Ухвала суду № 21693150, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19299/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Обеліск»(далі - ПП«Обеліск») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі ДПІ) на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ДПІ до ПП «Обеліск»про стягнення заборгованості, -

встановила:

28 грудня 2010 року ДПІ звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, яким просила стягнути з ПП «Обеліск» заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкцій на загальну суму 100264 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що вказана сума заборгованості виникла внаслідок несвоєчасної сплати штрафних санкцій, застосованих відповідно до рішень про застосування фінансових санкцій:

- регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві № 2605362305, № 2605352305, № 260533230, № 2605342305 від 28.10.2008 року на загальну суму 93474 грн.00 коп.;

- регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області № 0403442308 від 30.09.2009 року на суму 3400 грн.00 коп.;

ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0010172308 від 30.04.2010 р. на суму 3400 грн. 00 коп.

В адміністративному та судовому порядку ці рішення не оскаржувалися.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 07 червня 2011 року залишив без розгляду позовну заяву ДПІ до ПП «Обеліск» в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 96864 грн. 00 коп. у звязку із пропуском строку позовної давності, а постановою від 07 червня 2011 року позов задовольнив в частині стягнення з ПП «Обеліск»на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 3400 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду ДПІ зазначає, що строк за яким може бути звернено стягнення на нараховані штрафні санкції за відповідачем не минув.

В апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції ПП «Обеліск»стверджує, що у позивача (ДПІ) відсутні повноваження на подання позову та ведення даної справи у суді.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, апеляційні скарги на ухвалу та постанову суду першої інстанції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2010 року ПП «Обеліск»зареєстроване Печерською районною у місті Києві Державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 32916683) та перебуває на обліку в ДПІ.

07 жовтня 2010 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві була проведена перевірка господарської одиниці ПП «Обеліск» - бару, розташованого в м. Києві, вул. Лугова, 12.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 260556/0522/32-112 від 07 жовтня 2008 року, яким встановлено порушення статті 11, 11-1, частини 10 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР від 19.12.1995 року, яке полягало у здійсненні реалізації алкогольних виробів без наявності ліцензій на право зайняття такого виду господарської діяльності.

На підставі вказаного акту, 28 жовтня 2008 рокурегіональним управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача, а саме:

- № 260536/32-112/0381, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі9050,00 грн.;

30 вересня 2009 рокурегіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 265517232308, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі1700грн.00 коп.за порушення абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

06 квітня 2010 року ДПІ проведено перевірку за дотриманням порядку розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відповідача кафе, розташованого в м. Києві по проспекту Г. Сталінграду, 12-Г.

За результатами проведеної перевірки ДПІ складено акт № 2655/1002/2308 від 06 квітня 2010 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спиртного етилового, коньячного і плодового, алкогольного напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у відсутності наочної інформації про заборону паління.

30 квітня 2010 року позивачем на підставі вказаного акту прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 10172308, яким до відповідача на підставі абзацу 9 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спиртного етилового, коньячного і плодового, алкогольного напоїв та тютюнових виробів»застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп.

Вказане рішення ПП «Обеліск»оскаржено не було, а визначені штрафні санкції не сплачені.

Разом з тим, відповідачем у судовому порядку були оскаржено дії працівників ДПІ щодо правомірності складання акту перевірки № 2655/1002/2308 від 06 квітня 2010 року. Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2010 року у справі № 2а-7759/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року, ПП «Обеліск»було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ДПІ без розгляду в частині позовних вимог по стягнення з відповідач штрафних санкцій нарахованих на підставі рішень регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві від28.10.2008 року№ 2605362305, № 2605352305, № 260533230, № 2605342305 та№ 0403442308 від30.09.2009 рокуна загальну суму 96864 грн. 00 коп. суд першої інстанції виходив з того, що право на звернення до суду з позовом про стягнення санкцій, застосованих на підставі рішень про застосування фінансових санкцій виникло у позивача з03 грудня 2008 рокута 06 листопада 2009 року відповідно, а отже позивач мав право звернутись до суду з позовом про стягнення вищевказаних сум фінансових санкцій протягом одного року, тобтодо 03 грудня 2009 року та 06 листопада 2010 року відповідно.

Проте ДПІ звернулося до суду з даним позовом28 грудня 2010 року, тобто після закінчення встановленого частиною 2 статті 99 КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача сум штрафних санкції, визначених рішенням про стягнення фінансових санкцій у розмірі 3400 грн.00 коп. № 10172308 від 30 квітня 2010 року суд першої інстанції зазначив, що сума штрафу є узгодженою та не оскаржувалась відповідачем. З урахуванням цього має бути стягненою до бюджету держави у визначеному законодавством порядку.

Колегія суддів погоджується зі зробленими висновками суду першої інстанції у своїх рішеннях, виходячи з наступного.

У звязку із посиланням представника позивача щодо поширення на стягнення фінансових санкцій 1095-денного строку давності, встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суд зазначає наступне.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року (далі Закон № 2181-III), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з пунктом 1.5 статті 5 Закону № 2181-III, штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) станом на момент прийняття вказаних вище рішень було визначено у статей 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII в редакції закону України від 18.02.1997 №77/97-ВР (із змінами та доповненнями).

В цих статтях штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, як один із видів податків і зборів, не передбачені.

Штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями згідно статей 214, 238, 239 Господарського кодексу України.

У випадку добровільної несплати цих штрафних (фінансових) санкцій органи державної податкової служби мають право звернутись до суду в межах строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (пункт 3 статті 7 КАС України), правила статті 99 КАС України поширюються і на звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень з позовом у випадках, встановлених законом.

Відтак, на звернення до суду фінансових санкцій, застосованих за порушення Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»поширюється строк звернення до суду, встановлений частини 2 статті 99 КАС України.

Таким чином суд першої інстанції вірно встановив, що норми Закону № 2181-III регулюють лише сплату штрафних санкцій, які накладені на платника податку за порушення правил оподаткування, а не за порушення норм іншого законодавства.

Отже штрафні санкції накладені на ПП «Обеліск»носять адміністративно-господарський характер, а отже повинні бути стягненні в межах річного строку визначеному статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи те, що оскаржувані рішення № 2605362305, № 2605352305, № 260533230, № 2605342305 від28.10.2008 року про застосування штрафних санкцій отримані відповідачем 02 листопада 2008 року, а рішення № 0403442308 від30.09.2009 року 05 жовтня 2009 року, позивач мав право звернутись до суду з позовом про стягнення сум фінансових санкцій протягом одного року, тобто до 03 грудня 2009 року та 06 листопада 2010 року відповідно.

Оскільки позивач звернувся до суду із вказаним позовом лише 28 грудня 2010 року, тобто після закінчення встановленого частиною 2 статті 99 КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду, ним порушений строк позовної давності.

З огляду на вказане, колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини по даній справі, належний чином оцінив надані сторонами докази, наслідком чого правомірно прийняв рушення про залишення позову ДПІ без розгляду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 96864 грн. 00 коп.

Щодо оскаржуваної постанови та посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що у позивача (ДПІ) відсутні повноваження на подання позову та ведення даної справи у суді необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 року (далі Закон № 509-XII ) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 509-XII завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Таким чином ДПІ здійснювало свої повноваження в межах передбачених чинним законодавством України.

В цьому разі суд першої інстанції вірно встановив предмет позову, а саме стягнення заборгованості, оскільки дане вбачається зі змісту таких позовних вимог ДПІ.

Колегією судів не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що акт, на підставі якого було прийнято рішення № 10172308 від 30 квітня 2010 року про накладення на відповідача штрафних санкцій, є неправомірний.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку рішення ДПІ про накладення штрафних санкцій у розмірі 3400 грн. 00 коп. і цей штраф на час розгляду справи не сплачений.

Оскільки ПП «Обеліск» отримав рішення № 10172308 від 30 квітня 2010 року і не оскаржив його в установленому законом порядку, таке рішення вважається узгодженим і є обовязковим до виконання.

Таким чином доводи викладені в апеляційних скаргах позивача та відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржувані рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року без змін.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Обеліск»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М. Денісов А.О.