Постанова № 21683966, 21.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5/5025/1943/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.03.2011р.);

від відповідача - не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підприємства «Маршал Плюс»на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.11.2011р. у справі № 5/5025/1943/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світс Ленд»м.Київ

до Приватного підприємства «Маршал Плюс»

с.Маниківці Деражнянського району Хмельницької області

про стягнення 102 968 грн. 55 коп. заборгованості по розрахунках, пені,

штрафу та річних,-

Представнику Позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не бу-ло. Заяви про відвід суддів не надходило.

У жовтні 2011р. до господарського суду Хмельницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Світс Ленд»(надалі в тексті ТзОВ «Світс Ленд») з позовом до Приватного підприємства «Маршал Плюс»(надалі в тексті ПП «Маршал Плюс») про стягнення 97 948 грн. 61 коп. заборгованості по розрахунках, 763 грн. 50 коп. пені, 4 108 грн. 67 коп. штрафу та 147 грн. 77 коп. 3% річних.

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 29.11.2011р. у спра-ві №5/5025/1943/11 (суддя Грамчук І.В.) з урахуванням заяви Позивача від 29.11.2011р. про зменшення позовних вимог позов задоволено, з ПП «Маршал Плюс»на користь ТзОВ «Світс Ленд»підлягає стягненню 73 348 грн. 61 коп. заборгованості по розрахунках, 763 грн. 50 коп. пені, 4 108 грн. 67 коп. штрафу, 147 грн. 77 коп. 3% річних, а також 1 265 грн. 69 коп. судових витрат.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки прострочення Відповідачем оплати 73 348 грн. 61 коп. вартості поставленого Позивачем товару стверджено ма-теріалами справи, позовні вимоги про стягнення 763 грн. 50 коп. пені, 4 108 грн. 67 коп. штрафу та 147 грн. 77 коп. -3% річних підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.11.2011р. у справі № 5/5025/1943/11, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, виключити з рішення стягнення з ПП «Маршал Плюс»763 грн. 50 коп. пені та 4 108 грн. 67 коп. штрафу, оскільки, на його думку, договір поставки №13-10 від 22.09.2010р. був пролонгований лише до 30 квітня 2011р., але місцевий господарський суд на це уваги не звернув і безпідставно застосував умови даного договору.(арк.справи 136-137).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 03.02.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 131).

Представник Позивача у судовому засіданні 21.02.2012р. заперечив проти доводів Скаржника, оскаржуване рішення вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання призначене на 21.02. 2012р., причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 140).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5/5025/ 1943/11 від 03.02.2012р. явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті. (арк.справи 131).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Світс Ленд»-постачальник та ПП «Маршал Плюс»-покупець 22.09.2010р. уклали договір поставки №П13-10 (надалі в тексті Договір), згідно п.1.1 якого, постачальник зобовязується поставити (передати) покупцю кондитерську продукцію (товар), а покупець в порядку та на умовах, визначених Договором зобовязується прийняти та оплатити товар в обумовлені цим Договором строки.

Відповідно до п.п.3.1, 3.3 Договору, ціни на товари, що постачаються ТзОВ «Світс Ленд», є вільними відпускними і вказуються постачальником у накладній на підставі погодженої сторонами специфікації (прайс-листів), яка підписується обома сторонами і є невідємною частиною Договору. Сторони визначають, що ціни на товари, вказані у накладній, які є дійсними на дату укладання Договору, погоджені сторонами і є попередніми і можуть змінюватися постачальником в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. Згідно п.3.4 Договору Покупець сплачує за товар ціну, яка вказана в рахунку-фактурі та/або накладній і яка відповідає ціні затвердженій сторонами у Специфікації.

Оплата товару Покупцем здійснюється протягом 28 календарних днів з моменту поставки товару у сумі вартості поставленої партії товару, згідно відповідної накладної шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому Договорі.(п.п. 4.1- 4.3 Договору).

Відповідно до п.9.3 Договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу, а за порушення строку оплати понад 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу. Сплата здійснюється в строк, на протязі трьох банківських днів після їх нарахування.

Сторони також склали Протокол узгодження розбіжностей за договором №П13-10, укладеного 22.09.2010р. Так, п.п.4.1, 4.3 викладено в наступній редакції: «Оплата товару покупцем здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару, яка вказана у відповідній товарній накладній на відповідну партію товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах останнього. Датою сплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця на рахунок постачальника.

Згідно п.9.3 Протоколу узгодження розбіжностей, за прострочення платежу покупець, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу. За порушення строку оплати понад 20 календарних днів покупець сплачує штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу. Сплата здійснюється в строк, на протязі трьох банківських днів після їх нарахування.

Договір та Протокол узгодження розбіжностей по договору №П13-10 від 22.09.2010р. підписано директорами ТзОВ «Світс Ленд»та ПП «Маршал Плюс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 10-14).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов Договору, за період з 29.09.2010р. по 13.09.2011р. ТзОВ «Світс Ленд»передав, а ПП «Маршал Плюс»прийняв товар на загальну суму 1 428 408 грн. 07 коп., що стверджується копіями видаткових накладних, підписаних представником Відповідача та скріплених відбитками печатки ПП «Маршал Плюс».(арк.справи 8, 17-18, 20-21, 23-50).

Вбачається, що протягом 05.11.2010р. 13.09.2011р. ПП «Маршал Плюс»перерахував на розрахунковий рахунок ТзОВ «Світс Ленд»грошові кошти в сумі 1 295 069 грн. 70 коп., а також повернув товару на загальну суму 36 968 грн. 64 коп., що стверджується копіями виписок обслуговуючого банку та накладними на повернення товару №51 від 05.11.2010р. на суму 2 478 грн. 60 коп., №55 від 16.12.2010р. на суму 1 578 грн. 88 коп., №14 від 05.05.2011р. на суму 3 073 грн. 68 коп., №34 від 10.10.2011р. на суму 7 600 грн. 52 коп., №35 від 10.10.2011р. на суму 18 930 грн. 92 коп., №38 від 20.10.2011р. на суму 3 306 грн. 04 коп.(арк.справи 22, 51-53, 54-67).

Крім того, у судовому засіданні 29.11.2011р. місцевим господарським судом було прийнято до розгляду заяву Позивача про зменшення позовних вимог, повязану з частковим погашенням боргу Відповідачем після порушення провадження у справі шляхом сплати на рахунок Позивача грошових коштів на загальну суму 24 600 грн., а саме:

17.11.2011р. платіжним дорученням №766 на суму 20 000 грн.;

24.11.2011р. платіжним дорученням №773 на суму 4 600 грн.(арк.справи 101-104).

Таким чином, матеріалами справи стверджується, що на момент винесення місцевим судом рішення у данній справі, заборгованість Відповідача складала 71 769 грн. 73 коп.

Виходячи з тієї обставини, що Відповідачем фактично не було оплачено товар, отриманий згідно накладної №4670 від 13.09.2011р. на суму 56861 грн. 94 коп. і частково (в сумі 41086 грн. 65 коп.) товар згідно накладної №4489 від 05.09.2011р. на суму 43349 грн. 26 коп., на підставі ст.ст. 549, 611 ЦК України та умов п.9.3 Договору, Позивач нарахував пеню відповідно за періоди з 12.10.2011р. 26.10. 2011р. та з 04.10.2011р. 26.10.2011р., загальна сума якої складає 763 грн. 50 коп. та за прострочку оплати понад 20 календарних днів штраф в розмірі 10%, сума якого складає 4 108 грн. 67 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України та умови п.9.3 Договору, Позивач також нарахував 3% річних за користування коштами протягом 04.10.2011р. 26.10.2011р., сума яких складає 147 грн. 77 коп.(арк.справи 2-3, 9).

Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, колегія суддів приймає до уваги наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхіднихдля належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.(ч.2 ст.692 ЦК України).

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, апеляційний суд встановив, що на момент винесення рішення заборгованість Відповідача складала 71769 грн. 73 коп. Разом з тим, під час обчислення суми заборгованості по розрахунках, Позивач не врахував, що Відповідачем також було повернуто 49 пакувань карамелі «Москвичка»згідно видаткової накладної (повернення) №55 від 16.12.2010р. на суму 1 578 грн. 88 коп. Вбачається, що і місцевий суд лишив поза увагою дану обставину, що призвело до помилкового висновку, що на день ухвалення рішення сума боргу складає 73348 грн. 61 коп. (арк.справи 8, 22, 112-зворот).

Враховуючи зазначене, рішення в частині стягнення основного боргу, з підстав п.1. ч.1 ст. 104 ГГПК України, підлягає зміні.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржниквважаєтьсятаким, що прострочив,якщовін не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що даний Договір діє до повного і належного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань.

Пунктом 13.7 Протоколу узгодження розбіжностей по договору №13-10 від 22.09.2010р. визначено, що у разі відсутності за 30 днів до дати закінчення строку дії Договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про небажання продовжити договірні відносини дія цього Договору продовжується на один рік на тих же умовах.

Оскільки, наявність даного спору свідчить про неналежне виконання Відповідачем зобовязань за Договором, чим спростовуються міркування про його пролонгацію лише до 30 квітня 2011р., а в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення рекомендованим відправленням будь-якої із сторін про небажання продовжити договірні відносини твердження Скаржника про припинення дії Договору і безпідставність застосування його умов у даному спорі вбачаються апеляційному суду необґрунтованими.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.199 ГК України, виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В силу ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на вищенаведені норми, умови Договору і Протоколу розбіжностей (пункт 9.3) та наявність заборгованості з оплати товару, колегія суддів вважає, що Позивач мав право нараховувати річні, пеню та штраф, передбачені Законом і Договором. Проте, враховуючи невірно визначену суму основного боргу належні до стягнення додаткові вимоги, які є похідними від основної потребують перерахунку.

Згідно розрахунку, здійсненого апеляційним судом до стягнення з Відповідача підлягає пеня в сумі 748 грн. 08 коп. за період з 04.10.2011р. по 26.10.2011р., 10% штрафу в сумі 3 950 грн. 77 коп. та 144 грн. 79 коп. -3% річних за користування коштами протягом 04.10.2011р. 26.10.2011р.(арк.справи 146).

З огляду на це, висновок місцевого суду про існування заборгованості Відповідача в сумі 78368 грн. 55 коп., який спростовується документами первинного обліку є передчасним.

Із зазначених мотивів у задоволенні позову в частині стягнення 1 755 грн. 18 коп. боргу та штрафних санкцій необхідно відмовити згідно ст.33 ГПК України за безпідставністю.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 76613 грн. 37 коп. В частині стягнення 24600 грн. провадження у справі належить припинити. В решті позову відмовити.

Розподіл судових витрат необхідно провести, згідно ч.2 ст.49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, враховуючи суму заявлених позовних вимог 102968 грн. 55 коп., вбачається, що платіжним дорученням №2770 від 25.10.11р. Позивач зайво сплатив 0 грн. 31 коп. державного мита.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повер-нення Позивачу цієї суми з Державного бюджету, відповідно до ст.47 ГПК України та п.1 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», як зайво сплаченої.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи стверджується часткова обґрунтованість доводів Скаржника та наявність підстав для часткового задоволення позову, що зумовлює зміну рішення господарського суду Хмельницької області від 29.11.2011р. у даній справі з підстав ч.1 ст.104 ГПК України в звязку з неповним зясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Маршал Плюс»на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.11.2011р. у справі №5/5025/1943/11 задоволити частково.

2. Рішення суду першої інстанції змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Маршал Плюс», яке знаходиться у с.Маниківці Деражнянського району Хмельницької області вул.Жовтнева, 13 (код ЄДР 36404500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світс Ленд», яке знаходиться у м.Київ, вул.Братислав-ська, 8 (код ЄДР 30491141) 71 769 грн. 73 грн. заборгованості по розрахунках, 748 грн. 08 коп. пені за період 04.10.2011р. 26.10.2011р., 3 950 грн. 77 коп. -10% штрафу, 144 грн. 79 коп. -3% річних за період 04.10.2011р. 26.10.2011р., 1 012 грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 грн. 98 коп. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 24 600 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Світс Ленд», яке знаходиться у м. Київ, вул.Братиславська, 8 (код ЄДР 30491141) довідку на повернення з Державного бюджету 0 грн. 31 коп. державного мита, зайвосплаченого платіжним дорученням №2770 від 25 жовтня 2011р.».

3. Витрати Відповідача зі сплати судового збору в сумі 17 грн. 55 коп. за подання апеляційної скарги покласти на Позивача.

4. Надати місцевому суду доручення про видачу наказів та довідки.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №5/5025/1943/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

2905/12