Рішення № 21680888, 14.02.2012, Голопристанський районний суд Херсонської області

2108/2-1497/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2012 м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі: головуючої судді Охтень А.А.,

при секретарі Данилевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Західінкомбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи тим, що згідно з кредитним договором № 1107-2-08 від 11 липня 2008 року ОСОБА_1 було надано довгостроковий кредит на поточні потреби в сумі 50 000,00 грн., зі сплатою 23% річних строком до 11 липня 2013 року. На забезпечення виконання зобовязань щодо погашення кредиту та інших платежів між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого боржник надав позикодавцю в іпотеку нерухоме майно у вигляді домоволодіння, яке належить йому на праві особистої приватної власності та розташоване за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Гагаріна, 7. Також, між банком та ОСОБА_2, було укладено договір поруки від 11 липня 2008 року, відповідно до умов якого остання є поручителем і відповідає перед кредитором у тому ж об'ємі, що і позичальник. Кредитним договором також передбачено, що позичальник взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту частинами в строки встановлені графіком. У звязку з тим, що ОСОБА_1 був порушений строк виконання своїх зобовязань, та станом на 15.12.2010 року сума боргу становила 52506,40 грн., позивачем були направлені йому письмові вимоги, однак вони були залишені без уваги. Пройшовши процедуру самостійного стягнення заборгованості, та не отримавши позитивного результату позивач звернувся до суду, та просить достроково розірвати кредитний договір №1107-2-08 та солідарно стягнути з відповідачів вищезазначену суму, яка складається з поточної заборгованості 48 268 грн., простроченої заборгованості по відсоткам 3710,68 грн., поточних відсотків 456,23 грн., пені 71,49 грн.

В судове засіданні представник позивача надав заяву в якій вказує, що за період перебування справи в провадженні суду, сума заборгованості відповідачів по кредитному договору № 1107-2-08 від 11 липня 2008 року зросла за рахунок нарахування штрафних санкцій і тепер становить 114526,35 грн., у звязку з чим він просить стягнути саме цю зазначену суму та розглянути справу без його участі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та подав суду свої заперечення, в яких зазначає, що відповідно до повідомлення від 22.09.2011 року за № 3-4/1564, ПАТ «Західінкомбанк»провів списання заборгованості боржників за рахунок резерву, тобто фактично звільнив їх від виконання своїх обовязків не вимагаючи зустрічного виконання зобовязання. Також зазначають, що на їхню думку, позовні вимоги позивача про стягнення з них штрафних санкцій є безпідставними, оскільки строк для предявлення цієї вимоги минув. Вважають, що зобовязання між ними та банком були припиненні в порядку ст. 605 ЦК та вимоги по такому зобовязанню є безпідставними, а тому просять суд відмовити в задоволенні даного позову за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим та законним, у зв'язку з чим підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 11.07.2008 року між ПАТ «Західінкомбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1107-2-08, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 50000 гривень та взяв на себе зобовязання повернути зазначену суму та сплатити відсотки за її користування до 11 липня 2013 року.

Згідно ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач умови договору належним чином не виконує, на 08.09.2011 року згідно розрахунку борг відповідача становить 114526 (сто чотирнадцять тисяч пятсот двадцять шість) грн., 35 коп.

Згідно п. 4.1.3 кредитного договору, у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору кредитор має право достроково стягнути суму кредиту, нарахованих за ним відсотків, штрафних санкцій, понесених збитків, та іншу заборгованість згідно з умовами даного кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

11 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Згідно з п.п. 1.1. договору поруки поручитель, у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань по кредитному договору, приймає обовязок виконати за позичальника, невиконані останнім обовязки щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів передбачених кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Виходячи зі змісту договору поруки, відповідно до ст.ст. 553, 554, 555, 559 ЦК України, відповідач ОСОБА_2 є солідарним боржником на випадок порушення ОСОБА_1 умов договору кредиту.

Згідно протоколу №21 від 21.09.2011 року ПАТ «Західінкомбанк»провів списання за рахунок спеціальних резервів безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами для ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 7 Постанови Правління НБУ №172 від 01.06.2011 року, списання за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника та не звільняє позичальника від виконання договірних зобовязань перед банком.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, судом було встановлено, що списання зі сторонни кредитора заборгованості відповідачів, як безнадійної, фактично не є обставиною, яка виключає можливість банку надалі вчиняти дії по відношенню до відповідачів направлені на належне виконання ними своїх зобовязань передбачених договорами кредиту та поруки.

Окрім цього, суд не визнає законними обгрунтування відповідачів стосовно їхнього прохання про відмову в задоволенні вимог при стягненні нарахованих їм штрафних санкцій, так як згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу), проте у відповідності до ч.5 ст. 261 даного кодексу, початок перебігу позовної давності за зобовязаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання. А тому, беручи до уваги, той факт, що строк на який було укладено договір закінчується 11.07.2013 року, то й позовну давність слід відраховувати від зазначеної дати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 553, 554, 555, 559, 1050, 1054 ЦК України, п.7 Постанови Правління НБУ №172 суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(к/р 390121012 в ПАТ «Західінкомбанк»м. Луцьк, МФО 352327, код ОКПО 36699252), заборгованість за кредитним договором № 1107-2-08 від 11 серпня 2008 року, в сумі 114526 (сто чотирнадцять тисяч пятсот двадцять шість) грн., 35 коп., а також судові витрати на загальну суму 1037,95 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:А. А. Охтень