Ухвала суду № 21694759, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1342/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2011 року у справі за позовом Підприємства зі 100 % іноземною інвестицією «УРСА»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, за участю прокуратури Оболонського району м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, в якому просив скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 30 грудня 2010 року № 0000842302/0,прийняте Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що коригування валових витрат після проведення оплати нерезеденту фактично є доведенням валових витрат до рівня справжньої балансової вартості валюти, що відповідає положенням пп.пп. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.12.2010 за результатами планової виїзної перевірки Підприємства зі 100 % іноземною інвестицією «УРСА»ДПІ у Оболонському районі міста Києва було складено Акт №767/23-2/32776560, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 5.9 ст. 5, пп.пп. 7.3.1-7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 2064520,00грн. (у тому числі, за 4 квартал 2008 року у сумі 884828,00 грн.).

30.12.2010 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4, пп.пп.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000842302/0, яким у звязку з порушенням п.5.9 ст. 5, пп.пп. 7.3.1-7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1769656,00 грн., в тому числі штрафні санкції 884828,00 грн.

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5, пп. пп. 7.3.1-7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 2064520,00грн. (у тому числі, за 4 квартал 2008 року у сумі 884828,00 грн.) стало віднесення Підприємством зі 100 % іноземною інвестицією «УРСА»до складу валових витрат збитків, отриманих внаслідок перерахунку балансової вартості заборгованості, вираженої в іноземній валюті, на дату оплати за поставлений товар, у звязку із зміною обмінного курсу гривні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Підприємство зі 100 % іноземною інвестицією «УРСА»придбавало (імпортувало) у постачальників (нерезидентів) товари, при цьому оплата проводилась, у тому числі, після отримання (оприбуткування) товарів. За таких умов, позивачем проводився перерахунок балансової вартості заборгованості, вираженої в іноземній валюті на дату оплати за поставлені товари, у звязку зі зміною обмінного курсу гривні, а збитки, отримані внаслідок такого перерахунку, підприємство відображало у податковому обліку у складі валових витрат.

Відповідно до пп.7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Згідно з пп. 7.3.4 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.

П.П. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлюють, що платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Враховуючи наведені вище норми, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що у випадках, коли при імпорті товарів першою подією є отримання товару, а датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування товарів, визначити розмір валових витрат по розрахунку з нерезидентом є неможливим, оскільки балансова вартість валюти стане відома тільки після проведення фактичного розрахунку, а відтак коригування валових витрат після проведення оплати нерезиденту фактично є доведенням валових витрат до рівня справжньої балансової вартості валюти, що відповідає положенням пп. пп. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.3 п.11.2 ст.11Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, спірне коригування позивачем валових витрат після проведення оплати нерезидентам фактично було доведенням валових витрат до рівня справжньої балансової вартості валюти, а тому, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, що вірно встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 6 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В. Кучма А.Ю.