Постанова № 21672707, 20.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.10Справа №2а-8590/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л. , при секретарі Налбандян Р.В. за участю: представників позивача - Манасова М.Г., Надточаєва Д.М.

представника відповідача Тарасенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Арсенал» до

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування акту

Суть спору: Приватне підприємство «Арсенал» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування акту Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації Приватного підприємства «Арсенал» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №349/15-2 від 23.04.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про анулювання платника ПДВ, оформлене актом №349/15-2 від 23.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, прийнято с порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що відсутність платника податку на додану вартість за юридичною адресою ні є підставою відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом ГНА України №79 від 01.03.2000 року, для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях.

Представник відповідача також зазначив, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнято на підставі Закону України “Про податок на додану вартість” у звязку з недотримання позивачем вимог цього Закону, та Закону України «про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб підприємців», тому підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість передбачень Закону України «Про податок на додану вартість», пунктом 9.1. якого встановлює, що Центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Відповідно до п. 9.8. цього Закону анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»-«г» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень та уповноважена приймати рішення щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 22.01.1999 року ПП «Арсенал» як юридична особа зареєстрована виконавчім комітетом Сімферопольської міської Радої АР Крим відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №146889 (а.с. 82).

ПП «Арсенал» взятий на облік в органах державної податкової служби. 25.01.1999 року відповідно до Свідоцтва №00779008 зареєстровано платником податку на додану вартість, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні та зазначено в акті №349/15-2 про анулювання платника податку на додану вартість (а.с.100-102) та доповідній записці (а.с.105).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Арсенал» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 23.04.2010 року було складено акт № 349/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п.4 ч.1 ст.1, п.3 ст.4, ст. 9, ст.45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». У звязку з цим на підставі п.п. «г» п. 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” вирішено анулювати реєстрацію ПП «Арсенал» як платника податку на додану вартість у звязку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі під час анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації ПП «Арсенал» платником податку на додану вартість протиправним та його скасуванні, суд повинен перевірити, чи прийнято рішення Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі в АР Крим на підставі закону, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України “Про податок на додану вартість” (далі Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону платником податку є:

- будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.9.8. ст. 9 Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Більш детально порядок реєстрації платника податку на додану вартість врегульований Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року (далі Положення).

Згідно з п. 25 Положення анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Відповідно до п.п. 25.2.2. Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ (додаток 4). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства (п. 25.4 Положення).

Як було зазначене вище, фактичною підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став факт незнаходження позивача за місцем реєстрації юридичної особи, яка передбачена в свідоцтві про державну реєстрацію, про що зазначено у відповідному акті.

Суд зазначає, що відповідно до акту №349/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлена відсутність позивача за юридичною адресою: м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, 1, кв. 314, на підставі акту перевірки достовірності юридичної адреси №5882/26-31 від 25.09.2009, що, на думку відповідача, є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що до матеріалів справи доданій ні акт перевірки знаходження позивача за юридичною адресою, а довідка з аналогічним номером за підписом начальника відділу податкової міліції, що не підтверджує факт відсутності позивача за юридичною адресою, а також факту здійснення такої перевірки.

Інших доказів проведення перевірка та встановлення відсутності платника податку за юридичною адресою відповідач до суду не надав.

У звязку з чим, суд критично ставиться щодо наданих доказів відсутності позивача за юридичною адресою, що було підставою для анулювання реєстрації платника податків, та зазначає, що ці доказі ні є належними, достовірними доказами, на підставі яких можне зробити висновок про наявність чи відсутність фактичних обставин, яки мають значення для вирішення справи, а саме: підтвердить достовірність встановлення податковим органом факту незнаходження позивача за юридичною адресою.

Судом встановлено, що відповідачу було відоме фактичне місце знаходження позивача, а саме за адресою: м. Сімферополь, вул. Мраморна, 46а, що підтверджується актом № 661/23-7/30266750 від 31.01.2008 року та № 4209/23-2/30266750 від 18.05.2009 року про результати виїзної планової документальної перевірки. Також судом встановлено, що за цією адресою перевірка не проводилася.

В ході судового розгляду справи судом була перевірено наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та встановлено наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №146889 від 22.01.1999 року ПП «Арсенал» як юридична особа зареєстрована виконавчім комітетом Сімферопольської міської Радої АР Крим: м. Сімферополь, вул. Мраморна 46а.

Фактичне знаходження за цією адресою позивача підтверджується копіями актів №661/23-7/30266750 від 31.01.2008 року та № 4209/23-2/30266750 від 18.05.2009 року, де зазначено, що на підставі договору оренди № 661/23-7/30266750 від 31.01.2008 року та № 4209/23-2/30266750 від 18.05.2009 року б/н від 27.03.2005 року ПП «Арсенал» орендує у УПРСГ «Спецгаз» приміщення площею 24,7 кв.м., строк дії договору до 31.12.2005 року, договір дії 11 місяців з наступною пролонгацією.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, про невідповідність даних, зазначених в акті №349/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, фактичним обставинам, встановленим судом, та відсутність підстав, передбачених діючим законодавствам, для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.п. 11.2. п. 11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. № 80 (далі Порядок), при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

Відповідно до п.п. 11.4. п. 11 Порядку щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту.

Згідно п.п. 11.5. п. 11 Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Судом встановлено, що податковому органу було достовірно відомо фактичне місцезнаходження позивача. Доказів проведення перевірки за адресою фактичного місця знаходження, що передбачено цим Порядком, відповідачем не надано.

Також суд зазначає, що відповідно до Порядку орган державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755- ІV тільки у разі не встановлення фактичного місця знаходження платника податку.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно п. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», п.п. «г» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість лише після внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за його місцезнаходженням з дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців». Тому відсутність платника податку за юридичною адресою ні є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. «г» п. 9.8. ст. 9 закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідачем не надано доказів внесення записів в Єдиний державний реєстр про відсутність підтвердження реєстраційних відомостей про місцезнаходження позивача.

Крім того суд звертає увагу відповідача, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 №146889 від 22.01.1999 року ПП «Арсенал» - є відмітка про проведення реєстрації зміни місця знаходження юридичної особи, що підтверджує виконання позивачем вимог закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців».

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України тягар доказування правомірності рішення субєкта владних повноважень у даному випадку покладень сама на відповідача.

Всупереч зазначених норм Закону відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів проведення перевірки місцезнаходження позивача, порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим неправомірно, необґрунтовано, тобто без зясування дійсних обставин, з порушення норм діючого законодавства було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Арсенал», у звязку з чим позивні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 349/15-2 від 23.04.2010 року, що узгоджується з приписами ст. 162 КАС України. У звязку з чим, суд на підставі ст. 11 КАС України вважає за можливим вийти за межи позивних вимог для повного захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У звязку зі складністю справи судом 20.07.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23.07.2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Арсенал», оформлене актом № 349/15-2 від 23.04.2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Арсенал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.