Ухвала суду № 21694763, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/5242/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі:Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Агро Успіх Плюс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Агро Успіх Плюс»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Агро Успіх Плюс»до Черкаського окружного адміністративного суду подано позов подано, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Черкаси від 17.01.2011 року № 0000072301 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 73880 грн. та від 17.01.2011 року № 0000062301 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 59104 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ПП «Агро Успіх Плюс» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у місті Черкаси проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.10.2009 року по 30.09.2010 року.

В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 30.12.2010 року № 2935/23-2/36785029, встановлені порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59104 грн. та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на 47283 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення 17.01.2011 року № 0000072301 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 73880 грн. та від 17.01.2011 року № 0000062301 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 59104 грн.

Відповідно до звітності позивача, встановлено придбання послуг з перевезення вантажу від СПД ФОП ОСОБА_4

В результаті отримання даних послуг позивач відніс до складу валових витрат витрати на їх придбання та включив до податкового кредиту суму ПДВ, понесену в результаті отримання транспортних послуг, що не підтверджується товарно-транспортними накладними та належно оформленими актами виконаних робіт.

Головним слідчим управлінням МВС України порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України відносно невстановлених осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності щодо переведення безготівкових коштів у готівку створили та зареєстрували на підставних осіб ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема і СПД ОСОБА_4, який є контрагентом позивача по спірним господарським операціям. Згідно протоколу допиту від 22.12.2010 року ОСОБА_4 пояснив, що службових осіб ТОВ «Агро Успіх Плюс»він не знає, фінансово-господарських операцій не проводив, особисто ніяких документів не підписував.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття ДПІ у місті Черкаси податкових повідомлень-рішень від 17.01.2011 року № 0000072301 та № 0000062301, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, платник податків має право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими первинними документами.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено поняття податкового кредиту звітного періоду, який визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми): дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка блала участь здійсненні господарської операції.

01 січня 2010 року між ФОП ОСОБА_4 (Перевізик) та ПП «Агро Успіх Плюс»(Замовник) укладений договір № 01/01 про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно зі статею 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окрема»видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Положеннями п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до преамбули Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (надалі - Правила) ці Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників.

Відповідно до п. 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Відповідно до п.1.1 вищевказаних Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11 Правил, один екземпляр товарно-транспортної накладної має залишатись у вантажовідправника, яким є позивач, а інший має передаватись водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що у позивача мають бути в наявності товарно-транспортні накладні як у вантажовідправника товару (замовника послуг з перевезення вантажу) для підтвердження факту отримання послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Згідно з п.2.4 даного Положення, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7 вищевказаного Положення первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що підтвердити фактичність наданих позивачу його контрагентом послуг, за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) є неможливим, оскільки вони не містять обов'язкових реквізитів, а саме посилання на номер, дату укладеного договору, натурального виразу господарської операції.

Таким чином, у підприємства відсутня первинна транспортна документація, що може підтвердити факт отриманих послуг, вид та рух товарно-матеріальних цінностей з одного міста до іншого.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання транспортних послуг та включено до податкового кредиту суму ПДВ, понесену в результаті отримання цих послуг.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Агро Успіх Плюс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В. Кучма А.Ю.