Рішення № 21682597, 22.02.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2012 р.Справа № 14/77/5022-1725/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер", вул. Володимирська, 57а, м. Луцьк, Волинська область, 43001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сибоко", вул. Гайова, 50, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 30247.96 грн.

за участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.11.2011р.

Суть справи:

ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сибоко" про стягнення 30247.96 грн. із яких: 28764.10 грн. - основна заборгованість, 232,59 грн.- три відсотки річних, 33.99 грн. - інфляційні втрати, 1217.28 грн. - пеня.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань щодо оплати отриманої на підставі договору №2 від 05.08.2011р.продукції, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, стягнення якої, з врахуванням трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, є предметом спору у даній справі.

В процесі розгляду спору , згідно платіжних доручень від 09.12.2011р., 10.01.2012р. та 24.01.2012р. (копії в матеріалах справи), відповідачем частково оплачено основну заборгованість в сумі 5000 грн.00 коп. З наведених підстав, 10.01.12 р. та 07.02.12р. ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" подані письмові клопотання за № 6 та №28 про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Приймаючи до уваги наведене та зважаючи на п.4.4 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року, в частині стягнення зазначених вище 5000 грн. провадження у справі судом припиняється за відсутності предмета спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Крім того, господарським товариством 07.02.2012 року письмово зменшені первісні позовні вимоги в частині пені, внаслідок чого заявлено до стягнення 1173.58 грн. (заперечення на відзив у справі).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи дану процесуальну норму, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Відповідач у відзиві на позов, що підтриманий в судових засіданнях повноважним представником, посилається на те, що поставлена йому 01.09.2011р. та 08.09.2011р. продукція на загальну суму 8143.66 грн. була неналежної якості, а відтак не може бути оплачена відповідно до умов договору

Незважаючи на письмові пропозиції ТОВ "Сібоко", учасники спору не досягли згоди щодо підписання мирової угоди.

В ході судових слухань оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався з підстав, викладених у формулярі (протоколі) судового засідання та відповідних ухвалах.

В судових засіданнях повноважним представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Строк вирішення спору було продовжено за правилами, що викладені у ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

05 серпня 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Луцьккондитер" (далі - Фірма) та ТОВ "Сибоко" було укладено договір дистрибуції №2 (далі - Договір).

Умовами даної угоди сторони обумовили, що Фірма передає у власність Дистриб'ютору кондитерські вироби (далі - Товар) відповідно до попередньо погодженої заявки, а останній зобовязується прийняти та оплатити його. Кожна партія Товару, оплачується контрагентом протягом 30 календарних днів з моменту його отримання (п. 2.1, 3.4, 5.2 Договору).

Позивач на виконання вищезазначеного правочину, відповідно до товарно-транспортних накладних № ЛК-0007628 від 10.08.2011р., № ЛК-0007629 від 10.08.2011р., № ЛК-0007799 від 15.08.2011р., № ЛК-0007798 від 15.08.2011р., № ЛК-0007956 від 18.08.2011р., № ЛК-0007959 від 18.08.2011р., № ЛК-0008127 від 22.08.2011р., № ЛК-0008182 від 22.08.2011р., № ЛК-0008264 від 25.08.2011р., № ЛК-0008265 від 25.08.2011р., № ЛК-0008266 від 25.08.2011р., № ЛК-0008443 від 29.08.2011р., № ЛК-0008442 від 29.08.2011р., № ЛК-0008603 від 01.09.2011р., № ЛК-0008604 від 01.09.2011р., № ЛК-0008958 від 08.09.2011р. поставив Дистрибютору Товар на загальну суму 47764.10 грн. Отримання даного Товару відповідачем не заперечується.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом правові норми містяться і у ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Із матеріалів справи слідує, що отриманий ТОВ "Сибоко" Товар, в строки встановлені п. 5.2 Договору оплачений товариством лише частково в сумі 19000.00 грн. (копії документів що підтверджують оплату знаходяться в матеріалах справи); частина боргу в розмірі 5000.00 грн. перераховано відповідачем вже під час розгляду даної справи, а відтак залишок заборгованості на час вирішення спору становить 23764.10 грн.

Доводи відповідача щодо поставки контрагентом 01.09.2011р. та 08.09.2011р. неякісного Товару на суму 8143.66 грн., чим на його думку порушено п. 4.1.2 Договору, заперечуються позивачем та судом оцінюються критично з наступних підстав.

У п. 4.3.2 Договору сторони передбачили, що претензії по якості пред'являються Дистриб'ютором та приймаються Фірмою протягом 10 календарних днів з моменту прийняття Товару.

Пунктом 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966р. за № П-7 передбачено, що у випадку виявлення неякісної продукції, отримувач зупиняє процес подальшого отримання, складає акт, в якому вказує кількість виявленої продукції і характер недоліків, також забезпечує її зберігання в умов, що не допускають її подальшого погіршення. Крім того, отримувач зобов'язаний викликати для участі в подальшій прийомці продукції і складання двохстороннього акта повноважного представника відправника.

Натомість, відповідачем не представлено жодного із передбачених наведеним вище нормативно - правовим актом документу, який би засвідчував факт поставки неякісного товару , а тому і його доводи з даного приводу як такі, що у встановленому порядку не доведені, до уваги судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене та з огляду на відсутність обґрунтованих заперечень зі сторони відповідача щодо отримання ним Товару, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 23764.10 грн., як такі, що доведені та підтверджені документально.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів здійснення розрахунків згідно п. 5.2 даного Договору, Дестрибютор сплачує Фірмі неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Здійснене позивачем нарахування пені за період з 10.09.2011р. по 05.12.2011р., на суму 1173.58 грн. по кожній товаро - транспортній накладній грунтується на фактичних обставинах та приписах законодавства, яке регламентує спірні правовідносини. За таких обставин, в цій частині заявлених вимог позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Розрахунок позивача про стягнення 33,99 грн. інфляційних втрат та 232,59 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості, за період з 10.09.2011р. по 05.12.2011р., проведений у відповідності до наведених вище правових норм, а тому суд задовольняє дані вимоги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п.4.6 та п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в частині зменшених позовних вимог та вимог, за якими припинено провадження у справі, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. В частині задоволених позовних вимог, відповідно до ст.ст.44- 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33-34, 43, 49, 75, п. 1-1, ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сибоко" (вул. Гайова, 50, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36829703) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (вул. Володимирська, 57а, м. Луцьк, Волинська область, ідентифікаційний код 35495109) 23764 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 10 коп. основної заборгованості, 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 58 коп. пені, 232 (двісті тридцять дві) грн. 59 коп. трьох процентів річних, 33 (тридцять три) грн. 99 коп. втрат від змін індексу інфляції, 1255 (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять) грн. 25 коп. судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (вул. Володимирська, 57а, м. Луцьк, Волинська область, ідентифікаційний код 35495109) з Державного бюджету України - 250 (двісті п'ятдесят) грн. 75 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №734 від 06.12.2011р.

3. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині вимог про стягнення 5000 (пять тисяч) грн. основної заборгованості провадження у справі припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

СуддяО.В. Руденко

Повний текст рішення

складено "28" лютого 2012 р.