , у загальній вартості молока, придбаного в усіх постачальниках.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009, № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, крім особистих селянських господарств.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що для визначення витрат, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту використовуються методи з визначення коефіцієнту розподілу, який дорівнює частці обсягу закупленого у звітному періоді від загального обсягу молока, придбаного у всіх категорій постачальників, а не з частки вартості закупленого молока, про що стверджує відповідач

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П. Собків Я.М.