Ухвала суду № 21672049, 16.02.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №2-45 Головуючий у суді у 1 інстанції - Собина

Номер провадження 22-ц/1890/317/12 Суддя-доповідач - Криворотенко

Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Маслова В. О., Дубровної В. В.,

при секретарі Чуприні В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2011 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволений.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SUC0GА0000000009 від 30.04.2008 року перед ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул. Наберсжна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) в загальному розмірі 69484,58 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національного банку України на дату розрахунку заборгованості складає 548004 грн.03 коп. звернуто стягнення па предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 43,78 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м. вартістю 328250 гри., яка належить па праві власності ОСОБА_1 ( мешкає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), передану в іпотеку Банку за договором іпотеки від 30 квітня 2008 року , який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неналежне дослідження матеріалів справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи між ЗAT КБ «ПриватБанк» (на даний час ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір відповідно до якого останній було надано кредитні кошти у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі 51685 доларів США строком до 30.04.2018 року ( а.с.9-14) .

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки (а.с. 15-18), відповідно до якого остання надала в іпотеку належну їй на праві приватної власності двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 43,78 кв.м. житловою площею 30.4 кв.м.

Відповідно до умов договору іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення заборгованості па предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором не виконує, в наслідок чого у неї станом на 01.09.2010 року виникла заборгованість, що відповідно до розрахунків позивача складає 69484,58 доларів CШA, яка в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку складає 548004.03 грн. (а.с.78).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно зясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 не належно виконує зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість по кредиту, процентах за його користування та пені, а тому обґрунтовано в рахунок погашення заборгованості звернув стягнення на предмет іпотеки.

Доводи ОСОБА_1 про те, що місцевий суд при розгляді даної справи не звернув своєї уваги на те, що банк не дотримався вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а саме не надіслав на її адресу чи ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушення, є необґрунтованими. Зокрема з матеріалів справи вбачається, що така вимога направлялась апелянту 09.06.2009 року рекомендованим листом, згідно поштової квитанції, яка додана до копії вимоги.

Не можуть бути підставою для зміни чи скасування судового рішення і доводи апелянта щодо вартості предмета іпотеки. Вартість квартири, що зазначена в рішенні суду, обумовлена сторонами по справі в договорі іпотеки. Про існування спору, щодо ціни на квартиру, сторони під-час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляли і доказів на спростування даної ціни на час розгляду справи не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Оскільки позивач не заявляв вимоги про виселення мешканців квартири, що є предметом іпотеки, місцевий суд обґрунтовано дане питання не обговорював і рішення щодо цього не приймав. Тому вимоги апеляційної скарги і в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав право на захист своїх порушених прав шляхом предявлення позову до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -