Постанова № 21689964, 07.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2362/2011

07 листопада 2011 року 15год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Данилюк І.Г., Гулюк Г.В.

відповідача: представник Мамай І.Є.,

відповідача 2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне, Здолбунівською об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року № 000922344/1/23-318, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 916 211 грн. за серпень 2010 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" митниці при розмитненні ввезеної техніки, матеріалів і обладнання, є неправомірним. Крім цього, покликається на безпідставність виключення з податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого для контрагента ТОВ "Укрдорцентр", яким не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року.

В судовому засіданні 07.07.2011 року представником позивача заявлено клопотання, підтримане представником відповідача, про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Здолбунівською об'єднаної державної податкової інспекції, на права та обов'язки якої може вплинути судове рішення у даній справі (а.с.149-151 ).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Здолбунівською об'єднану державну податкову інспекцію - податковий орган, на обліку в якому на час судового розгляду справи перебуває Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (а.с.153-154).

Відповідач-1 Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.174-175). В судовому засіданні представник відповідача-1 надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, суду пояснив, що в ході перевірки встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки імпортовані вантажний автомобіль, запчастини та матеріали Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" не придбано, а отримано безоплатно, то права на податковий кредит у платника не виникає.

Також представник відповідача-1 зазначив, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що відхилення по податкових зобов'язаннях по контрагенту ТОВ "Укрдорцентр" в липні 2010 року становить 596889,33 грн., оскільки ТОВ "Укрдорцентр" не подано до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року, та відповідно не задекларовано податкові зобов'язання по даній операції.

Обгрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача-1 також вказує, що згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, так як податок на додану вартість є непрямим податком. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основні функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону). Тобто, Законом встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

З наведених підстав відповідач-1 дійшов висновку, що Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на 916211 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у серпні 2010 року на 896140 грн.

Представник відповідача-1 також вказав, що позивач проявив необачність, не переконався, що його контрагент є сумлінним платником податку та подає податкову звітність. Спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідач-2 Здолбунівською об'єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.155-156). Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Вважає, що у позивача відсутні підстави для бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, позаяк по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр" податок на додану вартість до бюджету не сплачено, про що свідчить недекларування контрагентом податкових зобов'язань. В задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Положення про Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан", Представництво створене відповідно до чинного законодавства України згідно з установчими документами та на підставі рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан", зареєстрованого згідно з законодавством Республіки Азербайджан, 24.06.2008 року (а.с.10-16).

Міністерством економіки України зареєстровано Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Азербайджанська Республіка) строком діяльності з 10.07.2008 року по 31.12.2012 року, Свідоцтво про реєстрацію № ПІ-4158 від 06.07.2009 року (а.с.8).

Відповідно до довідки АА № 366344, виданої Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві 07.02.2011 року, Представництво ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" ідентифікаційний код 26607596, правовий статус "без права юридичної особи", місцезнаходження Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка,1, види діяльності за КВЕД: будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену (45.21.2), будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (45.23.0), розбирання та знесення будівель, земляні роботи (45.11.0), розвідувальне буріння (45.12.0), виробництво виробів з бетону для будівництва (26.61.0), виробництво готових до використання бетонних сумішей (26.63.0) (а.с.9).

На час проведення перевірки Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" як платник податків перебувало на обліку в ДПІ у м. Рівне, 30.07.2008 року видано свідоцтво платника ПДВ; 14.03.2011 року взяте на облік Здолбунівською ОДПІ у зв'язку зі зміною місцезнаходження, видано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (а.с.26,27).

Матеріалами справи стверджується, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі направлення від 05.11.2010 року № 141/2127/23-300 та відповідно до наказу від 05.11.2010 року № 862, на підставі частини 1 статті 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено позапланову виїзну перевірку Представництва "Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2734041 грн. за серпень 2010 року, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2010 року № 1866/23-300/26607596 (а.с.28-42).

Відповідно до розділу 4 "Висновок" акту перевірки, встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на 916211 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у серпні 2010 року на 896140 грн.

Також, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на суму 1817830 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей від інших ДПІ на направлені запити про проведення зустрічних звірок по основних постачальниках.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки від 17.11.2010 року № 1866/23-300/26607596 прийнято податкове повідомлення-рішення № 000922344/0/23-318 від 26.11.2010 року форма "В1", яким Представництву "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року в розмірі 916211,00 грн. (а.с.43).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м. Рівне скаргу платника залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 000922344/1/23-318 від 30.12.2010 року (а.с.44).

За результатами розгляду повторної скарги Представництва "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення від 18.05.2011 року № 9185/6/25-045, яким скарга платника залишена без задоволення, сума податкового зобов'язання - без зміни (а.с.45-47).

З акту перевірки судом встановлено, що згідно поданої Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг), з метою їх використання у межах господарської діяльності, становить 19 538 805 грн., податковий кредит звітного місяця складає 3 907 761 грн. (розділ II рядок 10.1 колонка "Б" декларації).

З метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту звітного місяця ДПІ у м. Рівне направлено запити для документального підтвердження взаєморозрахунків з основними постачальниками, зокрема до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, де зареєстроване платником податків ТОВ "Укрдорцентр" (іпн 357450126590), по якому до складу податкового кредиту Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" в липні 2010 року включено ПДВ в сумі 596889,33 грн. На дату закінчення терміну перевірки відповідь не отримано. За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ "Укрдорцентр" станом на 15.11.2010 року має стан платника "0" - основний платник, вид діяльності - посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами; відхилення по податкових зобов'язаннях, задекларованих по контрагенту Представництво ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" в липні 2010 року, становить 596889,33 грн., оскільки ТОВ "Укрдорцентр" не подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року та, відповідно, не задекларовано податкові зобов'язання по даній операції.

Крім цього, Представництвом ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" у липні 2010 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 319322 грн., сплачену митним органам при безоплатному ввезенні на територію України товарів з метою їх використання у господарській діяльності, що відображено у розділі II рядок 12.1 колонка "Б" податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року.

За даними перевірки встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 10-17 податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 916211 грн. внаслідок включення платником до податкового кредиту липня 2010 року суми ПДВ 319322 грн., сплаченого митним органам при імпорті товарів на безоплатній основі, та віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по постачальнику ТОВ "Укрдорцентр" 596889,33 грн.

В ході перевірки були використані наступні документи: відомості по рахунках 631, 632, 20, 64 та ін., оборотно-сальдовий баланс за липень 2010 року, податкові, видаткові, залізничні накладні, ТТН, чеки, акти виконаних робіт, вантажні митні декларації та ін.

Відповідно до розділу 3.3 акту перевірки "Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року", згідно з даними податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року (вхідний № 9003961232 від 20.09.2010 року) та додатка 3 до декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" відображені та перевіркою встановлені такі показники:

1. Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації звітного податкового періоду): за даними платника 4499158 грн., за даними перевірки 3582947 грн., відхилення 916211 грн.;

2. Частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів: за даними платника 2734041 грн., за даними перевірки 1817830 грн., відхилення 916211 грн.;

3. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню: за даними платника 2734041 грн., за даними перевірки 1817830 грн., відхилення 916211 грн.

Відхилення в сумі 916211 грн. виникло внаслідок включення Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" до податкового кредиту липня 2010 року суми ПДВ 319322 грн., сплаченого митним органам при імпорті товарів на безоплатній основі, та віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по постачальнику ТОВ "Укрдорцентр" 596889,33 грн.

Перевіряючи правомірність вищевказаного висновку ДПІ у м. Рівне про завищення Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на суму 916211 грн., суд встановив та врахував наступне.

Судом встановлено і сторонами не заперечується, що Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" не має статусу юридичної особи і господарську діяльність здійснює від імені іноземної компанії ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (м. Баку, Азербайджан) з метою реалізації міжнародної угоди, укладеної між Укравтодором (Україна) та ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, контракт № 2, на кілометражі від км 322+000 до км 348+000 (а.с.29).

Відповідно до Положення про представництво, основними функціональними обов'язками Представництва є представництво інтересів іноземної компанії на території України з питань виконання умов договору на будівництво автодоріг, мостів та інше, тобто іноземна компанія здійснює свою діяльність на території України по виконанню умов вищезазначеного контракту через своє Представництво (а.с.10-16).

З метою виконання будівельних робіт по ремонту автомобільної дороги міжнародного значення, Представництво "ТОВ "Азеркорпу- Аутобан" здійснило тимчасовий ввіз на територію України транспортних засобів, механізмів, обладнання, дорожньої техніки та інше, які є власністю компанії, для використання у господарській діяльності. Операції по ввозу будівельної техніки оформлено договорами та відповідними вантажно-митними деклараціями.

В акті перевірки зазначено (а.с.34), що товари ввезено з-за митного кордону України згідно договорів на поставку товару на безоплатній основі, в яких вартість товару вказана для митних і облікових цілей, від ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Азербайджан, м. Баку) по вантажних митних деклараціях (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40, особа, відповідальна за фінансове врегулювання - Представництво ТОВ "Азеркорпу-Аутобан").

Відповідно до вантажно-митної декларації № 204000015/2010/009050 від 12.07.2010 року згідно контракту № Е-609/12.01.2010 від12.01.2010 року, який передбачає безоплатну поставку без передачі права власності, через відправника "Enerji-sistem insaat Ve is MAKINALARI" (Туреччина) ввезено вантажний автомобіль марки Mersedes-Benz, загальна сума за рахунком 870760,64 грн. (87000 євро). Податок на додану вартість в сумі 191567,34 грн. сплачено при митному оформленні Рівненської митниці 12.07.2010 року (а.с.58).

Відповідно до вантажно-митної декларації № 204040000/2010/000067 від 14.06.2010 року згідно контракту № Е-617/01.04.2010 від 01.04.2010 року, який передбачає безоплатну поставку без передачі права власності, через відправника "HIDIR USTA ENGINE VEHICLE INC TRADE LTD" (Туреччина) ввезено нові запчастини до вантажних автомобілів марки Mersedes-Benz, загальна сума за рахунком 152360,24 грн. (15871,70 євро). Податок на додану вартість в сумі 32484,42 грн. сплачено при митному оформленні Рівненської митниці 14.06.2010 року (а.с.55).

Відповідно до вантажно-митної декларації № 20400000/2010/000068 від 14.06.2010 року згідно контракту № Е-617/01.04.2010 від 01.04.2010 року, який передбачає безоплатну поставку без передачі права власності, через відправника "HIDIR USTA ENGINE VEHICLE INC TRADE LTD" (Туреччина) ввезено нові запчастини до вантажних автомобілів марки Mersedes-Benz, загальна сума за рахунком 168820,49 грн. (17586,40 євро). Податок на додану вартість в сумі 35460,96 грн. сплачено при митному оформленні Рівненської митниці 14.06.2010 року (а.с.57).

Згідно договору на поставку товару на безоплатній основі № 564573 від 25.05.2010 року, укладеного з Акціонерним товариством "Азеркорпу" (Азербайджан, м. Баку) Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" згідно вантажно-митної декларації № 204000011/2010/004525 від 16.07.2010 року через відправника "Maurer Sohne Gmbh " (Німеччина) ввезено обладнання для будівництва мостів, загальна сума за рахунком 283533,92 грн. (28247,38 доларів США). Податок на додану вартість в сумі 59809,10 грн. сплачено при митному оформленні Рівненської митниці 16.07.2010 року (а.с.56).

Вищевказані вантажно-митні декларації включені Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" до реєстру отриманих податкових накладних в липні 2010 року (а.с.54).

Таким чином, судом встановлено, що податок на додану вартість за вищевказаними вантажно-митними деклараціями в загальній сумі 319321,82 грн. сплачено Представництвом "ТОВ Азеркорпу-Аутобан" до державного бюджету в повному обсязі, що стверджується відміткою Рівненської митниці на вантажно-митних деклараціях, та включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року. Вказані обставини сторонами визнаються, сумнівів у суду не викликають.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача-1 в ході судового розгляду справи встановлено, що висновку щодо безпідставності включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої при розмитненні імпортованого в Україну товару, податковий орган дійшов з урахуванням двох факторів: в Україну товар увезений безоплатно, тобто не є придбаним; відбувся тимчасовий ввіз товару.

Оцінюючи доводи та заперечення сторін в частині правомірності виключення податковим органом з податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість, сплаченого митному органу при розмитненні вищевказаної техніки, запасних частин та обладнання, суд приймає до уваги наступне.

На час виникнення спірних правовідносин порядок нарахування, сплати до бюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі по тексту судової постанови Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно пп.7.5.2 п.7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Згідно з пп.3.1.2 п.3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.

З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України:

об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України);

об'єкта майнової застави на користь заставодержателя (іншої особи за його дорученням);

майна, переданого у схов (відповідальне зберігання) або в користування чи розпорядження;

товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України для їх подальшого вільного обігу на території України (крім поставки на територію іншого магазину безмитної торгівлі, митного складу та спеціальної митної зони (тільки для спеціальних митних зон, які відповідно до закону мають тотожні умови оподаткування цим податком);

продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки на митній території України згідно з положеннями глави 38 Митного кодексу України;

продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки за межами митної території України згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України (крім транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу);

товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України, імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватись без будь-яких обмежень.

Згідно п.2.4 статті 2 Закону № 168/97-ВР, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає суду підстави дійти висновку, що закон зобов'язує платника податку на додану вартість сплатити названий податок при імпорті та надає йому право на податковий кредит на суму фактично сплаченого податку. При цьому в законі відсутня така виключна умова для виникнення права на податковий кредит, як оплатне придбання платником податку матеріальних цінностей, а визначальним є сплата такого податку до державного бюджету згідно з підпунктом 7.3.6 п.7.3 статті 7 названого закону.

Згідно пп.7.2.7 п.7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Досліджені судом вантажні митні декларації (копії а.с.55-58, оригінали оглянуто в судовому засіданні) підтверджують факт увезення товару в Україну та сплату податку на додану вартість до Державного бюджету України. На неналежність оформлення вантажно-митної декларації відповідач не покликається.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про тимчасовий ввіз майна, позаяк у вантажно-митних деклараціях визначено митний режим ІМ (імпорт). Крім цього, закон України "Про податок на додану вартість" не містить заборони на відображення податкового кредиту при тимчасовому ввезені майна, а лише згідно п.5.17 статті 5 передбачає правовий наслідок у вигляді повного звільнення від оподаткування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що за наявності належним чином оформленої вантажно-митної декларації, що підтверджує факт сплати податку на додану вартість при імпорті в Україну товару, призначеного для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, позиція податкового органу щодо виключення з податкового кредиту липня 2010 року суми 319322 грн. податку на додану вартість, сплаченого при імпорті, є неправомірною, а висновок про порушення платником п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - безпідставним.

Крім того, матеріалами справи стверджується, що 01.12.2009 року між ТОВ "Укрдорцентр" (Постачальник) та Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Покупець) укладено договір № 37-09/УДЦ поставки нафтопродуктів (а.с.59-64), асортимент, обсяги поставки та ціна нафтопродуктів сторонами погоджені відповідно до підписаних додатків до договору (а.с.197-206).

До податкового кредиту липня 2010 року Представництвом "ТОВ "Азеркорпу Аутобан" включено 596889,33 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Укрдорцентр" (іпн 357450126590) на поставку відповідно до умов договору № 37-09/УДЦ від 01.12.2009 року бітуму нафтового дорожного у кількості 813,94 т, а саме: № 18701 від 06.07.2010 року, № 19402 від 13.07.2010 року, № 19502 від 14.07.2010 року, № 19602 від 15.07.2010 року, № 19603 від 15.07.2010 року, № 20004 від 19.07.2010 року, № 20103 від 20.07.2010 року, № 20202 від 21.07.2010 року, № 20307 від 22.07.2010 року, № 20308 від 22.07.2010 року, № 20406 від 23.07.2010 року, № 20403 від 23.07.2010 року, № 20702 від 26.07.2010 року, № 20804 від 27.07.2010 року, № 20902 від 28.07.2010 року, № 21001 від 29.07.2010 року, № 21105 від 30.07.2010 року, № 021204 від 31.07.2010 року (а.с. 68, 72, 76, 79, 81, 85, 89, 92, 95, 98, 101, 106,109,113,117,121,125,129).

Фактична поставка товару підтверджується дослідженими судом видатковими накладними, які виписані ТОВ "Укрдорцентр" на відвантаження бітуму в липні 2010 року в кількості 813,94 т на загальну суму 3581336 грн. (а.с.67, 71, 75, 78, 81, 84, 88, 91, 94, 97, 101, 105, 108,112,116,120,124,128).

Транспортування бітуму в липні 2010 року підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких зазначено, що замовником бітуму та вантажоодержувачем є Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан", пункт завантаження ЗАТ "Линік" м. Лисичанськ, відправник ТОВ "Укрдорцентр" (а.с. 69, 70, 73, 74, 77, 80, 82, 83, 86, 87, 90, 93, 96, 99,100, 102,103,104,107,110,111,114,115,118,119,122,123,126,127,130).

Товарність поставок бітуму позивачу податковим органом не заперечується, сумнівів у суду не викликає.

За даними бухгалтерського обліку позивача бітум оприбутковано по Дт 205 рахунку та списано на рахунок 23. Розрахунки з постачальником проведені через розрахунковий рахунок у липні 2010 року на суму 3800000 грн., про що стверджено актом перевірки (а.с.33) та дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.131-136).

Висновок податкового органу про допущене позивачем порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту в липні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Укрдорцентр" базується на даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до яких відсутня інформація про подану ТОВ "Укрдорцентр" декларацію з ПДВ за липень 2010 року, а відтак вказаним контрагентом не задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 596889,33 грн. по реалізації нафтопродуктів позивачу в липні 2010 року.

Представник позивача додатково пояснив суду, що Представництвом "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" від контрагента ТОВ "Укрдорцентр" отримано копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2011 року в справі № 2а-5498/11/2670 за позовом ТОВ "Укрдорцентр" до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої судом зобов'язано Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м. Києва прийняти та вважати поданими податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема, за липень 2010 року (а.с.169-172).

Заперечуючи проти доводів представника відповідача-1 щодо проявленої позивачем необачності при укладенні господарського договору з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр", представник позивача суду пояснив, що при укладенні такого договору контрагентом на пропозицію позивача було пред'явлено довідку з ЄДРПОУ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, завірену копію статуту (а.с.207-218), а також вказав, що суб'єкт господарювання не має доступу до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, що позбавляє його можливості перевірки контрагента з питань своєчасності та повноти подання податкової звітності.

Оцінюючи зібрані у справі докази, доводи та заперечення сторін в даній частині адміністративного спору, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), в складі якої і сплачується покупцями (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону № 168/97 не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаваємий товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

В ході розгляду справи судом встановлено, що придбання позивачем у ТОВ "Укрдорцентр" бітуму дорожного та перерахування коштів в оплату поставленого товару відповідало основному виду господарської діяльності позивача. Дорожньо-будівельні матеріали придбавалися позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем податкового кредиту із названих господарських операцій, ТОВ "Укрдорцентр" в установленому порядку було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видані ТОВ "Укрдорцентр" податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обовязкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97 та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість (п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97).

Таким чином, позивач сформував податковий кредит з названих операцій в липні 2010 року у повній відповідності до приписів Закону № 168/97, а зокрема по даті здійснення першої із подій, повязаної з придбанням товару, з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, на підставі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, які містять всі необхідні реквізити, сплативши суму ПДВ у складі вартості придбаваємого товару.

Закон № 168/97 не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентом та від того, чи дотримується він податкової дисципліни.

З аналізу положень Закону № 168/97 вбачається, що податок на додану вартість є непрямим податком.

При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) придбаваємого товару (роботи, послуги), сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику - постачальнику товарів.

У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.

Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції, при яких платник фактично сплачує іншому платнику податок додану вартість у складі придбаного ним товару, та операції, за яких такий платник податків фактично отримує від інших осіб податок на додану вартість у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).

Отже, при здійсненні вказаних господарських операцій платник податку на додану вартість здійснює "за першою подією" (визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону № 168/97) формування сум податкових зобовязань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобовязання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобовязання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику):

- при позитивному значенні виникає податкове зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником;

- при відємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, вказана норма після слів "у зв'язку з надмірною сплатою податку" не містить застережень, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, дотримання ними порядку та строків подання податкової звітності.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пп.7.2.6 п.7.2 статті 7 Закону № 168/97 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, виписана постачальником, а не декларація з податку на додану вартість контрагента з відміткою податкового органу про її прийняття та визнання.

Закон не надає права і не зобов'язує одного платника податку витребувати у іншого платника підтвердження належної подачі декларації, її визнання податковим органом чи підтвердження належної сплати податкового зобов'язання. Відповідно до приписів Закону № 168/97-ВР податкове зобов'язання постачальника відображається в податковому обліку в одному й тому періоді, що й податковий кредит покупця, а кінцевий термін декларування податкових зобов'язань настає через 20 днів після звітного періоду, в якому виникає право платника на податковий кредит.

Таким чином, суд вважає підставними доводи представника позивача про те, що відображаючи податковий кредит, зокрема, у липні 2010 року, платник податку не може і не повинен знати про подання чи неподання декларації з ПДВ його контрагентом, яке відбудеться за законом до 20 серпня 2010 року, а тим більше про сплату податку контрагентом, яка має відбутися в період з 21 по 30 серпня, а також про визнання чи невизнання декларацій контрагента податковим органом, яке відбувається протягом 30-60 днів за датою подачі декларації.

Системний аналіз вказаних норм закону та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при формуванні податкового кредиту в липні 2010 року по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр" та по операціях імпорту позивач діяв у повній відповідності з приписами закону.

Відтак, висновки ДПІ у м. Рівне, викладені в акті перевірки № 1866/23-300/26607596 від 17.11.2010 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на 916 211 грн., не грунтуються на матеріальному законі та спростовуються дослідженими судом доказами.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушила законні інтереси платника податку - позивача, а відтак позовна вимога про визнання спірного податкового повідомлення-рішення нечинним повністю з моменту його прийняття підлягає до задоволення.

Судові витрати присуджуються відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 000922344/1/23-318 від 30.12.2010 року з моменту його прийняття.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.