Постанова № 21672395, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2011 р. (12:15) Справа №2а-12341/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіТоскіної Г.Л.., при секретарі судового засідання Рульовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до до Приватного підприємства "Торговельно заготовча база"

про стягнення

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим до Приватного підприємства "Торговельно заготовча база" про стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тім, що відповідачем несвоєчасно подається податкова звітність з податку на прибуток підприємств, в зв'язку з чим до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції, а також позивачем самостійно була визначена сума податку до мплати, яку від сплатив тільки частково.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дуту, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак 21.11.11 р. надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу на підставі наявних документів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговельно заготовча база» зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.09.2006 р. як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво серії А 00 № 439596, та з 27.09.2006 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ в . Сімферополі АР Крим за № 5185.

Судом встановлено, що відповідач узятий на облік як платник податків у ДПІ в м. Ялта АР Крим.

Таким чином, Приватне підприємство «Торговельно заготовча база» являється субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за 8 місяць 2010 р. №160511 від 15.09.2010р., наданою ПП «Торговельно заготовча база» до ДПІ в м. Сімферополі, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати 2188,00 грн., частково сплачено на суму 28, 84 грн. Таким чином заборгованість складає 2159, 16 грн.

Враховуючи, що заборгованість з податку на додану вартість виникла за серпень 2010 р. до спірних правовідносин підлягає застосуванню норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі ЗУ №2181) .

Відповідно до ч. 3 ст.1 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 1, ч.1, ст.4 Закону України №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та відповідно до п.1, ч. 3, ст.5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Але, відповідачем не були надані докази суду про сплату податкового боргу.

01.12.10 року податковою інспекцією була проведена невиїзна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт №18584/15-1 від 01.12.2010 р.

За наслідками перевірки були встановлені порушення пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 р. у строки, визначені законодавством, а саме: до 09.11.2010 року, фактично декларація не подана.

На підставі акту перевірки №18584/15-1 від 01.12.10 р. податковим органом винесено податкове повідомлення рішення № 0000471501/0 від 25.01.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 170,00 гривень.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин в частині зобовязань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність, строки надання такої звітності за 2010 р. підлягають застосуванню норми Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94, Декретом Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”N 56-93 від 20.05.1993 року, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності були встановлені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобовязаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу декларації з податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надана податкова декларація з податку на прибуток за 3 квартали 2010 р., у звязку з чим за податковими повідомленням-рішенням до відповідача застосовані штрафні санкції.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкової декларації з податку на прибуток.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи дію нормативно-правових актів у часі, суд дійшов висновку, що позивачем вірно застосовані норми ст. 120 Податкового кодексу України, які діяли на час прийняття податкових повідомлень-рішень.

Так, суд наголошує, що оскільки порушення, які допущені платником податку у 2010 році, виявлені у 2011 році, підлягають застосуванню норми ст. 120 Податкового кодексу України в межах розміру відповідальності, яка не перевищую, розміру, встановленого Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, який був чинним на час вчинення платником податку правопорушення.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин, в тому числі, щодо порядку узгодження податкового зобовязання, порядку та підстав для звернення податкового орану до суду підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення рішення було спрямоване на адресу відповідача та повернуто поштою.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим, відповідно до вимог п.6.2, ст. 6 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" відповідачу спрямовані податкові вимоги:

- перша податкова вимоги № 1/3143 від 05.10.10 р., було направлено відповідачу поштою не отримана, у зв'язку з чим був складений акт №7859/241. Вимога була розміщена на дошку оголошень 07.10.10р.;

- друга податкова вимога №2/3636 від 08.11.2010, яка була направлена відповідачу та не отримана ним, у зв'язку з чим був складений акт №9211/241. Вимога була розміщена на дошку оголошень 15.11.10р.

Після чого заступником начальника ДПІ в м. Сімферополь АРК було винесене рішення № 673/24-1 від 30.12.2010 р. про стягнення коштів і продажу інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкова вимога прийнята з порушенням вимог діючого законодавства, а податковий борг сплачений підприємством.

Приймаючи до уваги, що заборгованість у розмірі 2329, 16 гривень станом на день розгляду справи відповідачем не сплачена, тому позовні вимоги ДПІ в м. Сімферополі АР Крим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

1.Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Торговельно заготовча база» (код ЄДРПОУ 34582457, юр. Адреса: 95013, м. Сімферополь, вул.Севастопольська, 94) податковий борг у розмірі 2329, 16 грн., а саме:

-Штрафних санкцій з податку на прибуток код платежу 3011021000 (р/р 31112009700002 в Держ. бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026), - у сумі 170 грн.;

-Податку на додану вартість - код платежу 14010100 (р/р 31114029700002 в Держ. Бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026), - у сумі 2159, 16 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.

Суддя Тоскіна Г.Л.