Постанова № 21689999, 16.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2550/2011

16 листопада 2011 року 17год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Величко О.М.

відповідача: представник Мамай І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство науково-впроваджувальна фірма "Вестар"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся позивач Приватне підприємство Науково-впроваджувальна фірма "Вестар" про визнання дій ДПІ у м. Рівне щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0009631541/0/15-214 від 23.12.2010 року та № 0009641541/0/15/214 від 23.12.2010 року протиправними та про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову позивач заперечує порушення ним граничних строків сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість та зазначає, що зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.30). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що відповідають наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що перевіркою встановлено, що ПП НВФ "Вестар" прострочено сплату узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 27,00 грн. на 122 дні, у звязку з чим до платника застосовано штрафну санкцію в розмірі 50% на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010 року № 0009631541/0/15-214 на суму 13,50 грн. Крім цього, перевіркою встановлено, що ПП НВФ "Вестар" прострочено сплату узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 1117,00 грн. на 66 днів, у звязку з чим застосовано штрафну санкцію в розмірі 50% на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009641541/015-214 на суму 223,40 грн.

З покликанням на п.7.7 ст.7 Закону України № 2181 відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівне на підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання до бюджету по ПП НВФ "Вестар" код 13973789.

За результатами перевірки ДПІ у м. Рівне складено акт № 463 від 23.12.2010 року (а.с.42), відповідно до якого в порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ПП НВФ "Вестар" порушено терміни сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість:

за звітний період червень 2010 року терміном сплати 30.07.2010 року, сума зобовязання 27,00 грн., фактично сплачено 29.11.2010 року в сумі 27,00 грн., кількість днів прострочення 122;

за звітний період червень 2008 року (уточнюючий розрахунок) терміном сплати 24.09.2010 року в сумі 1117,00 грн., фактично сплачено 29.11.2010 року, кількість днів прострочення 66.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки № 463 від 23.12.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення форма "Ш":

№ 0009631541/0/15-214, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 27,00 грн. ПП НВФ "Вестар" зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 13,50 грн. (а.с.5),

№ 0009641541/0/15-214, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1117,00 грн. ПП НВФ "Вестар" зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 223,40 грн. (а.с.6).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої Державною податковою інспекцією в Рівненській області (а.с.8-9), Державною податковою адміністрацією України (а.с.11-12) скарги платника податків залишено без задоволення, суми штрафних санкцій без зміни.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ПП НВФ "Вестар" 19.07.2010 року подано до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року (вхідний № 9002683252), в рядку 27 якої задекларовано до сплати в бюджет суму податку на додану вартість 27,00 грн. (а.с.61-62).

Самостійно визначена платником сума 27,00 грн. податку на додану вартість сплачена до бюджету платіжним дорученням № 62 від 28.07.2010 року з призначенням платежу "податок на додану вартість за червень 2010 року" (а.с.59).

24.09.2010 року ПП НВФ "Вестар" подано до ДПІ у м. Рівне уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року, яким збільшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету, на 1117,00 грн., а також платником самостійно нараховано штраф у звязку з виправленням помилки в сумі 56,00 грн. (а.с.15).

Загальну суму податкового зобовязання 1173,00 грн. (1117,00 + 56,00) сплачено до бюджету платіжним дорученням № 106 від 24.09.2010 року з призначенням платежу "податок на додану вартість по уточненій декларації за 09.2010 року" (а.с.16).

Крім цього, судом встановлено що ПП НВФ "Вестар" подано до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість від 22.11.2010 року, в рядку 27 якої задекларовано до сплати в бюджет суму податкового зобовязання 12289,00 грн. (а.с.63-66).

Самостійно визначена до сплати сума ПДВ 12289,00 грн. сплачена позивачем до бюджету платіжним дорученням № 171 від 29.11.2010 року з призначенням платежу "податок на додану вартість за жовтень 2010 року" (а.с.60).

З дослідженої судом облікової картки платника податку на додану вартість ПП НВФ "Вестар" встановлено, що суми податкового зобовязання, сплачені платником до бюджету, зараховані податковим органом в рахунок зменшення податкового боргу по штрафних санкціях за актом перевірки в поточному році, рішення Господарського апеляційного суду № 12448/10/0 від 17.06.2010 року (а.с.75-78).

Представник позивача в ході судового розгляду справи ствердив про відсутність у ПП НВФ "Вестар" податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями з податку на додану вартість, зазначив, що спір між тими ж сторонами щодо донарахування податкового зобовязання, зокрема, з податку на додану вартість, вирішувався Рівненським окружним адміністративним судом в справі № 2а-661/10/1770, постанова в якій від 31.08.2010 року законної сили не набрала (а.с.62-74). Наявність будь-якого іншого судового рішення, яке набрало законної сили, в тому числі й за номером, зазначеним в обліковій картці платника податку, заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2011 року ствердила, що за даними ДПІ у м. Рівне судове рішення, на підставі якого за позивачем по особовому рахунку обліковується податковий борг за штрафними санкціями з податку на додану вартість, не встановлено і будь-які відомості з цього приводу представнику відповідача невідомі.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України не встановлено запису щодо судового рішення від 17.06.2010 року в справі № 12448/10, яке стосується прав та інтересів ПП НВФ "Вестар".

Оцінюючи фактичні обставини справи відповідно до вимог закону, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього закону.

Згідно підпункту 7.1.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України за № 22 від 21.01.2004 року визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 вищезазначеної Інструкції - реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З досліджених судом платіжних документів встановлено, що ПП НВФ "Вестар" визначено спрямування платежів на оплату узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно задекларовану платником в податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідних звітних (податкових) періодів. Вказані платіжні документи подано до банківської установи з дотриманням строку, визначеного п.п.5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на повну суму узгодженого зобов'язання.

З урахуванням наведеного, матеріалами справи спростовується висновок податкового органу щодо порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період червень 2010 року терміном сплати 30.07.2010 року, та за звітний період червень 2008 року (уточнюючий розрахунок) терміном сплати 24.09.2010 року, відповідно відсутні підставі для застосування штрафних санкцій в порядку, визначеному пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закот України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, є спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Разом з тим, будь-які об'єктивні дані щодо наявності у позивача податкового боргу попередніх звітних періодів відповідачем суду не надані, судом не встановлені.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень при прийнятті спірних рішень не дотримався приписів закону, діяв необгрунтовано, без урахування всіх обставин справи, відтак податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0009631541/0/15-214 від 23.12.2010 року та № 0009641541/0/15/214 від 23.12.2010 року є протиправними, а тому підлягають до скасування.

Позовна вимога щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Рівне щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на думку суду до задоволення не підлягає з таких підстав.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, в розумінні закону, рішеннями суб'єкта владних повноважень можуть бути як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації. Усі рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Суд вважає, що в даному адміністративному спорі права та законні інтереси позивача порушені не внаслідок вчинення активних дій відповідача. Настання юридичного наслідку у вигляді обов'язку сплатити грошове зобов'язання, визначене контролюючим органом, пов'язується безпосередньо з рішенням контролюючого органу, а не з поведінкою відповідача щодо прийняття такого рішення. Відтак, законні інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, в повній мірі поновлюються судом при скасуванні протиправних рішень суб'єкта владних повноважень.

Судові витрати присуджуються на користь позивача в порядку, визначеному ч.3 ст.94 КАС України, - відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0009631541/0/15-214 від 23.12.2010 року та № 0009641541/0/15/214 від 23.12.2010 року скасувати.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство науково-впроваджувальна фірма "Вестар" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.