Постанова № 21672711, 23.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.10Справа №2а-11975/10/15/0170 (14:34) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Маляр К.В., за участю:

представника позивача - Меньшиков А.А.

представників відповідача Крекотинь Г.М., Аннєнкова Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Золотий берег»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Закрите акціонерне товариство «Пансіонат «Золотий берег» (далі позивач) до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 27.08.2010 р про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 50664,00 гривень та штрафних санкцій на суму15199,00 гривень, а всього на загальну суму 65863,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим була проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Пансіонат «Золотий берег» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 р. За результатам перевірки був складений акт №438/23-1/32903077 від 13.08.2010 року, яким встановлено порушення пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5, п.п. 12.1.5, п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, а саме: завишення відємного значення обєкту оподаткування за 2007 рік на 87462,00 гривень, заниження податку на прибуток за 4 кв. 2009 року на 50664,00 гривень та завищення податку на прибуток за 1 квартал 2010 року на 46561,00 гривень. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 27.09.2010 р. про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 65863,00 гривень, в тому числі за основним платежем 50664,00 гривень, за штрафними санкціями 15199,00 гривень. Позивач вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: п.п. 12.1.5, п. 12.1. ст. 12 Закону, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.09.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору .

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, зазначених в письмових запереченнях (а.с. 150-151). Представники відповідача зазначили, що податкове повідомлення рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято за результатами проведеної перевірки у звязку з виявленим порушенням податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначили, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення п.п. 12.1.5, п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: перевіркою правильності формування валових доходів, відображених у рядку 01.6 Декларації «Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року встановлено, що підприємством до складу валових доходів 4 кварталу 2009 року не віднесена сума кредиторської заборгованості ПП «Новатор» по договору №1/шс від 29.05.2009 року за послуги харчування в розмірі 202656,00 гривень, яка на 90-й день, а саме на 30.12.2009 року була не погашена, про що свідчать дані балансового рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на 31.12.2009 року. У звязку з виявленим порушенням податкового законодавства підприємством, податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про встановлення суми податкового зобовязання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, тому підстав для задоволення адміністративного позову не має.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Такім чином, органи державної податкової служби, в даному випадку, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим є субєктами владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю відповідача є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у звязку прийняттям такого повідомлення рішення, яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на прибуток та нараховані штрафні санкцій.

ЗАТ «Пансіонат «Золотий берег» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, є юридичною особою, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №631274 (а.с. 80).

Судом встановлено, що посадовими особами Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим була проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Пансіонат «Золотий берег» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 р.

За результатам перевірки був складений акт №438/23-1/32903077 від 13.08.2010 року, яким встановлено порушення пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5, пап. 12.1.5, п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, а саме встановлено завишення відємного значення обєкту оподаткування за 2007 рік на 87462,00 гривень, заниження податку на прибуток за 4 кв. 2009 року на 50664,00 гривень та завищення податку на прибуток за 1 квартал 2010 року на 46561,00 гривень.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 27.09.2010 р. про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 65863,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 50664,00 гривень, за штрафними санкціями 15199,00 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафних санкцій ЗАТ «Пансіонат «Золотий берег», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на прибуток, обєкти, базу та ставки оподаткування визначені в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Відповідно до п. 3.1 ст.3 Закону №283/97-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Визначення терміну «валовий доход» містить пункт 4.1. ст. 4 Закону №283/97-ВР, відповідно до якого валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1. ст.4 Закону).

Приписами статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.

Відповідно до підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 вказаного Закону, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що в даному випадку мова йде не про будь-яку прострочену заборгованість, а тільки про визнану у порядку досудового врегулювання спору або судом.

Таким чином, за приписами вказаної норми, зобов'язання у покупця збільшити валовий дохід виникає лише при наявності відповідних юридичних фактів, а саме:

- підстави для збільшення валового доходу - визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання; ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством; визнання заборгованості судом; виконавчий напис нотаріуса;

- настання моменту збільшення валового доходу, визначеного у підпунктах "а", "б" підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовник) та ПП «Новатор» (Виконавець) був укладеній договір №1/шс про надання послуг харчування за системою «шведський стіл» від 29.05.2009 року.

Відповідно до п. 4.4. договору Замовник зобовязаній в 7-ий строк з дня пред'явлення Виконавцем вимоги про сплату грошових коштів (за послуг) сплатити вимогу у повному обсязі.

Судом встановлено, що станом на 30.12.2010 року згідно акту перевірки сума, яка підлягає сплаті ПП «Новатор» по договору №1/шс від 29.05.2009 року за послуги харчування складала 202656,00 гривень, що не заперечував представник позивача.

Але, слід зазначити, що вказана сума не була заявлена кредитором для відшкодування, що підтверджено довідкою від 03.09.2010 року №3 та актом звірки взаєморозрахунків з ПП «Новатор» за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року, отже, відповідно до умов договору строк сплати позивачем за послуги харчування в розмірі 202656,00 гривень не настав, оскільки відсутні вимоги кредитора, які підлягають виконанню протягом 7 днів.

Тому, зазначена сума не є безнадійною заборгованістю у розумінні діючого законодавства строк сплати якої настав.

Відповідач в порушення приписів ст. 71 КАС України не надав належних та допустимих доказів віднесення зазначеної суми до суми кредиторської заборгованості ПП «Новатор», строк сплати якої наступив, яка визнана у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса та яка на 90-й день, а саме на 30.12.2009 року, була не погашена.

Таким чином, податковою інспекцією не наведено жодної фактичної обставини справи щодо настання першої із подій, зазначених в пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та податкового періоду, на який вони припадають, чи проведенню процедури врегулювання безнадійної заборгованості відповідно до положень ст. 12 даного Закону, а узагальнено настання цієї події у грудень 2009 року.

Вказана сума не була визнана заборгованістю ні у порядку досудового врегулювання спору, ні за рішенням суду, ні за виконавчим написом нотаріуса, що є безумовною підставою для віднесення зазначеної суми до складу валового доходу у розумінні підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проаналізував обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає помилковим висновок податкового органу щодо віднесення суми 202656,00 гривень до безнадійної заборгованості позивача, строк сплати якої наступив.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 50664,00 гривень та штрафних санкцій на суму15199,00 гривень, а всього на загальну суму 65863,00 гривень.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення рішення № 0000952301/0 від 27.08.2010 р про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 50664,00 гривень та штрафних санкцій на суму15199,00 гривень, а всього на загальну суму 65863,00 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2010 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 26.11.2010 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим № 0000952301/0 від 27.08.2010 р про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 50664,00 гривень та штрафних санкцій на суму15199,00 гривень, а всього на загальну суму 65863,00 гривень.

3.Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Золотий берег» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.