Постанова № 21693118, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5006/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000402320, №0000392320, №0000282390/0 від 24.03.2011 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт Київ» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000402320, №0000392320, №0000282390/0 від 24.03.2011 р., в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000392320 від 24 березня 2011 року про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 222236 грн. та штрафних санкцій з цього податку у розмірі 55559 грн.; податкове повідомлення рішення від 24.03.2011 року № 0000402320 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 277795 грн. та штрафних санкцій з цього податку у розмірі 69449 грн.; податкове повідомлення рішення від 24.03.2011 року № 0000282390/0, яким застосовано штрафні санкції з комунального податку у розмірі 170 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ" задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ" задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Оптдевайс», оскільки з наявних у справі матеріалах вбачається, що фактично, підприємницька діяльність контрагентом позивача проводилась колом невстановлених осіб, щодо яких, за фактом створення фіктивного підприємництва було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-Київ»(код за ЄДРПОУ 33631199) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт від 11.03.2011 р. № 150/1-23-20-33631199, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

-абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 277 795 грн.;

-п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 4. «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 222 236 грн.;

-п. 5.4 р. 5 Рішення Київської міської Ради від 18.03.04р., № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок в м. Києві», встановлено неподання розрахунку комунального податку за II квартал 2008 р.

На підставі акту перевірки від 11.03.2011 р. №150/1-23-20-33631199, відповідачем були винесенні податкові повідомлення-рішення від 24.03.2011 року № 0000402320, № 0000392320, № 0000282390/0.

Як зазначено в акті перевірки від 11.03.2011 р. №150/1-23-20-33631199 ТОВ «Граніт-Київ»були отримані рахунки-фактури від ТОВ «Оптдевайс»код за ЄДРПОУ 36900457, згідно яких ТОВ «Оптдевайс» реалізовано ТОВ «Граніт-Київ»будівельні матеріали, на загальну суму 1315 413,08 грн., в т.ч. ПДВ 219 235,51 грн., а саме:

-№ 13025 від 13.09.2010 р. на загальну суму 73 500,00 грн.;

-№ 20017 від 20.09.2010 р. на загальну суму 152 441,62 грн.;

-№ 24045 від 24.09.2010 р. на загальну суму 290 000,00 грн.;

-№ 29030 від 29.09.2010 р. на загальну суму 27 200,00 грн.;

-№ 29029 від 29.09.2010 р. на загальну суму 45 600,00 грн.; -№1081 від 01.10.2010 р. на загальну суму 256 211,46 грн.;

-№ 1080 від 01.10.2010 р. на загальну суму 20 460,00 грн.;

-№ 22045 від 24.10.2010 р. на загальну суму 450 000,00 грн.

В подальшому, при відвантажені вищезазначеної продукції та наданих послуг, ТОВ «Оптдевайс»виписано ТОВ «Граніт-Київ»видаткові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 1 315 413,08 грн., в т.ч. ПДВ 219 235,51 грн., а саме:

-видаткова накладна №13025 від 13.09.2010 р. на загальну суму 73 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 250,00 грн.;

-видаткова накладна №20017 від 20.09.2010 р. на загальну суму 152 441,62 грн., в т.ч. ПДВ 25 406,94 грн.;

-акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №24045 від 24.09.2010 р. на загальну суму 290 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48 333,33 грн.

-видаткова накладна №29029 від 29.09.2010 р. на загальну суму 45 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 600,00 грн.;

' - видаткова накладна №29030 від 29.09.2010 р. на загальну суму 27 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 4533.32грн.;

-видаткова накладна №1080 від 01.10.2010 р. на загальну суму 20 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 410,00 грн.;

- видаткова накладна №1081 від 01.10.2010 р. на загальну суму 256 211,46 грн., в т.ч. ПДВ 42 701,91 грн.;

-акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №22045 від 24.10.2010 р. на загальну суму 450 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 000,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, розрахунки по даним взаємовідносинам проведені в повному обсязі.

Крім цього, встановлено, що між ТОВ «Граніт-Київ»(кредитор), ТОВ «Комстар-К»(новий кредитор) та ТОВ «Оптдевайс»(боржник) було укладено договір від 19.11.2010 р. №01/11, відповідно до якого Боржник визнає, а Кредитор підтверджує, що між Боржником як продавцем і Кредитором як покупцем було укладено договір №01/09 від 03.09.2010 р. на поставку товару і послуг, заборгованість Боржника, по якому, станом на момент підписання цього договору, становить 18 000 грн. 00 коп.

На умовах цього договору Кредитор відступає Новому Кредитору право вимоги з Боржника, вказаної у п. 1 цього договору заборгованість у розмірі 18 000,00 грн. по договору № 01 09 від 03 вересня 2010 р., на що Боржник погоджується та вважається про це належним чином повідомлений в момент підписання цього договору.

Тобто, згідно договору від 19.11.2010р. №0 1/11 кредиторську заборгованість ТОВ «Оптдевайс»перед ТОВ «Граніт-Київ»в розмірі 18 000,00 грн. погашено ТОВ «Комстар-К», що підтверджується наступними документами:

ТОВ «Комстар-К»виставлено ТОВ «Граніт-Київ»рахунок-фактуру від 19.11.2010 р. на поставку шпал залізобетонних Ш 1-1 загальною кількістю 120 шт., на загальну суму 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 000,00 грн.

В подальшому, при відвантажені вищезазначеної продукції ТОВ «Комстар-К»виписано ТОВ «Граніт-Київ»видаткову накладну від 19.11.2010 р. №1902 на загальну суму 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 000,00 грн.

Розрахунки по даним взаємовідносинам не проводились, так як зазначалося вище ТОВ «Комстар-К»даною поставкою погасив кредиторську заборгованість ТОВ «Оптдевайс»перед ТОВ «Граніт - Київ».

Як вбачається з даних акту перевірки, та наданих представником відповідача пояснень, в ході проведення перевірки було встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Оптдевайс»зареєстровано Васильківською РДА 26.02.2010 р., знаходиться на обліку в Васильківський об'єднаний ДПІ, стан платника - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», останній звіт подано за листопад 2010 р. свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.12.2010 р.

Щодо нікчемності вказаного правочину та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, контрагентом позивача (ТОВ «Опдевайс») у вересні жовтні 2010 року було реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 1315413,088 грн., в тому числі ПДВ 219235,51 грн.

В підтвердження виконання умов даного договору позивачем були надані контролюючому органу відповідні первинні документи, а саме:

податкові накладні: № 24045 від 24.09.2010 року, № 29029 від 29.09.2010 року, № 29030 від 29.09.2010 року, № 1080 від 01.10.2010 року, № 1081 від 01.10.2010 року, № 22045 від 24.10.2010 року тощо;

видаткові накладні: № 29029 від 29.09.2010 року, № 29030 від 29.09.2010 року, № 1080 від 01.10.2010 року, № 1081 від 01.10.2010 року, № РН 0000053 від 07.10.2010 року, РН 0000054 від 08.10.2010 року, № РН 0000057 від 15.10.2010 року, РН 0000058 від 15.10.2010 року тощо;

акти здачі прийняття робіт (надання послуг): № 24045 від 24.09.2010 року, № 22045 від 24.10.2010 року тощо.

Окрім того, як було встановлено в суді першої інстанції, при дослідженні податкових накладних, що наявні в матеріалах справи, останні заповнені у відповідності до вищезазначених норм. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту.

Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 всі складені примірники податкової накладної-підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентами та скріплені печатками. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами. Податкова накладна видається для покупця, однак вона є податковим документом постачальника, і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Оплата товарно - матеріальних цінностей підтверджується рахунками фактурами, що містяться в матеріалах справи: № 20017 від 20.09.2010 року, № 24045 від 24.09.2010 року, № 29029 від 29.09.2010 року, № 29030 від 29.09.2010 року, № 1080 від 01.10.2010 року, № 1081 від 01.10.2010 року, № 22045 від 2010 року тощо.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою для висновку посадових осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про нікчемність вказаного правочину стало те, що згідно наданої інформації СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було встановлено, що в проваджені СВ ПМ ДПА у Київській області знаходиться кримінальна справа №08-3846 порушена за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Оптдевайс»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Проте відповідачем не доведено тих фактів, що дані договори (саме між позивачем та його контрагентом) були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договорів поставки з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обовязковому порядку необхідно зясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути зясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як було встановлено в суді першої інстанції, на момент вчинення відповідних господарських операцій контрагент позивача, а саме ТОВ «Опдевайс»знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а отже позивачем було вчинено усіх можливих дій щодо встановлення правосубєктності контрагентів.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2011 року винесена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ".

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 червня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Київ" задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000402320 від 24.03.2011 року, № 0000392320 від 24.03.2011 року, № 0000282390/0 від 24.03.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.