Постанова № 21683902, 28.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року Справа № 5023/9062/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за дорученням № 08-11/29/2-12 від 04.01.2012 року

1-ї третьої особи - не зявився

2-ї третьої особи - не зявився

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу позивача (вх.№ 174Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків

2. Управління земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 збитки у розмірі 208757,54 грн.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідає вимогам чинного законодавства. Також відповідачем не надано доказів скасування чи визнання недійсним у судовому порядку акту про визначення збитків та рішення виконавчого комітету про його затвердження. Крім того позивача зазначає, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні законні підстави набуття права на земельну ділянку на праві постійного користування, у звязку з чим він не може бути платником земельного податку, що свідчить про причинний зв'язок між майновою шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

1-ша третя особа у судове засідання не зявилась, 30.01.2012 року подала через канцелярію суду клопотання в якому повідомляє, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить розглянути справу без участі її представника.

2-га третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не зявилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Відповідач також у судове засідання не зявився, 13 лютого 2012 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у звязку з неможливістю прибуття у судове засіданні через хворобу.

Розглянувши клопотання відповідача, вислухавши думку позивача, який вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника позивача, оглянувши матеріали справи з яких вбачається, що під час розгляду справи судом першої був присутній представник відповідача ОСОБА_3 Крім того, у матеріалах справи наявне нотаріально завірене доручення, яким ОСОБА_2 уповноважив представляти його інтереси в суді ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, строк дії якого встановлено до 21.10.2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання своїх уповноважених представників, у звязку з чим, клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги належне повідомлення представників сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників відповідача та третіх осіб за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи позивача, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд зазначив, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», право на нежитлові будівлі літ. Б-1, площею 239,2 кв.м., літ. В-1 площею 22,9 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності, виданого Московською райрадою м. Харкова від 30.07.2007 року. Крім того, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право спільної часткової власності по Ѕ частині за кожним на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю кафе з літньою площею з господарським і адміністративними приміщеннями загальною площею 314,2 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 у м. Харкові. З зазначеного вбачається, що не відповідач (ФОП ОСОБА_2.), а фактично громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є співвласниками по частині нежитлової будівлі кафе з літньою площею з господарським і адміністративними приміщеннями загальною площею 314,2 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 у м. Харкові. Таким чином спростовується матеріалами справи твердження позивача про те, що ФОП ОСОБА_2 користується земельною ділянкою загальною площею 0,043 га, створюючи перешкоди її власникові, у зв'язку з чим не одержано доход від земельної ділянки. Зважаючи на те, що позивач не укладав з відповідачем договору оренди земельної ділянки, відсутні підстави для сплати орендної плати. Таким чином, єдиною формою плати за користування земельною ділянкою до оформлення договору оренди є земельний податок, який ФОП ОСОБА_2 сплачує, що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 29.06.2011 року за НОМЕР_2, який підтверджує, що відповідачем за період з 01.07.2009 року до 01.06.2011 року сплачено 6082,69 грн. земельного податку. Таким чином, як вбачається з аналізу положень ст. 287 Податкового кодексу України та ст. ст. 2, 15 Закону України "Про плату за землю" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених у ст. 126 Земельного кодексу України, які засвідчують право на земельну ділянку у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування у поточному році податку на землю. Таким чином, висновок акту №2357/11 обстеження про те, що плата за використання земельної ділянки не здійснюється є безпідставним. З цих підстав господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

25 серпня 2011 року уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради проведено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Харкові за результатами якої складено Акт №2357/11 (т.1 а.с.30-32).

В Акті встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0270 га не огорожена та використовується ФОП ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлових кафе ». Частина земельної ділянки площею 0,0160 га огорожена декоративним металевим забором, висотою 1 м., вільна від будівель і споруд. Документи, які посвідчують право використання земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у м. Харкові ФОП ОСОБА_2 не оформлені, що є порушенням вимог ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України. Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольній замір площі земельної ділянки інженером - геодезистом за допомогою електронного тахеометру Nikon NPR-332 №020366 з урахуванням вимог ст.ст.1,34 Закону України «Про землеустрій».

У висновках Акту зазначено, що за результатами заміру електронним тахеометром Nikon NPR-332 №020366, встановлено, що загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Харкові, яка знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_2 скаладє 0,0430 га. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Харкові загальною площею 0,0430 га, використовується ФОП ОСОБА_2 без оформлення документів, що є порушенням вимог ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Як вказує позивач у позовній заяві, розмір збитків визначався на підставі Земельного кодексу України, Закону України “Про плату за землю”, який був чинним до 31.12.2010 року, ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” та Порядком визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради№130/09 від 24.06.2009 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до якого власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.6 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради №717 від 05.11.2008 року (зі змінами №331 від 05.08.2009 р.) затверджено склад комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Постановою Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»(далі - Постанова) встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно із п.З Постанови відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Пунктом 2 Постанови встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю».

Відповідно до п. 5.1. Порядку нарахування збитків проводиться у випадку не оформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання або поновлення права оренди земельної ділянки, збитки визначаються після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.09.2011 року № 668 затверджено Акт про визначення збитків № 217 від 02.09.2011 року, з якого вбачається, що неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0430 га по АДРЕСА_1 у м. Харкові складає 208757,54 грн.

У п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 року № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” зазначається, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати, як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Розділом 3 Порядку про відшкодування збитків, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009 року встановлено єдину процедуру відшкодування збитків, заподіяних Харківській міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства, а саме фізичні та юридичні особи, у разі використання ними земель міста з порушеннями вимог ст.ст. 125, 206 Земельного кодексу України, відшкодовують Харківській міській раді збитки, спричинені їх діями або бездіяльністю, зокрема внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу (договору оренди землі).

Згідно інформації КП «Харківське міське БТІ»на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2006 року по справі № 2-13380/06 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ.Б-1, В-1 площею 262,1 кв.м. по АДРЕСА_1 у м. Харкові.

На час звернення до суду з позовною заявою Договір оренди землі по АДРЕСА_3 між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_2 не укладено та у встановленому законом порядку не зареєстровано договір оренди, чим підтверджується фактичне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючого документу.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що не укладання Договору оренди виникло з вини відповідача внаслідок його протиправної поведінки, що спричинило Харківській міській раді збитки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем доведено причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та майновою шкодою.

Така ж правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.04.2011 року по справі №66/285-10 та від 14.12.2010 року по справі №59/352-09.

Згідно з Актом про визначення збитків №217 від 02.09.2011 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №668 від 07.09.2011 року неодержаний Харківською міською радою дохід за використання ФО-П ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0430 га по АДРЕСА_1 у м. Харкові без правовстановлюючих документів складає 208 757,54 грн. (т.1 а.с.28,29).

Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів визнання недійсним у судовому порядку вказаного Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження Акту про визначення збитків, що також свідчить про наявність вини у діях ФОП ОСОБА_2 при використанні земельної ділянки за вказаною адресою з порушенням вимог земельного законодавства.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він є не єдиним власником спірної нежитлової будівлі, проте позов предявлено лише до нього з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Московського районного суду від 21.04.2011 року у справі № 2-3440/11 визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право спільної власності по 1/2 частині за кожним на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю-кафе з площадкою, з господарським і адміністративними приміщеннями, загальною площею 314,2 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 у м. Харкові (т.2 а.с.52,53)

Проте, з Листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 1415 від 14.01.2012 року вбачається, що нежитлова будівля літ.Б-1 площею 314,2 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_6 1/2 частина, ОСОБА_2.1/2 частина лише 30.01.2012 року (т.2 а.с.51).

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем правомірно розраховано розмір збитків за використання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,0430 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування кафе (землі комерційного використання) збитки нараховані за період з 01.07.2009 року до 01.06.2011 року, тобто до реєстрації права власності 30.01.2012 року.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що він належним чином сплачує плату за землю, оскільки відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»(в редакції до 23.12.2010 року) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п.п.14.1.72, 14.1.73 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік юридичних та фізичних осіб, які можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, а саме, відповідно до ст.92 цього Кодексу права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Приймаючи до уваги, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні законні підстави набуття права на земельну ділянку на праві постійного користування, він не може бути платником земельного податку, що також свідчить про причинний зв'язок між майновою шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 збитків у розмірі 208757,54 грн. за період з 01.07.2009 року до 01.06.2011 року обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, про те що висновки, викладені у рішенні господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року не відповідають фактичним обставинам справи, у звязку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5023/9062/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (р/р 31412544700002 в УДК у м. Харкові, ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, Банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу 24060300) збитки у розмірі 208757,54 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2090,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) в доход державного бюджету України отримуач коштів УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ( код ЄДРПОУ 37999654, р/р 31216206782003 у ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу позову у розмірі 2087,57 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Постанову підписано 20.02.2012 року