Ухвала суду № 21694954, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1732/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг»та Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг»до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ в Київській області № 0000152301/0 та № 0000162301/0 від 24 березня 2011 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 24 березня 2011 року в частині збільшення позивачу грошового зобовязання на суму 43888 грн. 70 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням сторони оскаржили його в апеляційному порядку.

Позивач просить скасувати постанову суду від 02 серпня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надав усі необхідні докази на підтвердження укладення та фактичного виконання договорів із ТОВ «Укртехінжиніринг»та ФОП ОСОБА_2

Відповідач просить скасувати постанову суду від 02 серпня 2011 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не включив до складу валового доходу суму безповоротної фінансової допомоги.

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача також підтримав свою апеляційну скаргу та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»та Фастівської ОДПІ в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Фастівської ОДПІ Київської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, про що складено акт № 45/11/2301-20059685 від 04 березня 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 24 березня 2011 року, яким позивачу були визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 234466 грн. 25 коп., з яких 184373 грн. 00 коп. за основним платежем та 46093 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000162301/0 від 24 березня 2011 року, яким позивачу були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 115625 грн. 00 коп., з яких 92500 грн. 00 коп. за основним платежем та 23125 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неправомірно збільшено валовий дохід позивача на суму умовно нарахованих відсотків. Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що позивач не надав достатнього документального підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Укртехінжиніринг»та ФОП ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»колегія суддів керується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»та ТОВ «Юнівест Медіа»було укладено договір доручення № 01-10 від 01 січня 2010 року. Згідно вказаного договору та додаткової угоди № 1 від 19 березня 2010 року позивач у даній справі взяв на себе зобовязання від імені та за рахунок ТОВ «Юнівест Медіа»до 31 грудня 2020 року укласти договори поставки паперу та здійснити оплату поставленого паперу, а ТОВ «Юнівест Медіа»зобовязувалося забезпечити ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»грошовими коштами у необхідній кількості.

На виконання вказаного договору ТОВ «Юнівест Медіа»перерахувало позивачу 11000 грн. 00 коп.

На кінець звітного періоду договори поставки паперу позивачем укладені не були, кошти в розмірі 11000 грн. 00 коп. ТОВ «Юнівест Медіа»також не були повернуті.

У звязку з цим відповідачем було зроблено висновок про те, що ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»зобовязане включити до валового доходу умовно нараховані відсотки на вказану суму.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

У відповідності до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону безповоротна фінансова допомога це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога, згідно пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кошти в сумі 11000 грн. 00 коп., які були перераховані позивачу ТОВ «Юнівест Медіа», не належать до поворотної фінансової допомоги з огляду на наступне.

Вказані кошти були передані позивачу в межах договору доручення № 01-10 від 01 січня 2010 року та підлягали використанню ним від імені та в інтересах ТОВ «Юнівест Медіа».

Натомість основною ознакою поворотної фінансової допомоги є отримання коштів особою для їх використання у власних цілях.

Крім того, у відповідності до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Фастівської ОДПІ Київської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 серпня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»колегія суддів керується наступним.

Відповідачем було зменшено валові витрати позивача на суму коштів у розмірі 134550 грн. 00 коп., що були перераховані ФОП ОСОБА_2 у ІІІ кварталі 2010 року.

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 10/09 від 28 грудня 2009 року. Також між сторонами було укладено додаткову угоду № 01 від 30 березня 2010 року вищезазначеного договору.

Згідно п. 2.1 договору № 10/09 від 28 грудня 2009 року ФОП ОСОБА_2 зобовязувався надати позивачу інформаційні (консультаційні) послуги з наступних питань: надання консультацій за результатами дослідження ринку ділової інформації, пошук і визначення надійних ділових партнерів та потенційних клієнтів, надання консультацій з виявлення внутрішніх та зовнішніх загроз при реалізації комерційних проектів, правове забезпечення підприємницької діяльності та її безпеки, визначення заходів і підготовка рекомендацій про можливості правомірного відшкодування збитків, які були завдані в процесі підприємницької діяльності та консультування х питань захисту комерційної таємниці (крім консультацій, надання яких потребує отримання ліцензії).

Пунктом 6 вказаного договору було передбачено, що приймаючи важливість та конфіденційність надаваних послуг з метою запобігання розповсюдження важливої інформації, всі консультативно-інформаційні послуги надаються в усній формі.

Суму коштів, які були перераховані ФОП ОСОБА_2, позивач включив до складу валових витрат.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, обовязковими умовами віднесення витрат до складу валових є підтвердження їх документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також понесення таких витрат в цілях, зумовлених господарською діяльністю платника податку.

На підтвердження укладення та фактичного виконання договору № 10/09 від 28 грудня 2009 року позивач надав копії актів приймання-здачі робіт за період з січня по вересень 2010 року.

Акти приймання-здачі робіт за своїм змістом є документами первинного бухгалтерського обліку. Вимоги до таких документів встановлені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно вказаної норми права документи первинного бухгалтерського обліку повинні містити такі обовязкові реквізити, як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані представником позивача копії актів приймання-здачі робіт колегія суддів встановила, що вони оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, у вказаних актах не відображено зміст та обсяг господарської операції.

Так, у актах приймання-здачі робіт у графі «найменування робіт» зазначено «консультаційно-інформаційні послуги за відповідний місяць згідно додаткової угоди № 01 від 30 березня 2010 року до договору № 01/09 від 28 грудня 2009 року».

Разом з тим, додаткова угода № 01 від 30 березня 2010 року стосувалася зміни вартості послуг, що ФОП ОСОБА_2 зобовязувався надати позивачу, натомість відомості про зміст відповідних послуг у вказаній додатковій угоді відсутні.

Перелік інформаційних (консультаційних) послуг, які можуть бути надані позивачу в межах договору № 01/09 від 28 грудня 2009 року, визначені у п. 2.1 вказаного договору.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що сторони договору, складаючи акти приймання-здачі робіт, у графі «найменування робіт» зобовязані були зазначити які саме послуги з тих, які перелічені у п. 2.1 договору № 01/09 від 28 грудня 2009 року, та у якому обємі були надані позивачу в певному місяці.

Враховуючи, що надані позивачем копії актів не містять у собі чіткої інформації про зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані документи не є належним доказом фактичного виконання сторонами умов договору № 01/09 від 28 грудня 2009 року.

Інших доказів на підтвердження отримання консультативно-інформаційні послуги від ФОП ОСОБА_2 позивач не надав посилаючись на п. 6 вищезазначеного договору.

З огляду на те, що на платника податків покладається обовязок доведення правомірності формування ним валових витрат та враховуючи до їх складу можуть бути включені лише документально підтверджені витрати, повязані з отриманням товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, позивач зобовязаний був надати суду відповідні документи.

Натомість договори, які передбачають отримання послуг з надання конфіденційної інформації, позивач не позбавлений можливості оплачувати з власного прибутку.

Проте, у разі віднесення позивачем витрат на оплату таких договорів до складу валових витрат, позивач не може бути звільнений від обовязку надання документального підтвердження фактичного їх виконання з посиланням на конфіденційність отриманої інформації.

Крім того, відсутність відомостей про те, які саме послуги були отримані платником податку, контролюючий орган позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність взаємозвязку між змістом отриманих послуг та господарською діяльністю такого платника податків.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»необґрунтовано включено до складу валових витрат суми коштів, що були перераховані ФОП ОСОБА_2

Також судом встановлено, що позивачем було укладено договір про надання послуг № 12/01/10/2009 від 01 грудня 2009 року з ТОВ «Укртехінжиніринг». Згідно умов вказаного договору ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»доручило ТОВ «Укртехінжиніринг»власними силами та технічними засобами здійснити генеральне прибирання (мийка вікон, хімічне чищення килимового покриття з використанням спеціалізованих хімічних засобів, чищення жалюзі, видалення пилу із стелі та стін, чищення та мийка радіаторів опалення) та сухе чищення промисловими пилососами.

Кошти, витрачені на оплату вказаного договору, позивачем були включені до складу валових витрат, а сума податку на додану вартість, сплачена в ціні послуги, до податкового кредиту.

На підтвердження фактичного виконання умов договору № 12/01/10/2009 від 01 грудня 2009 року позивач надав суду копію акту приймання-передачі послуг від 31 грудня 2009 року та податкової накладної № 291 від 31 грудня 2009 року.

Згідно акту перевірки № 45/11/2301-20059685 від 04 березня 2011 року контролюючий орган дійшов висновку про те, що умови вищевказаного договору ТОВ «Укртехінжиніринг»фактично не виконувало та не могло виконати.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на письмових поясненнях ОСОБА_3 від 14 лютого 2011 року, яка у період з серпня 2008 року по серпень 2010 року була директором ТОВ «Укртехінжиніринг». Згідно вказаних пояснень ОСОБА_3 договір № 12/01/10/2009 від 01 грудня 2009 року, акт приймання-передачі послуг від 31 грудня 2009 року та податкову накладну № 291 від 31 грудня 2009 року не підписувала, назву ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»чує вперше. Також вказана особа пояснила, що не памятає чи були на підприємстві робочі.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача надав суду копію нотаріально завіреної заяви-пояснень ОСОБА_3 від 14 березня 201 року, у якій, зокрема, зазначено, що всі документи, договори, накладні, рахунки, акти, податкові накладні тощо, в тому числі з ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг», вона підписували особисто.

Суд першої інстанції, враховуючи, що пояснення від 14 лютого 2011 року та заява-пояснення від 14 березня 2011 року містять в собі суперечливі відомості, не брав їх до уваги.

Приймаючи рішення відмову в задоволенні позовних вимог, що випливають із правовідносин позивача із ТОВ «Укртехінжиніринг», суд першої інстанції виходив з того, що надання клінінгових послуг не відноситься до видів діяльності, які здійснює ТОВ «Укртехінжиніринг».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ТОВ «Укртехінжиніринг»є інші види оптової торгівлі. Також вказана юридична особа здійснює будівництво будівель, оптову торгівлю будівельними матеріалами, оптову торгівлю деревиною, діяльністю у сфері інжинірингу, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Представник ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»під час судового засідання послався на те, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про певний вид діяльності не є доказом того, що субєкт господарювання не мав наміру чи реальної можливості здійснювати незареєстровану діяльність.

Колегія суддів погоджується із доводами представника позивача про те, що сама по собі відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про те, що ТОВ «Укртехінжиніринг»надає клінінгові послуги не є достатнім доказом невиконання сторонами договору № 12/01/10/2009 від 01 грудня 2009 року.

Однак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано суду достатніх доказів на підтвердження факту отримання від ТОВ «Укртехінжиніринг»клінінгових послуг.

Згідно умов вказаного договору ( п. 1.1 та п. 10. 3) ТОВ «Укртехінжиніринг»зобовязане було надати позивачу відповідні послуги власними силами та технічними засобами без залучення третіх осіб.

Із п. 4.3 договору № 12/01/10/2009 від 01 грудня 2009 року вбачається, що у виконавця повинен бути наявний кваліфікований персонал, підготовлений до виконання робіт, повязаних із підвищеною небезпекою тощо.

Таким чином, фактичне виконання ТОВ «Укртехінжиніринг»клінінгових послуг можливе виключно у разі наявності у вказаної юридичної особи відповідних матеріальних та трудових ресурсів.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 від 14 лютого 2011 року, які були надані нею оперуваженому відділенням ПМ по обслуговуванню Фастівського району Київської області, товариство фактично здійснювало продаж автомобільних запчастин, про надання вказаною юридичною особою клінінгових послуг та наявність персоналу директору ТОВ «Укртехінжиніринг»не було відомо.

З огляду на вказані пояснення колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення податкового органу щодо фактичного отримання позивачем клінінгових послуг від ТОВ «Укртехінжиніринг».

Посилання позивача на заяву-пояснення ОСОБА_3 від 14 березня 2011 року як на підставу задоволення своїх вимог колегія суддів вважає необґрунтованими. У вказаній заяві ОСОБА_3 лише вказує на те, що особисто підписала документи договори, накладні, рахунки, акти, податкові накладні тощо, в тому числі з ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг».

Разом з тим, зазначена заява-пояснення не є доказом того, що перелічені документи були нею підписані у звязку з реальним вчиненням вказаними юридичними особами господарських операцій.

Саме по собі складення та підписання уповноваженими особами документів первинного бухгалтерського обліку, без фактичного здійснення господарської операції, обумовленої договором, не є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні вищезазначеної частини позовних вимог ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг».

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 серпня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»та Фастівської ОДПІ в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг»та Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С Шостак О.О.