Постанова № 21683572, 14.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 39/92

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Борисенко І.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Шипка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

“Київський електротехнічний завод “Транссигнал”

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.09.2011

у справі № 39/92 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі

Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства

“Київський електротехнічний завод “Транссигнал”

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 427 080,49 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 дов. № ДО7/2011/04/22-38 від 22.04.2011

відповідача ОСОБА_2 дов. № 9 від 05.01.2012

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (надалі позивач) у липні 2011р. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (надалі відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.12.2008 по 01.06.2011 у розмірі 427 080,49 грн. (з яких: 321318,04 грн. - основний борг, 83231,36 грн. - інфляційні втрати, 22287,07 грн. 3% річних та 244,02 грн. - пеня).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/92 припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 748,87 грн. основного боргу у звязку з відсутністю предмету спору; в іншій частині позов задоволено повністю; стягнуто з ПАТ “Київський електротехнічний завод “Транссигнал” на користь ПАТ «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» 320569,17 грн. основного боргу, 83231,36 грн. інфляційних втрат, 22287,07 грн. 3% річних, 244,02 грн. пені, 4270,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване наступним:

- провадження в частині позовних вимог про стягнення 748,87 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у звязку зі сплатою відповідачем цієї частини боргу після звернення позивача з указаним позовом;

- вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені за прострочення виконання зобовязання по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2008 по 01.06.2011 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки вартість поставленої позивачем теплової енергії відповідачем, в порушення умов договору, своєчасно оплачена не була.

Приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 1402 від 06.10.2011, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/92 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт стверджує, що нарахування позивачем плати за теплову енергію, що поставлялась для теплопостачання виробничих приміщень відповідача по вул. Жилянській, 97 в період з грудня 2008 по лютий 2009 за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 та № 1780/1 від 25.12.2008, є безпідставним, оскільки вказані розпорядження Указами Президента були скасовані, а тому у спірний період були чинні тарифи, затверджені розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам та інших споживачів» (в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007), у звязку з чим, за контррозрахунком відповідача, у підприємства існувала переплата за надані позивачем послуги, яка станом на 01.06.2011 становила 30148,22 грн. А тому немає підстав для задоволення заявленого позову.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він проти доводів апелянта заперечує та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник апелянта (відповідача) у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні. Разом з тим, представник позивача у своїх усних поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, пояснив, що у випадку, якби позивач при нарахуванні плати за теплову енергію, що поставлялась для теплопостачання виробничих приміщень відповідача по вул. Жилянській, 97 в період з грудня 2008 по лютий 2009 не застосовував тарифи, затверджені розпорядженнями КМДА № 1662 від 27.11.2008 та № 1780/1 від 25.12.2008 (які у подальшому були скасовані Указами Президента), то зроблений відповідачем контррозрахунок був би вірним та у підприємства дійсно існувала б переплата за надані позивачем послуги станом на 01.06.2011 у розмірі 30148,22 грн.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є позивач (як енергопостачальною організацією) та Відкритим акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», правонаступником якого є відповідач (як абонентом) укладено договір № 31-1564 від 01.12.2002 на постачання теплової енергії у гарячій воді (копія договору а.с.17).

Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 названого договору позивач зобовязувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а також підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п.3.1.7 договору.

Згідно з п.2.3 договору № 31-1564 від 01.12.2002 відповідач, зокрема, зобовязувався:

- додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (пп.2.3.1);

- виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (пп.2.3.2);

- додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в додатку № 7 до договору (пп.2.3.3).

Порядок розрахунків сторони погодили в Додатку 4 до договору ( а.с.22), а саме - в пунктах 1-3 цього додатку передбачено, що:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі;

- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: вул. Жилянська, буд. № 63, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки “Абонент” повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. При цьому, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому предявляється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.1 договору № 31-1564 від 01.12.2002 облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

З додатків № 8 та № 9 до договору № 31-1564 від 01.12.2002 (а.с.24-25) вбачається, що договором передбачено постачання теплової енергії:

- для потреб житлового будинку (гуртожиток) по вул. Огородній, 9 у м. Києві;

- для потреб виробничих приміщень (майстерня) по вул. Жилянській, 97 у м. Києві.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що станом на 01.12.2008 у відповідача існувала переплата за надані позивачем послуги у розмірі 57062,21 грн.

Матеріалами справи також підтверджено та не заперечується сторонами, що 02.02.2009 постачання теплової енергії для потреб нежитлових приміщень відповідача по вул. Жилянській, 97 у м. Києві, позивачем було припинено (відключено за борги згідно наряду № 161 від 02.02.09).

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

Згідно з ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст. 714 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частинами 6, 7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється субєктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється субєктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем відповідачу нараховувалась:

- у період з 01.12.2008 по 01.06.2011 плата за постачання теплової енергії у приміщення гуртожитку по вул. Огородній, 9 у м. Києві за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007, № 519 та № 520 від 29.04.2009, № 981 від 31.08.2009, № 1192 від 15.10.2009, № 392 від 31.05.2009, № 1729 від 14.12.2010;

- у період з 01.12.2008 по 02.02.2011 плата за постачання теплової енергії у виробничі приміщення по вул. Жилянській, 97 за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 та № 1780/1 від 25.12.2008.

Указами Президента України від 24.12.2008 № 1199/2008 та від 03.02.2009 № 65/2009 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 та № 1780/1 від 25.12.2008 були скасовані у звязку з їх невідповідністю Конституції та іншим законам України.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Оскільки у відповідності до названих Указів Президента України вказані розпорядження КМДА були скасовані у звязку з їх невідповідністю Конституції та іншим законам України, а відтак, - ці розпорядження є скасованими з моменту їх видання.

А тому судова колегія погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем безпідставно та необґрунтовано при визначенні вартості наданих у грудні-лютому 2008 послуг з постачання теплової енергії у виробничі приміщення по вул. Жилянській, 97, застосовано тарифи, які були встановлені розпорядженнями КМДА, скасованими з моменту їх видання.

За таких обставин, оскільки до 01.12.2008 тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 (в редакції розпорядження КМДА № 715 від 18.06.2007), саме ці тарифи мали бути застосовані позивачем при визначенні вартості наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії у виробничі приміщення по вул. Жилянській, 97 за спірний період.

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин, судова колегія погоджується з розрахунком відповідача (зробленим з урахуванням тарифів, встановлених чинними розпорядженнями КМДА), у відповідності до якого за період з 01.12.2008 по 01.06.2011:

-відповідачу підлягало нарахуванню 238202,18 грн. (з них: за виробничі приміщення 170651,38 грн., за гуртожиток 67550,80 грн.);

-відповідачем було сплачено позивачу 211288,19 грн.;

-з врахуванням наявної у відповідача станом на 01.12.2008 переплати у розмірі 57062,21 грн. (яка не заперечується позивачем), станом на 01.06.2011 у відповідача була наявна переплата у розмірі 30148,22 грн. (238202,18 грн. - 57062,21 грн. 211288,19 грн. = 30148,22 грн.).

Вказаний контррозрахунок відповідача позивачем належними та допустимими доказами не спростований.

З врахуванням усього вищенаведеного судова колегія дійшла висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу у розмірі 321318,04 грн. є нарахованою безпідставно. А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 321318,04 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період 01.12.2008 по 01.06.2011 задоволенню не підлягають.

За відсутності доказів порушення відповідачем своїх зобовязань за договором № 31-1564 від 01.12.2002, відповідно, відсутні й підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені.

За таких обставин наявний в оскаржуваному рішенні висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, є помилковим, зробленим за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого суду, дійсним обставинам справи, що згідно п.3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування цього рішення.

Враховуючи усе вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/92 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

У відповідності до ст.49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/92 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/92 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» скасувати та прийняти нове рішення.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код 26187764, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97, код 00260652) 2135 (дві тисячі сто тридцять пять) грн. 40 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 39/92 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяБорисенко І.В.

СуддіІльєнок Т.В.

Шипко В.В.