Рішення № 21683318, 24.02.2012, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2310/412/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2012 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулося у суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки і просило стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 171157,85 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок по АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 30.08.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит в сумі 20000 доларів США, із сплатою 13 % річних за користування кредитом, з кінцевою датою погашення кредиту 29.08.2027 року. Додатковими угодами сторін від 21.04.2009 року та від 14.05.2010 року дата виконання позивачем своїх зобов*язань була змінена на 29.03.2036 року.

Зазначений кредит, у відповідності до укладеного сторонами іпотечного договору, був забезпечений іпотекою належного відповідачеві на праві власності житлового будинку по АДРЕСА_2, вартістю 101986,00грн.

У зв*язку з невиконанням відповідачем своїх зобов*язань позивач змушений звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

У суді представник позивача свої вимоги підтримав повністю.

Відповідач у суді позов визнав повністю.

Розглянувши справу у відповідності до приписів ч.4 ст.174 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 30.08.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір , №354411/3902/0705-7, за яким відповідач отримав кредит в сумі 20000 доларів США, із сплатою 13 % річних за користування кредитом, з кінцевою датою погашення кредиту 29.08.2027 року. Додатковими угодами сторін від 21.04.2009 року та від 14.05.2010 року дата виконання позивачем своїх зобов*язань була змінена на 29.03.2036 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами був укладений іпотечний договір№354411/3902/0705-7і від 30.08.2007 року , у відповідності до якого позивач передав позивачеві в іпотеку належний йому на праві власності житловий АДРЕСА_2, вартістю 101986,00грн.

Відповідачем порушені умови пункту 10.1. кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту на загальну суму 171157,85 грн, в т.ч. заборгованість по кредиту -148630,81 грн, по відсоткам 158,44 грн, по простроченим відсоткам 10935,08 грн та пеня за прострочені платежі 11433,52 грн., у зв*язку з чим позивач письмово попередив відповідача про наявність простроченої заборгованості та можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин суд приходить до висновку що право позивача є порушеним, а тому воно підлягає захисту в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В частині позову щодо звернення стягнення на предмети іпотеки суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до приписів ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів.

Згідно ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена,- звернути стягнення на предмет застави у випадках, встановлених договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про іпотеку”, у разі порушення боржником основного зобов'язання майновий поручитель відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки.

У відповідності до ст. 12 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання- звернути стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до повного задоволення, оскільки відповідачем порушене основне зобов*язання, а тому у відповідності з п. 5.1. іпотечного договору останній повинен нести відповідальність за задоволення вимоги іпотекодержателя, тобто банку.

Задовольняючи позов суд, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, тобто 1711,58 грв у відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 575, 589, 592, 611 ЦК України, ст.11, 12, 39, 41 Закону України «Про іпотеку»,

Суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити повністю.

В рахунок стягнення заборгованості по кредитному договору №354411/3902/0705-7 від 30.08.2007 року, укладеного між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»та ОСОБА_2 на загальну суму 171157,85 грн, в т.ч. заборгованість по кредиту -148630,81 грн, по відсоткам 158,44 грн, по простроченим відсоткам 10935,08 грн та пеня за прострочені платежі 11433,52 грн.,у відповідності до іпотечного договору №354411/3902/0705-7/і від 30.08.2007 року,, укладеного між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»та ОСОБА_2 звернути стягнення на передане іпотекодавцем ОСОБА_2 іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки): будинок АДРЕСА_2, загальною площею 78, 2 кв.м., житловою площею 43,3 кв.м., вартістю 101986,00 грн, з початковою ціною для реалізації 90% від вартості вказаного будинку на користь єдиного кредитора: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”.

Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. АДРЕСА_1, (реєстраційний № за ОКПП НОМЕР_1, паспорт НС №НОМЕР_2, виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС 13.04.1999 року) на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (код 21366225, МФО 354411, РАХ № 29091558, інші дані суду невідомі) кошти в сумі 1711.58 грн у відшкодування судових витрат у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний протягом 10 днів з часу його оголошення.

Суддя С. Л. Свитка