Постанова № 21672405, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2011 р. (12:31) Справа №2а-7800/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., за участю від позивача Чекамов О.А.

від відповідача Бартєнева І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Селянського (фермерське) господарства "Агріс"

про надання дозволу,

Суть спору: Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим (далі позивач)звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Селянського (фермерське) господарства "Агріс" про надання Красноперекопській ОДПІ дозволу на погашення усієї суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 60405,49 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (трактору колісного К-701, р/н НОМЕР_1, 1999 р. в., заводський №01-07208, двигун НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_3, вартістю 123400 грн.).

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 60405,49 грн., яка складає з сум самостійно визначених відповідачем у деклараціях та сум податкового зобов'язання за цим платежем, визначеного податковим органом за наслідками перевірок платника податку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначені податкові зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та які складають предмет позову, визнані судом протиправними та скасовані, у звязку з чим на даний час вказані зобовязання не є узгодженими, тому підстав для задоволення адміністративного позову не має.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Агріс" є юридичною особою зареєстровано Красноперекопською районною державною адміністрацією 11.01.2005 року, є платником податків та зборів та перебуває на обліку в Красноперекопській об'єднаній державній податковій інспекції в АР Крим.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

26.10.2009 р. Красноперекопською ОДПІ проводилась перевірка відповідача, за результатом якої було складено акт №1373/15-03/22279190 від 26.10.2009 р., яким встановлене порушення відповідачем п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111, ст. 30 Водного кодексу України №213/93-ВР від 06.06.1993 р. На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161503/0 від 10.11.2009 р. на суму 48534,75 грн., яке було одержане відповідачем 26.11.2009 р.. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем. 07.07.2010 р. по справ: №2а-1977/10/10/0170 за позовом СФГ «Агрис» до Красноперекопської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003161503/0 від 10.11.2009р. була постановлена ухвала, відповідно до якої позов було залишено без розгляду.

22.12.2009р. Красноперекопською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка відповідача за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої було складене акт №1642/23-0/22279190 від 22.12.2009 р., яким встановлено порушення п. 3.2 спільного Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України та ДПА України від 09.08.1999 р. №544/3837, ст. 30 Водного кодексу України! №213/93-ВР від 06.06.1993 р. На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862301/0 від 30.12.2009 р. на суму 9507,77 грн., яке було отримане відповідачем 13.01.2010 р.

26.02.2009 р. Красноперекопською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача, за результатами якої було складено акт №140/15-03/22279190 від 26.02.2010р., яким встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111, п. 10 Постанови КМУ від 01.03.1999 р. №305 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення природного навколишнього середовища та стягнення цього збору», п. 7.3 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.1999 р. №162/379. На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000501503/0 від 12.03.2010 р. на суму 500 грн., яке отримане відповідачем 20.03.2010 р.

15.10.2010 р. Красноперекопською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача, за результатами якої було складено акт №1315/15-03/22279190 від 15.10.2010 р., яким встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111, п. 10 Постанови КМУ від 01.03.1999 р. №303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення природного навколишнього середовища та стягнення цього збору», п. 7.3 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.1999 р. №162379. На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002171503/0 від 22.10.2010 р. на суму 796,99 грн., яке було отримане відповідачем 03.11.2010 р.

10.12.2010 р. Красноперекопською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача, за результатами якої було складено акт №1660/15-03/22279190 від 10.12.2010 р.. яким встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111, п. 10 Постанови КМУ від 01.03.1999 р. №303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення природного навколишнього середовища та стягнення цього збору», п. 7.3 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.1999 р. №162/379. На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №000315503/0 від 17.12.2010 р. на суму 796,99 грн., яке було відправлене 20.12.2010 р. та отримане 22.12.2010 р.

15.03.2011 р. Красноперекопською ОДПІ була проведена камеральна перевірка відповідача, за результатами якої було складено акт №218/15-03/22279190 від 15.03.2011 р., яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2011 р. (далі - ПКУ) На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000431500/0 від 28.03.2011 р. на суму 160 грн., яке було отримане відповідачем 31.03.2011 р.

18.04.2011 р. Красноперекопською ОДПІ була проведена камеральна перевірка відповідача, за результатами якої було складено акт №442/15-03/22279190 від 18.04.2011 р., яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2011 р. На підставі вказаного акта були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000881503, №0000891503 від 27.04.2011 р. на суму 2199,56 грн. та 1609,55 грн. відповідно, які були отримані відповідачем 06.05.2011 р.

Також Відповідачем подавались за місцем обліку податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища: №18427 від 04.11.2009 р. на суму 2646,15 грн.; №12064 від 09.08.2010 р. на суму 1534,41 грн.; №6863 від 11.05.2010 р. на суму 364,71 грн.; №23654 від 03.09.2010 р. на суму 2431,49 грн.; №17536 від 09.11.2010 р. на суму 1262,80 грн.; №21330 від 27.01.2011 р. на суму 613,01 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з метою погашення податкового боргу Красноперекопською ОДПІ АР Крим скеровувались на адресу відповідача податкові вимоги № 1/275 від 09.12.2009 року на суму 48517,29 грн. та № 2/57 від 23.02.2010 року на суму 7155,75 грн., майно відповідача було передано в податкову заставу.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини в частині порядку визначення та узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу, який виник до 01.01.2011 року, були врегульовані Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

Згідно з пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Пунктом 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до абз. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Абзацам 3 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Виходячи з наведених норм діючого законодавства, суд зазначає, що податкове зобов'язання, яке не було сплачено в установлені строки, визнається податковим боргом.

Суд зазначає, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлені права органів податкової служби щодо стягнення сум податкового боргу та врегульований порядок такого стягнення, тому до спірних правовідносини в частині визначення наявності підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 ПК України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Таким чином, враховуючи наведені норми Податкового кодексу України, суд зазначає, що податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Разом з тим, згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що позові вимоги обґрунтовані п. 95.1, абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що зверненню до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків передує звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, податкового боргу, і тільки в разі недостатності коштів, податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто для виникнення у податкового органу права на стягнення заборгованості за рахунок майна платника податків необхідно настання двох подій, а саме: наявність рішення суду щодо стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку та доказів відсутності коштів у платника податку.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

На вимогу суду, викладену в ухвалі про залишення позовної заяві без руху, про витребування доказів, позивачем не надані рішення суду щодо стягнення коштів з рахунків відповідача та докази відсутності грошових коштів у відповідача. Відповідно до письмових пояснень такі рішення взагалі не приймалися.

Крім того, суд також звертає увагу позивача, що податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобовязання та надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку за якими є предметом спору, оскаржені до суду, а відтак не є узгодженими у розумінні норм податкового законодавства.

Таким чином, розглянувши зміст позовних вимог суд зазначає, що позивач не скористався правом наданим йому п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів податкового боргу, а звернувся до суду з позовом про надання дозволу для прийняття позивачем рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Слід зазначити, що здійснення судового захисту особи, чиє право порушено, у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права, є здійснення судом його повноважень органу судової влади у межах Конституції та законів України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та недоведеність позивачем підстав для задоволенні позову у спосіб визначений позивачем. При цьому суд розяснює, що позивач не позбавлений права для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих Селянське (фермерське) господарство "Агріс"при наявності підстав.

В судовому засіданні 22.11.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25.11.2011 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Тоскіна Г.Л.

<Текст >