Постанова № 21683823, 23.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5023/9335/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №53-02/20 від 03.01.2012р. ;

відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 23.11.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 243Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2011 р. у справі № 5023/9335/11

за позовом публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг

до акціонерного товариства закритого типу «Харківмаш», м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача, акціонерного товариства закритого типу «Харківмаш», штраф за прострочення поставки товару відповідно до специфікацій № 6 та № 7 до договору поставки № 912 від 27.08.2010 р. в розмірі 179468,40 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2011 р. по справі № 5023/9335/11 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТЗТ «Харківмаш»на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»штраф за прострочення поставки товару в розмірі 14784,00 грн., державне мито в розмірі 147,84 грн. та 19,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення штрафу в розмірі 164684,40 грн. - в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги АТЗТ «Харківмаш»послався на те, що рішення місцевого господарського суду винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначив, що висновок суду про наявність підстав до застосування ст. 614 ЦК України є хибним, оскільки відсутня вина відповідача у невиконанні зобовязання. Відсутність вини обґрунтовується тим фактом, що зобовязання неможливо виконати, оскільки агрегати, зазначені у договорі поставки № 912 від 27.08.2010 р., не існують, в силу чого не можуть бути поставлені відповідачем на адресу позивача.

Крім того, відповідач послався на порушення норм процесуального права, які, на його думку, полягали в ненаданні місцевим господарським судом можливості відповідачу прийняти участь у вирішенні спору і тим самим реалізувати передбачені законом права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 20.02.2012 р., запропоновано надати на адресу апеляційного суду позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Сторонами вимоги ухвали апеляційного суду щодо надання відзиву та пояснень не виконані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а спірне рішення слід залишити без змін.

Колегією суддів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.08.2010 р. між ВАТ «Криворізьким залізорудним комбінатом», правонаступником якого є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»(покупцем) та АТЗТ «Харківмаш» (постачальником) був укладений договір поставки № 912.

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 договору, постачальник зобовязується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар (два насоси ЕЦВ 6-16-75, один насосний агрегат ЦНСА 60-297 з електродвигуном 5АМУ250М2 75 кВт, 3000об., один насосний агрегат ЦНСА 38-132 з електродвигуном 5АМУ 180М2 30 кВт, 3000об.) в порядку та на умовах, передбачених договором.

П. 3.2. розд. 3 договору закріплено, що товар по договору постачається в строки, зазначені в специфікації.

Згідно п. 4 специфікації № 6 від 16.05.2011 р., постачальник повинен був передати у власність покупця два насоси ЕЦВ 6-16-75, діаметр насосу 6 дюймів, висота підйому 75м, потужність 5,5 кВт, комплект поставки повинен містити вантажопідіймальний механізм, монтажні хомути у 2-3 кварталі 2011 р. протягом 20 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця. За згодою сторін поставка товару може здійснюватися партіями.

Згідно п. 4 специфікації № 7 від 06.06.2011 р. постачальник повинен був передати у власність покупця один насосний агрегат ЦНСА 60-297 з електродвигуном 5АМУ250М2, 75 кВт, 3000 об. та один насосний агрегат ЦНСА 38-132 з електродвигуном 5АМУ180М2, 30 кВт, 3000 об. у 2-3 кварталі 2011 р. протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця. За згодою сторін, поставка товару може здійснюватися партіями.

Відповідно до узгоджених сторонами умов договору покупець направив постачальнику письмову заявку від 18.07.2011 р. № 53-15/1473, яка була отримана ним 20.07.2011 р. Тому згідно п. 4 специфікації № 6 від 16.05.2011 р. постачальник повинен був здійснити поставку товару в строк до 09.08.2011 р. включно, тобто протягом 20 календарних днів, починаючи з 21.07.2011 р.

Але постачальник в порушення договірних зобовязань щодо строків поставки товару не поставив товар у строки, які закріплені в специфікаціях № 6 та № 7 до договору поставки № 912 від 27.08.2010 р.

П. 6.2. договору поставки передбачено, що за порушення узгоджених строків поставки постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від суми договору.

Місцевий господарський суд зменшив суму штрафу, задовольнивши позов частково, однак позивач в даній частині рішення не оскаржує.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, невиконання відповідачем зобовязання за договору поставки № 912 від 27.08.2010 р. є підставою до стягнення передбаченого угодою сторін штрафу.

Обґрунтовуючи незгоду із рішенням місцевого господарського суду, відповідач зроби заяву про відсутність вини у невиконанні зобовязання, що обумовлено неможливістю виконання з причин, що не залежать від волі постачальника, а саме тим, що предмет договору в частині електродвигунів 5АМУ250М2 та 5АМУ180М2 не існує.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає заперечення відповідача безпідставними.

Так, ч.1,2 ст. 614 ЦК України закріплена презумпція вини особи, яка не виконала зобовязання особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тому обовязок доведення відсутності своєї вини в невиконанні зобовязання покладений на відповідача.

В обґрунтування твердження про не існування електродвигунів 5АМУ250М2 та 5АМУ180М2 відповідач послався на єдиний доказ лист ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод»№4021/830 сб від 02.12.2011 р. (а.с. 78).

Дослідивши даний лист, колегія суддів зазначає, що його зміст свідчить тільки про те, що ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод» електродвигунів 5АМУ250М2 та 5АМУ180М2 не виробляє.

Але цей лист в ніякій мірі не свідчить, що зазначені електродвигуни не виробляє будь-яке інше підприємство, або що вони відсутні на ринку.

Відповідно до змісту специфікацій №6 від 26.05.2011 р. та №7 від 06.06.2011 р., виробником електродвигунів 5АМУ250М2 та 5АМУ180М2 є ТОВ «ЦентрНасосСервис».

Відповідачем не представлено жодних доказів, що зазначені електродвигуни відсутні у ТОВ «ЦентрНасосСервис», де вони і повинні були бути придбані.

Більше того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до листа відповідача №476к від 20.07.2011 р. останній підтвердив можливість поставки саме електродвигунів 5АМУ250М2 та 5АМУ180М2 відповідно до специфікацій №6 від 26.05.2011 р. та №7 від 06.06.2011 р.

За таких умов твердження відповідача про те, що електродвигуни 5АМУ250М2 та 5АМУ180М2 не існують, суперечить матеріалам справи та є бездоказовим.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи відсутність доказів відсутності вини відповідача у невиконанні зобовязання, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав до задоволення позову.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо порушення норм процесу, які полягали в ненаданні відповідачу можливості прийняти участь у вирішенні спору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Харківської області від 10.11.2011 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 24.11.2012 р. була направлена судом першої інстанції 10.11.2011 р. за вих. № 025727 на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та апеляційній скарзі, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Харківської області на зворотній стороні даної ухвали.

Відповідно до зворотного поштового повідомлення (а.с. 37), ухвала була вручена відповідачу завчасно, 14.11.2011 р.

23.11.2011 р. до місцевого господарського суду подане клопотання відповідача про відкладення слухання справи (а.с. 47), відповідно до якого представник відповідача був зайнятий у іншому судовому засіданні, в звязку з чим не міг прибути в судове засідання по даній справі.

Місцевим господарським судом дане клопотання відхилене і спір вирішений по суті в засіданні 24.11.2011 р.

Оцінюючи законність дій місцевого господарського суду, колегія суддів не вбачає порушень норм процесу, оскільки неявка представника сторони, належним чином повідомленого про час та місце вирішення спору, не передбачена процесуальним законодавством як підстава відкладення справи, оскільки дана причина не є поважною юридична особа, якою є відповідач, не позбавлена змоги уповноважити на представництво її інтересів в суді необмежений круг осіб або направити до суду керівника підприємства.

Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2011 р. у звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 99, ст. 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну АТЗТ «Харківмаш»на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2011 р. у справі № 5023/9335/11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2011 р. у справі № 5023/9335/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.

Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2012 року