Ухвала суду № 21694739, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1089/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

при секретарі Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області до Закритого акціонерного товариства «Білоцерківське птахо підприємство», третя особа: Приватне підприємство «Комфорт Системз»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою ,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2009 року позивачем - Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією в Київській області подано адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду, в якому просили:

- стягнути з Закритого акціонерного товариства «Білоцерківське птахо підприємство»(09109, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 19405691) на користь Держвного бюджету (р/р: 31116115700002, код бюджетної класифікації: 24060300, банк: ГУ ДК в Київській області, МФО: 821018, одержувач: Білоцерківське УДК, код: 23570409) кошти в сумі 90000,00 грн. (девяносто тисяч грн. 00 коп.), як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції від 20 червня 2011 року, позивачем Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією в Київській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство»(ідентифікаційний код 19405691, місцезнаходження: 09175, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, 30) зареєстроване державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 22.09.2000 року, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 328 120 0000 000447, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 679043 (а.с. 94 ,том 1).

Як вбачається з копії довідки Управління статистики у м. Білій Церкві Головного управління статистики у Київській області № 261/2005, що відповідач перебуває на податковому обліку в Білоцерківській обєднаній державній податковій інспекції Київської області та здійснює господарську діяльність, повязану, зокрема, з розведенням птиці, оптовою та роздрібною торгівлею мясом і мясними продуктами (а.с. 95, том 1).

У лютому - березні 2009 року посадовими особами Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ, проведено планову виїзну перевірку дотримання Закритим акціонерним товариством «Білоцерківське птахопідприємство»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006року по 30.09.2008року, за результатами якої складено акт від 13.03.2009 року №885/23-2-19405691/54 (а.с. 21-28, том 1).

Вищезазначеною перевіркою встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство»мало взаємовідносини за господарськими зобовязаннями з Приватним підприємством «Комфорт системз».

Так, згідно з даними податкового обліку відповідача у серпні 2008 року Закритим акціонерним товариством «Білоцерківське птахопідприємство»придбано у Приватного підприємства «Комфорт системз»сільськогосподарську продукцію на загальну суму 90000,00 грн.

Витрати у загальному розмірі 75000 грн. 00 коп., понесені підприємством у звязку з придбанням у Приватного підприємства «Комфорт системз»сільськогосподарської продукції, включено відповідачем до складу валових витрат виробництва та обігу, а податок на додану вартість у розмірі 15 000 грн. 00 коп., сплачений відповідачем у складі ціни продукції - до податкового кредиту звітного періоду, що відображено у декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року (а.с. 13-14, том 1).

На підтвердження виконання вказаної вище господарської операції, відповідачем під час перевірки надано позивачу податкову накладну від 06.08.2008 № 63, виписану посадовою особою Приватного підприємства «Комфорт системз»(а.с. 213, том 1).

З метою проведення зустрічної перевірки контрагента відповідача, який знаходиться на податковому обліку в Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції, позивачем направлено відповідний запит від 20.02.2009 № 808/7/23-2/211 (а.с. 18, том 1).

Листом від 10.03.2009 року № 1276/7/23-214 Бердянська обєднана державна податкова інспекція листом повідомила позивача про те, що під час перевірки Приватного підприємства «Комфорт системз»щодо підтвердження відомостей, отриманих від відповідача, Приватним підприємством «Комфорт системз»не надано жодних документів, які свідчать про господарські взаємовідносини із Закритим акціонерним товариством «Білоцерківське птахопідприємство», у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних Приватного підприємства «Комфорт системз»за серпень 2008 року податкова накладна від 06.08.2008 № 63 не відображена.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з виявленою розбіжністю показників податкової звітності відповідача та його контрагента, Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області направлялися листи від 18.02.2009 № 3679/10/23-2-035-150 та 19.02.2009 №3759/10/23-2/151 про витребування у відповідача копій документів, що підтверджують рух товару від продавця - Приватного підприємства «Комфорт системз»покупцю - Закритому акціонерному товариству «Білоцерківське птахопідприємство»та свідчать про прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (а.с. 151,152, том 1).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені вимоги позивача щодо надання податковому органу документів первинного бухгалтерського обліку відповідачем не направлялися.

На підставі вищезазначеного, позивач дійшов висновку, що Закрите акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство»та Приватне підприємство «Комфорт системз»не укладали договір з поставки певної продукції.

Даючи правову оцінку вищевикладених обставин справи, колегія суддів зазначає, що постанова суд першої інстанції при постановлені судового рішення вірно виходив з наступного.

Відповідно до приписів статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини перша та друга статті 205 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобовязання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням приписів статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом якої правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та направлений на незаконне заволодіння державним майном водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Перелік правочинів, які є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України.

Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та направленого на незаконне заволодіння державним майном має бути доведений умисел субєктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобовязання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

Крім того, при вирішенні даної справи необхідно враховувати умови для застосування наслідків нікчемного правочину, що передбачені статтею 208 Господарського кодексу України, зокрема, наявність обєкту стягнення, у разі визнання правочину нікчемним.

Під податковою вигодою слід розуміти зменшення розміру податкових зобовязань внаслідок, зокрема, зменшення податкової бази, одержання податкової пільги, застосування більш низької ставки податку, а також одержання права на повернення (залік) або відшкодування податку з бюджету.

Надання платником податків до податкового органу всіх належним чином оформлених документів, що передбачені податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними та/або суперечливими.

Так, одержання податкової вигоди є необґрунтованим у випадку, якщо для цілей оподатковування платником податків враховано операції, що не відповідають їх дійсному економічному змісту або враховано операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Про необґрунтованість одержання платником податків податкової вигоди можуть також свідчити наступні обставини: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, що є економічно необхідними для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг: відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної до економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподатковування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром (послугами), який не вироблявся (послуги фактично не надавалися) або який не міг бути вироблений (послуги не могли бути наданими) в обсязі, зазначеному платником податків у документах бухгалтерського обліку.

Таким чином, якщо платник податків уклав договір, який не обумовлений розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру), а лише з метою отримання податкової вигоди чи мінімізації оподаткування, такий правочин слід вважати таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, тобто, є нікчемним.

Судо першої інстанції вірно зазначено, що наслідки нікчемності правочину можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли такий правочин фактично був укладений, тобто існувала погоджена дія двох або більше сторін у господарському зобовязанні.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Відповідно до приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені па паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого, згідно з ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Статтею 207 цього Кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.

В матеріалах справи відсутні будь - які документальні підтвердження наявності взаємовідносин Приватного підприємства «Комфорт системз»та відповідача з приводу поставки останньому сільськогосподарської продукції. Жодних письмових свідоцтв, які свідчать про намір відповідача та його контрагента орати участь у вказаній вище господарській операції суду також надано не було.

Підсумовуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Київського окружного адміністративного суду, що правочини, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків відповідачем з Приватним підприємством «Комфорт системз»не вчинялись.

Відповідно до вимог ст. 208 ГК України у разі, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в доход держави стягується все одержане стороною за зобовязанням.

Такі наслідки нікчемності правочину можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли існувала погоджена дія сторін у господарському зобов'язанні, тобто коли правочин фактично був укладений.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що письмових правочинів чи усних угод між Закритим акціонерним товариством «Білоцерківське птахопідприємство»та Приватним підприємством «Комфорт системз»не укладалось, поставка продукції не здійснювалась.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В. Кучма А.Ю.