Постанова № 21691440, 06.09.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7246/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.

при секретаріВересняк А.А.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Кабель" <3-тя особа >до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції <3-тя особа >визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000332310/109 від 24.03.2011 року та № 0000312310/108 від 24.03.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Кабель» звернулося з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень № 0000332310/109 від 24.03.2011 року та № 0000312310/108 від 24.03.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Хмельницькій області було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Поділля Кабель» з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року та складено Акт перевірки № 337/230/23839165 від 14.03.2011 року. На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0000332310/109 від 24.03.2011року, яким визначено податкове зобовязання за платежем : податок на додану вартість на суму 730856,00 грн., з яких 584 685,00 грн. за основним платежем та 146171.00грн. за штрафними санкціями та №0000312310/108 від 24.03.2011 року, яким визначено податкове зобов"язання за платежем : податок на прибуток приватних підприємств на суму 64219,00грн., з яких 51375,00 грн.за основним платежем та 12844,00грн. за штрафними санкціями.

Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені в межах процедури адміністративного оскарження.

На думку позивача вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають оскарженню, оскільки не відповідають вимогам закону, фактичним обставинам та спростовуються первиними документами бухгалтерського обліку. В липні 2010 року відбулася реорганізація ТзОВ "Поділля Кабель", шляхом виділення з нього нової юридичної особи - ТзОВ "Поділля Кабель-1",згідно передавального акту від 05.07.2010 року були передані товарні запаси на суму 2925375 грн., а відповідачем протиправно застосовано до вказаних правовідносин пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того висновок податкових ревізорів-інспекторів, щодо завищення Товариством валових витрат також є протиправним, оскільки юридичні та комп"ютерні послуги були фактично надані та підтверджуються укладеними договорами, актами виконаних пробіт, звітами про надані послуги, відомостями виконаних робіт.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві .

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмове заперечення на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини справи на яких грунтуються вимоги об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований Хмельницької районною адміністрацією 21.03.1997 року та взято на податковий облік в Хмельницікій МДПІ 14.04.1997 р. за №221800000813.

На підставі направлень від 11.02.2011 №85, від 24.02.2011 №147 виданого Хмельницькою МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Кабель" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010р. валютного та іншого законодавства за період за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.

За результатами проведеної перевірки 14.03.2011 року був складений акт №337/230/23839165. У акті зазначається, що позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1, пп.3.2.8 п.3.2 стЗ, пп.4.1 ст.4, пп.7.3.1, п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.2 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.97р. за №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 584 685 грн.

На підставі висновків вказаних у акті перевірки №337/230/23839165 від 14.03.2011р. Хмельницька міжрайонна ДПІ прийняла:

-податкове повідомлення-рішення №0000332310/109 від 24.03.2011р. яким визначила податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 730856,00грн., з яких 584 685,00 грн. за основним платежем та 146171,00 грн. за штрафними санкціями;

-податкове повідомлення-рішення №0000312310/108 від 24.03.2011р., яким визначила податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, на суму 64219,00грн., з яких 51 375,00 грн. за основним платежем та 12 844,00 грн. за штрафними санкціями.

На думку суду вказані податкові повідомлення-рішення №0000332310/109 від 24.03.2011р. та №0000312310/108 від 24.03.2011р. підлягають скасуванню, враховуючи наступне.

Приймаючи спірне повідомлення-рішення №0000332310/109 від 24.03.2011р. (по ПДВ) Хмельницька міжрайонна ДПІ виходила з того, що Актом перевірки встановлено, що ТзОВ «Поділля Кабель» на порушення пп. 3.2.8 п.3.2. ст.З, пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) занижено податкові зобов'язання за липень 2010 року на 585075грн. по товарах переданих ТзОВ «Поділля Кабель-1» при придбанні якого був сформований податковий кредит.

При дослідженні взаємовідносин ТзОВ "Поділля Кабель", що підлягало перевірці встановлено, що в липні 2010 року відбулася реорганізація ТзОВ «Поділля Кабель», шляхом виділення з нього нової юридичної особи - ТзОВ «Поділля Кабель -1», у зв'язку з реорганізацією були складені розподільчий баланс та передавальний акт від 05 липня 2010 року про передачу активів та зобов'язань від ТзОВ «Поділля Кабель» до ТзОВ «Поділля Кабель -1», відповідно до якого від ТзОВ «Поділля Кабель», до ТзОВ «Поділля Кабель -1» були передані товарні запаси на суму 2925375 грн. Хмельницька міжрайонна ДПІ помилково вважає, що операція з передачі прав та обов'язків, активів та пасивів, у т.ч. товарних запасів від ТзОВ «Поділля Кабель» до ТзОВ «Поділля Кабель-1» у зв'язку з реорганізацією шляхом виділення є операцією з поставки товарів в розумінні п.1.4. Закону України «Про податок на додану вартість», зазначаючи при цьому, що вказана операція регулюється пп.3.2.8 п.3.2 ст.З Закону про ПДВ, згідно якого не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Операція з передачі активів та зобов'язань від ТзОВ «Поділля Кабель» до ТзОВ «Поділля Кабель- 1» у зв'язку з реорганізацією шляхом виділення взагалі не є операцією з поставки товарів в розумінні Закону "Про податок на додану вартість", згідно п.1.4., якого поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Операція з передачі активів та зобов'язань від ТзОВ «Поділля Кабель» до ТзОВ «Поділля Кабель- 1» здійснюється не у відповідності до будь-яких цивільно-правових договорів, а згідно положень закону та статуту юридичної особи, а передача активів, прав та обов'язків відбувається за документом спеціально визначеним законом - розподільчим балансом та передавальним актом. Відповідно до передавального акту новоствореному підприємству було передано майно: основні фонди, товарно- матеріальні цінності, грошові кошти, дебіторська та кредиторська заборгованості, які не є операцією з продажу (поставки) в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" оскільки немає передачі прав власності на товари за компенсацію.

Операції з виділу частини майна ТзОВ "Поділля Кабель" для стоворення нової юридичної особи - ТзОВ "Поділля Кабель-1" не призводить виникнення податкових наслідків, в тому числі до збільшення чи зменшення податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ.

За змістом ст. 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 ЦК Кодексу.

Податковим законодавством не передбачено обов"язок підприємства коригувати свій податковий кредит при передачі майна за розподільчим балансом при реорганізації шляхом виділу так як операції з виділеня є об"єктом оподаткування на підставі норм п.1.4 ст.1 та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 закону України "Про податок на додану вартість".

При перевірці безпідставно здійснено висновок про заниження ТзОВ «Поділля Кабель» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 579513грн.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено: якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ у разі, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

При дослідженні взаємовідносин ТзОВ"Поділля Кабель" односчасно перевіряючими неправомірно застосовано пп.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України " Про податок на додану вартість" оскільки, відповідно до цього підпункту, не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває-прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Тобто звільнення від оподаткування ПДВ за пп.3.2.8 можливе тільки при дотриманні всіх без винятку його вимог, а саме:

включення валових активів підприємства або його частини до складу активів іншої юридичної особи;

юридична особа - покупець має бути правонаступником товариства, що реорганізується; необхідна наявність компенсації за отримані активи.

При реорганізації товариства шляхом виділення перша і друга умови пп.3.2.8 вказаного Закону виконуються, але третя - ні, оскільки при реорганізації підприємства компенсації за передачу активів не передбачено. Реорганізація шляхом виділення полягає в перерозподілі активів і зобов'язань, а отже не має нічого спільного ні з безоплатним отриманням активів, ні з придбанням їх у результаті цивільно-правових відносин (купівлею-продажем).

Закон України "Про податок на додану вартість" під поставкою товарів розуміє будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт). У разі реорганізації новостворене підприємство не оплачує і не компенсує отримані активи, а відтак отримання активів за розподільчим балансом не можна вважати і внеском до статутного капіталу, адже юридична особа, що реорганізується, не є засновником новоствореного товариства.

При дослідженні наданих сторонами документів відсутні такі, які б свідчили б, що при здійсненні операції з передачі майна при реорганізації підприємства шляхом виділення частки майна ТзОВ "Поділля Кабель" та створення товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Кабель-1", відбувалась зміна компенсації вартості за поставку товарів або виправлення платником податку помилок, самостійно виявлених ним у показниках раніше поданої податкової декларації.

За наслідками реорганізції шляхом виділу зменшується статутний капітал ТзОВ" Поділля Кабель" на розмір майна, переданого ТзОВ "Поділля Кабель-1" та затверджено зміни до Статуту ТзОВ "Поділля Кабель" шляхом їх державної реєстрації та було зареєстровано новостворене підприємство ТзОВ " Поділля Кабель-1".

Як слідує із наданих документів, реорганізація ТзОВ "Поділля Кабель" шляхом виділення частки майна та створення ТзОВ"Поділля Кабель-1" не передбачає процедуру аналювання реєстрації підприємства.

Таким чином, факт продажу (поставки) з позиції аналізу діючого податкового законодавства відсутній, а тому відсутні нормативні та документальні підстави для проведення коригування податкових зобовязань податкового кредиту з податку на додану вартість ТзОВ "Поділля Кабель".

Передача активів та зобов'язань за розподільчим балансом при реорганізації не може вважатись поставкою, що узгоджується з позицією викладеною в листах органів державної влади: листом Державної податкової адміністрації України від 04.08.2006р. № 8571/6/15-0316; листом Державної податкової адміністрації України від 17.08.2001р. № 11202/7/16-1217-26; листами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.08.2002р. № 2-221/4468 та від 11.09.2002р. № 1-221/4912; листом Державної податкової адміністрації України від 21.04.2005р. № 3335/6/12-0216.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що висновки викладені у акті перевірки №337/230/23839165 від 14.03.2011 року про порушення ТзОВ"Поділля Кабель" вимог п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 та п.п..7.4.1 п.7.4 ст.7 закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 584685 грн. не знайшло свого підтвердження, а тому податкове повідомлення- рішення -№0000332310/109 від 24.03.2011р., яким визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на суму 730856,00грн., з яких 584 685,00 грн. за основним платежем та 146171,00 грн. за штрафними санкціями є неправомірним та підлягає скасуванню.

Вимоги позивача по завищенню отриманих ТзОВ "Поділля Кабель" валових витрат на суму 129000грн. по юридичним послугам наданих ФОП ОСОБА_3 та щодо завищення валових витрат 76500грн. по послугам отриманих ТзОВ"Поділля Кабель" з абоненського обслуговання компютерів та мережі ФОП ОСОБА_4, то вказані вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп. 11.2.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

В судовому засіданні встановлено, що юридичні і комп'ютерні послуги були фактично надані ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та спожиті і оприбутковані ТзОВ «Поділля Кабель», що підтверджується укладеними договорами, актами виконаних робіт, звітами про надані послуги, відомостями виконаних робіт. Всі роботи та послуги надані ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 були фактично оплачені ТзОВ «Поділля Кабель», про що зазначено в Акті перевірки.

Наведене підтверджується актами виконаних робіт, звітами про надані послуги, відомостями виконаних робіт, які були складені між ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ТзОВ «Поділля Кабель», якими оформлене фактичне надання послуг, відповідають вимогам, що пред'являються до оформлення первинного документу ст.9 Закону про бухгалтерський облік, містять всі необхідні реквізити та є відповідними підтверджуючими документами та поясненнями свідків.

Твердження представника відповідача, що в ході проведення перевірки було встановлено, що підприємством не надано документальних доказів, що послуги, засвідчені актами проводились, відсутня економічна доцільності понесених витрат виявлено, і чи така діяльність проводилась,а тому не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства, суд оцінює критично.

Із аналізу представлених документів слідує, що в документах зазначені всі необхідні реквізити, а саме: які саме послуги надавались, зміст наданих послуг, помісячна загальна вартість наданих послуг по наданню юридичних та комп"ютерних послуг із зазначенням розрахунку годин в місяць. Надання послуг з абоненського обслуговування компютерів та мережі безпосердньо пов"язана з господарською діяльностю всієї мережі товариства. Анологічно стосується надання юридичних послуг товариству.

Відтак підприємство діяло у повній відповідності з нормами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 та ст.11 Закону про оподаткування прибутку, який вимагає підтвердження валових витрат підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведене суд дійшов до висновку, що позивачем доведено правомірність позовних вимог, в судовому засіданні, здобуто підтвердження підстав скасування винесених податкових повідомлень рішень Хмельницької МДПІ .

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністиравтиний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області за: № 0000332310/109 від 24.03.2011 року, яким визначено податкове забов"язання за платежем податок на додану вартість на суму 730856,00грн., з яких 584 685,00грн. за основним платежем та 146171,00 грн. за штрафними санкціями., та за №0000312310/108 від 24.03.2011 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2011 року

Постанова не набрала законної сили <Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Г.В. Лабань

"Згідно з оригіналом" СуддяГ.В. Лабань