Рішення № 21682592, 01.02.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2012 р.Справа № 1/72/5022-1056/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54

про стягнення 21 945 015 грн. 44 коп.

За участю представників від:

Позивача: Юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 10-48 від 17.03.11р.

Відповідача: Начальник юридичного відділу ОСОБА_2, довіреність№01/1132 від 11.06.11 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань учасника судового процесу.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м. Київ 29.07.2011р. звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом № 14/2-73 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54 - 21 945 015 грн. 44 коп., з яких 19 184 786 грн. 30 коп. боргу за поставлений природний газ, 919 884 грн. 22 коп. пені, 331 982 грн. 41 коп. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 165 427 грн. 47 коп. 3% річних та 1 342 935 грн.04 коп. штрафу.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.10.2011р. позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2011 року апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м. Київ задоволено частково, зокрема, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 05.10.201р. у справі № 1/72/5022-1056/2011 скасовано, справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

25.11.2011р. ухвалою господарського суду призначено судове засідання по розгляду справи № 1/72/5022-1056/2011 на 14 грудня 2011р. на 14 год. 30 хв. та зобов"язано сторони провести звірку взаєморозрахунків станом на 01.12.2011р., ініціативу проведення якої судом покладено на позивача та зобов"язано акт звірки взаєморозрахунків надати суду.

23 грудня 2011р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду і спір розглядається про стягнення 19 132 798 грн.03 коп. суми основного боргу, 960 422 грн.02 коп. суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 757838 грн.72 коп. трьох відсотків річних, 2782683 грн. 70 коп. пені за прострочення оплати заборгованості та штрафу у розмірі 7% від простроченої суми, який складає 3805231 грн.57 коп.

Представник відповідача в клопотанні № 01/63 від 11.01.2012р. повідомив, що відповідач в повному обсязі розрахувався за отриманий природний газ за період з січня по квітень 2011р., надавши підтверджуючі документи, а саме оригінали платіжних доручень, в зв"язку з чим просить провадження в частині стягнення основного боргу припинити. Крім того у відзиві на позов та повноважний представник відповідача в судовому засіданні просить зменшити розмір пені, зважаючи на те, що інших джерел прибутку окрім транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом та встановленими НКРЕ цінами, немає, ПАТ "Тернопільгаз" має змогу розраховуватися з постачальниками газу лише по мірі поступлення коштів за спожитий природній газ від споживачів, підприємство не є комерційною структурою, а отже не впливає на вартість газу, тарифи на його транспортування та постачання та на порядок проведення розрахунків з НАК "Нафтогаз України". Зазначені вище обставини не дають можливості підприємству оплатити суми штрафних санкції, які просить стягнути позивач. Що стосується 7% штрафу в сумі 1342935 грн.04 коп., які позивач просить стягнути з відповідача, останній просить в цій частині позову відмовити, зважаючи на те, що норми ч.2 ст.321 ГК України застосовуються лише коли інше не передбачено договором, а сторонами у п.5.2 Договору закріплено стягнення пені за несвоєчасну оплату отриманого природного газу.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні сплату боргу відповідачем підтвердив в повній мірі, решту позовних вимог підтримав повністю, заперечивши проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що договірні зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, а порушення строків виконання зобовязання тягне за собою відповідальність, встановлену сторонами умовами укладеного договору.

Разом з тим, повноважним представником позивача в судовому засіданні подано заяву № 14/2-1 від 31.01.2012р. про збільшення розміру позовних вимог. Щодо причин неподачі такої заяви до 30.01.2012р. суду та відповідачу, як вимагалося п.3 резолютивної частини ухвали суду від 13.01.2012р., повідомив про знаходження представника у відрядженні. Також представник позивача в даному судовому засіданні вручив представнику відповідача заяву по збільшення позовних вимог, оскільки позивачем такі документи відповідачу не надсилалися.

Представниця відповідача проти розгляду заяви про збільшення позовних вимог заперечила. Посилалася на неможливість ознайомитися зі змістом заяви і підготовки аргументованих заперечень безпосередньо перед початком розгляду справи по суті.

Суд клопотання відповідача про залишення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду задовольнив виходячи з наступного.

У судовому засіданні 13 січня 2012р. позивач жодних доказів в обґрунтування збільшених позовних вимог не подав, просив продовжити строк розгляду і відкласти розгляд справи для надання йому можливості підготувати заяву про збільшення позовних вимог. Суд клопотання задовільнив, продовжив строк розгляду справи в порядку ст.69 ГПК України і зобов"язав публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати суду письмове обґрунтування збільшених позовних вимог до 30 січня 2012р.

Витребувані судом заява і матеріали були подані позивачем до суду безпосередньо перед судовим засіданням 1 лютого 2012р. Відповідач заяву, додані до неї матеріали отримав також в судовому засіданні. За таких умов суд не може забезпечити відповідачу його законних прав на подання відзиву (ст. 59 ГПК України) і на ознайомлення з матеріалами справи (ст. 22 ГПК України). Беручи до уваги, що розгляд по суті збільшених позовних вимог призвів би до порушення процесуальних прав відповідача, порушення позивачем встановленого судом строку для подання заяви а також неможливість подальшого продовження строків розгляду справи, суд залишає заяву про збільшення позовних вимог від 31.01.2012р. без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Відтак, позовні вимоги розглядаються в розмірі, зазначеному в заяві про збільшення позовних вимог від 09.12.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, оцінивши представлені докази, господарський суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

31 січня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в особі першого заступника голови правління ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 24.10.2010р. № 14-250 з однієї сторони та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі заступника голови правління ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності від 28.10.2010р. № 4499, з другої сторони, було укладено Договір № 14/108/11 купівлі-продажу природного газу (надалі Договір), згідно умов якого позивач (Постачальник) зобов'язувався передати відповідачу (Покупцеві) в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат Покупця, а Покупець зобов"язувався прийняти та оплатити газ в обсязі, до 23400,000 тис куб.м. (п.1.1., 2.1. Договору). Строки поставки газу визначено з 01.01.201р. по 31.12.2011р. включно.

Даний Договір набрав чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін і поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2011р. включно, а частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. У відповідності до п.3.5 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місці поставки оформлюється актами приймання-передачі. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Покупець зобов"язується надати Постачальнику два примірники Акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків. Сторонами в Договорі узгоджено ціну за 1000 куб.м. природного газу 2815 ,61 грн. з ПДВ. Ціна за 1000 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та /тарифів, сторонами в обов"язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи (п. 4.1,4.2 Договору). Керуючись постановою НКРЕ від 27.01.2011р. № 169, сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 14/108/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011р. щодо ціни на газ, яка з 01.02.2011р. за 1000 куб.м. становитиме 2819,69 грн. з ПДВ. Керуючись постановою НКРЕ від 24.03.2011р. № 442, сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 14/108/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011р. щодо ціни на газ, яка з 01.04.2011р.за 1000 куб.м. становитиме 3142,88 грн. з ПДВ.

Як випливає із матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами Договору постачальник (позивач) протягом січня-квітня 2011 року поставив, а відповідач (споживач) отримав природний газ обсягом 10319,002 тис.куб.м на загальну суму 29483878 грн.66 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

-№ 01/11-1 31- ВТВ від 31.01.2011р.;

-№ 01/11-1 31- ВТВ-2 від 31.01.2011р.;

-№ 02/11-31- ВТВ від 25.02.2011р.;

-№ 02/11-31- ВТВ-2 від 28.02.2011р.;

-№ 03/11-31- ВТВ від 30.03.2011р.;

-№ 03/11-31- ВТВ-2 від 31.03.2011р.;

-№ 04/11-31- ВТВ від 29.04.2011р.;

-№ 01/11-31- ВТВ-2 від 30.04.2011р.

23.05.2011р. між Головним управління Державного казначейства служби України в Тернопільській області, Головним фінансовим управлінням Тернопільської облдержадміністрації, ВАТ "Тернопільгаз" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було підписано спільне протокольне рішення № 1506/н, у відповідності до п.2.5 якого встановлено, що ВАТ "Тернопільгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 10299092 грн.39 коп. за природний газ, спожитий в 2011 році згідно з Договором № 14/108/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011р.

У відповідності до вищезазначеного протокольного рішення відповідачем сплачено позивачу кошти в сумі 10299092 грн.39 коп. за природний газ, спожитий в 2011 році згідно з Договором № 14/108/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011р., що підтверджується випискою з рахунку № 37122220077720 за 30.05.2011р. та що підтверджує позивач.

Крім того, в період травень-жовтень 2011р. постачальник (позивач) поставив, а споживач (відповідач) отримав природний газ обсягом 7 398,769 тис. куб. м на загальну суму 24 876 572 грн. 33 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

-05/11-31-ВТВ від 30 травня 2011р.;

-05/11-31-ВТВ-2 від 31 травня 2011р.;

-06/11-31-ВТВ від 29 червня 2011р.;

-06/11-31-ВТВ-2 від 30 червня 2011р.;

-07/11-31-ВТВ від 29 липня 2011р.;

-07/11-31-ВТВ-2 від 31 липня 2011р.;

-08/11-31-ВТВ б/д;

-08/11-31-ВТВ б/д;

-б/н від 31 жовтня 2011р.;

-б/н від 31 жовтня 2011р.

Разом з тим, у відповідності до п. 5.1. Договору відповідач (Замовник) зобов'язався оплати спожитий газ грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки.

У судовому засіданні 1 лютого повноважний представник відповідача заявила про повну сплату основної суми боргу ПАТ "Тернопільгаз" перед ПАТ "Національна Компанія "Нафтогаз України". Подала оригінали платіжних доручень №№:

-8139 від 20 вересня 2011р.;

-8219 від 21 вересня 2011р.;

-8411 від 27 вересня 2011р.;

-8460 від 28 вересня 2011р.;

-8502 від 29 вересня 2011р.;

-8844 від 10 жовтня 2011р.;

-9036 від 13 жовтня 2011р.;

-9079 від 14 жовтня 2011р.;

-9122 від 17 жовтня 2011р.;

-18 від 19 жовтня 2011р.;

-9504 від 27 жовтня 2011р.;

-9551 від 28 жовтня 2011р.;

-9602 від 31 жовтня 2011р.;

-19 від 22 листопада 2011р.;

-20 від 21 грудня 2011р.;

-21 від 21 грудня 2011р.

В судовому засіданні 1 лютого 2012р. представник відповідача підтвердив факт сплати основної суми боргу за січень-жовтень 2011р., про що зазначається в протоколі судового засідання (а.с. 101 ). Станом на день розгляду справи повністю погашена сума основного боргу, що підтверджується оригіналами платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, а отже провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі ст. 80 п.1-1 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що станом на 31 жовтня 2011р. становить 960 422 (дев"ятсот шістдесят тисяч чотириста двадцять дві) гривні 02 коп. та 3% річних від простроченої суми, що становить 757 838 (сімсот п"ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 72 коп.

П.6.2. Договору встановлює відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення строків виконання зобов"язання.

При вирішенні питання про розмір стягуваної неустойки (пені) суд враховує положення ст. 233 Господарського кодексу України. Згідно ст.233 у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

З наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, враховуючи повне погашення боргу та беручи до уваги важке фінансове становище останнього, зважаючи на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які компенсують збитки позивача, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 278 268 (двісті сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 37 коп., що становить 10 % від заявленої до стягнення.

Аналогічну правову позицію про допустимість зменшення пені по справах, у яких відповідачем є підприємство газової галузі, зайняв Вищий господарський суд України в своїх постановах від 10 лютого 2010р. по справі №5/32-544 і від 30 березня 2011р. по справі №14/57-1106.

Крім того, позивач вимагає від відповідача сплати 7% штрафу за прострочення виконання зобов"язання понад тридцять днів на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України. Однак, застосування санкції, передбаченої ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, допускається за сукупністю таких умов: якщо інший розмір санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов"язання, в якому хоча б одна сторона є суб"єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов"язання, пов"язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови Верховного Суду України від 06.12.2010р. №42/563 і від 20.12.2010р. №06/113-38). Оскільки в цій справі сторони погодили інший вид відповідальності (пеню) і мова йде про виконання грошового зобов"язання відсутні дві з необхідних умов застосування штрафу на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України. Відтак, в частині стягнення 7% штрафу позовні вимоги слід відхилити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. При цьому суд враховує наступні обставини:

1. Незважаючи на припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу судові витрати покладаються на відповідача, оскільки оплата боргу сталася після порушення провадження по справі;

2.Зменшення розміру неустойки (пені) в порядку ст. 83 ГПК не впливає на розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз", м.Тернопіль, вул.Чернівецька, буд. 54, код ЄДРПОУ 03353503 на користь публічного акціонерного "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720 278 268 (двісті сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 37 коп. пені, 960 422 (дев"ятсот шістдесят тисяч чотириста двадцять дві) гривні 02 коп. інфляційних втрат, 757 838 (сімсот п"ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 72 коп. 3% річних, 21 963 (двадцять одну тисячу дев"ятсот шістдесят три) грн. 66 коп. державного мита і 202 (двісті дві) гривні 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 7% штрафу в позові відмовити.

4. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу.

Протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2012р.

СуддяЮ.О. Чопко