Постанова № 21694820, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/475/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретаріМартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Березнянського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Березнянське споживче товариство (далі Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області (далі Відповідача) у якому просило скасувати рішення від 28.12.2010р. №1767/23 на суму 3400грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що зявились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи посадовими особами ДПІ на підставі направлень № 1052 від 13.12.2010р. та № 16 від 14.12.2010р. була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», про що складено акт від 14.12.2010р.

На підставі якого винесено рішення від 28.12.2010р. за № 1767/23 про застосування фінансових санкцій в сумі 3400 грн. за порушення ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в наказі на проведення перевірки відповідачем не зазначено найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки, крім того у направленні не зазначено жодної з підстав проведення такої перевірки, у звязку з чим суд дійшов висновку про безпідставність проведення планової перевірки позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки та з оскаржуваного рішення вбачається, що на момент перевірки в залі для відвідувачів кафе №6 «Сюрприз»не була розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», тобто порушено ст.. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст.. 15-2 Закону № 481/95-ВР у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивачем не в суду першої інстанції, не під час апеляційного розгляду справи не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, що свідчили про обґрунтованість позовних вимог, тобто свідчили про відсутність порушень ст.. 15-2 Закону № 481/95-ВР.

Акт перевірки підписаний без зауважень продавцем кафе №6 ОСОБА_2, в присутності якої здійснювалась перевірка.

За порушення норм Закону № 481/95-ВР щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом сирцем виноградним, спиртом сирцем-плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються статтею 11-2 Закону N 509, в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок. Так у відповідності до вимог законодавства продавцю було надано направлення на перевірку. Акт перевірки підписаний без зауважень продавцем ОСОБА_2, в присутності якої здійснювалась перевірка.

Крім того слід відмітити, що за умови достовірного встановлення факту вчинення з боку суб'єкта підприємницької діяльності порушень встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема правил торгівлі, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та обґрунтованого застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій, допущені контролюючим органом процедурні порушення здійснення перевірок, зокрема посилання суду про те, що в наказі на проведення перевірки відповідачем не зазначено найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки, крім того у направленні не зазначено жодної з підстав проведення такої перевірки, та за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

У своєму запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що ДПІ при проведенні перевірки порушено порядок, встановлений чинним законодавством, а саме що суду не надано наказ на підставі якого посадовими особами здійснювалась перевірка позивача та у якому зазначалось повне найменування та підстави перевірки господарської одиниці, що перевіряється.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки воно спростовується матеріалами справи, в яких міститься копія направлення Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області №16 від 14.12.2010р. у якому чітко зазначено повне найменування господарської одиниці: «Березнянське СТ код 01776501, кафе №6 «Сюрприз», а перевірка з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995р. №265/95-ВР, від 23.03.1996р. №98/96-ВР, від 19.12.1995р. №481/95-ВР, постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (а.с. 29).

Щодо твердження позивача, що в даному кафе взагалі не палять не та що на момент перевірки на барній стійці була наочна інформація зрозумілого змісту про заборону куріння «Палити заборонено!»не підтверджується та не доведено позивачем не в суді першої інстанції, не під час апеляційного розгляду справи, тому суд не може таке твердження брати за підставу задоволення вимог позивача, зважаючи на те, що в акті перевірки викладені протилежні обставини. А той факт, що продавцем акт підписано «примусово», суд взагалі не бере до уваги, оскільки вважає таке твердження не коректним.

Про неповідомлення позивача про проведення перевірки не є виключною підставою для визнання неправомірним визначених контролюючим органом фінансових санкцій за вказані порушення.

Виключними підставами для визнання рішення контролюючого органу про застосування до суб'єкта господарювання адміністративно - господарських санкцій недійсним є його необґрунтованість, тобто наявність у ньому висновків про вчинення порушення які ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних обставинах, невідповідність його визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення винесено в межах наділених податковий орган повноважень та відповідно чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У звязку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову Березнянського споживчого товариства відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Є.О.Сорочко