Ухвала суду № 21682595, 15.02.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" лютого 2012 р.Справа № 12/112/5022-1685/2011

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

Розглянув матеріали справи

за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46000

до Державної комунальної аптеки № 142, вул. Миру, 13, м. Тернопіль, 46018

про стягнення неустойки.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1- юрисконсульт (довіреність № 12 від 29.06.2011р.);

відповідача: не з'явився .

Суть справи:

Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до Державної комунальної аптека № 142 про стягнення з державної комунальної аптеки №142 плату за фактичне користування нежитловим приміщенням комунальної власності по вул.. Миру, 13 в м. Тернополі в розмірі 170694,95 грн.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено належні їм права та обовязки передбачені ст.ст. 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача витребуваних ухвалами суду від 08.12.2011р., від 20.12.2011р., від 11.01.2012р., 20.01.2012р. та 01.02.2012р. обґрунтованого розрахунку неустойки та відповідь ДВС в Тернопільській області на лист позивача № 949-у від 25.08.2011р. без поважних причин не подав. В судовому засіданні 01.02.2012р. подав суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05.01.2012р., згідно якої в графі "дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" зазначено, що 17.11.2010р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (вул. Миру, 13, м. Тернопіль).

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, оскільки: ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.12.2011р. повернута поштовим відділення, із зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання", ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.12.2011р. та від 11.01.2012р. повернуті поштовим відділенням по причині відсутності адресата за адресою вул. Миру, 12, м. Тернопіль.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як, вбачається із матеріалів справи, 15.02.2001 року між Управлінням комунального майна міста ( правонаступником якого є позивач у справі) та Державно-комунальною аптекою № 142 укладено договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності № 1004, у відповідності до умов якого Орендодавець виконавчий комітет Тернопільської міської ради через управління комунального майна міста, як уповноважений орган по укладанню договорів оренди, на підставі рішення ВК Тернопільської міської ради № 204 від 14.02.2001 року, передав в оренду, а Державно-комунальна аптека № 142 прийняла в строкове платне користування нежитлове приміщення комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, вул. Миру,13, площею 316,3 м. кв., що знаходиться на балансі КП ЖЕК № 1 для використання відповідно під аптеку.

Пунктом 9.1. договору, сторони погодили, що цей договір укладено строком на 1 (один) рік, і діє з 15.02.2001р. по 14.02.2002р. включно.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 9.3. договору).

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Правовідносини сторін щодо оренди державного майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна"

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.07.2005р. у справі № 8/65-1408 зобовязано Державно-комунальну аптеку № 142, м. Тернопіль вул. Миру,13, звільнити незаконно займане приміщення, яке розташоване у м. Тернополі по вул. Миру, 13, площею 316,3 м. кв. в 10 денний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2005р. рішення господарського суду Тернопільської області від 05.07.2005р. у справі № 8/65-1408 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державно-комунальної аптеки № 142 без задоволення.

На виконання рішення суду 05.07.2005р. видано наказ.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що станом на час розгляду справи рішення суду не виконано, і відповідач продовжує користуватися приміщенням не сплачуючи за це жодних коштів. Згідно п. 2.4. договору № 1004 від 15.02.2001р., орендар, за затримку повернення орендованого приміщення сплачує орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати, і штраф за кожен день прострочення в розмірі 6 % від розміру місячної орендної плати за останній місяць дії договору оренди.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Однак, всупереч приписів згаданих статей, позивачем на вимогу суду, викладену в ухвалах від 08.12.2011р., від 20.12.2011р., від 11.01.2012р., 20.01.2012р. та 01.02.2012р. без зазначення причин, не було подано матеріалів, необхідних для вирішення спору, а саме: обґрунтованого розрахунку неустойки та відповідь ДВС в Тернопільській області на лист позивача № 949-у від 25.08.2011р..

Необхідність дослідження даних документів полягає в наступному.

Позивач в обґрунтування суми позовних вимог посилається на договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності № 1004 від 15.02.2001р..

Для з'ясування обставин правомірності нарахування позивачем плати за фактичне користування нежитловим приміщенням комунальної власності по вул. Миру, 13 в м. Тернополі в розмірі 170.694,95 грн. у позивача витребовувався обґрунтований розрахунок неустойки, в тому числі обґрунтований розрахунок розміру щомісячної орендної плати, яка була основою для розрахунку неустойки за період заявлений до стягнення, однак позивачем даного документу не подано, що не дає можливості суду дослідити правомірність нарахування зазначених до стягнення сум.

Також з метою дослідження правомірності нарахування позивачем плати за фактичне користування нежитловим приміщенням за період з 15.04.2005р. по 19.09.2011р. судом витребовувалось відповідь ДВС в Тернопільській області на лист позивача № 949-у від 25.08.2011р., однак позивачем даного документу також не подано.

Відповідно до п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги, те, що позивач, без поважних причин не надав витребуваних судом документів, у звязку з чим суд не має можливості правомірності нарахування відповідачу заявленої до стягнення суми, у звязку з чим суд не має можливості дослідити всі обставини справи та розглянути спір по суті, а тому позов залишається без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Окрім того, як вбачається із долучених до матеріалів справи довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 4546/1.5 від 11.10.2011р. та № 47/1.5 від 05.01.2012р. державним реєстратором 17.11.2010р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за юридичною адресою м. Тернопіль, вул. Миру, 13.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дана обставина перешкоджає господарському суду виконати вимоги норм ГПК України щодо обовязкового повідомлення сторін про місце і час проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 81 п. 5, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позов залишити без розгляду.

2.Повернути з Державного бюджету України на рахунок Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, код 37519833 3.413,90 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 163 від 25.11.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 12/112/5022-1685/2011.

3.Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

4.Копію ухвали суду направити сторонам.

СуддяН.А. Френдій