Постанова № 21672037, 06.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2011 р. 16:10 Справа №2а-7624/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом з оплати за торговий патент на загальну суму 960,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення п.5 ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96 – ВР від 23.03.1996 року відповідач не проізвів оплату патенту за жовтень-грудень 2010 року , що призвело до виникнення податкової заборгованості по сплаті за придбання торгівельного патенту.

Ухвалами суду від 04.07.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання. Надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, місце і дату слухання справи належним чином повідомлений за адресою реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим у відносинах відповідачем, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.

ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 07.10.2009р., що підтверджується довідкою з ЄДР.

Частиною 1 статті 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”№98/96 від 23.03.1996 року (надалі Закон №98/96) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті ч. 2 ст. 1 закону №98/96.

Відповідно до ст. 2 Закону №98/96 торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №98/96 патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів:

на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень;

на території інших населених пунктів - до 80 гривень (ч 4 ст. 3 Закону №98/96) .

Судом встановлено, що відповідачем була надана до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Кримзаява на придбання торгового патенту від 02.06.10р. та отриманий торговий патент на 2010 рік.

Згідно з п.5 ст. 3 “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”N 98/96-ВР, 23.03.1996р. оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Порушуючи п.5 ст. 3 “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”N 98/96-ВР, 23.03.1996р. оплату патенту відповідач провів не у повному обсязі, що привело до виникнення заборгованості по сплаті за придбання торгового патенту. Ставка патенту для відповідача становить 320,00 грн. щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день звернення позивача з позовною заявою до суду за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 склалась заборгованість по сплаті за придбання торгового патенту за 3 місяці (жовтень-грудень 2010 року) на загальну суму 960,00 грн.

Судом встановлено, що заборгованість у сумі 960,00 грн. по сплаті за придбання торгового патенту є не погашеною, що також підтверджується розрахунком суми позову та карткою особового рахунку відповідача.

Пунктом 1.2 статті Закону України №2181 від 21.12.2000 року встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

На час розгляду справи набрав чинність Податковий Кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості з єдиного податку, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом з оплати торгового патенту у сумі 960,00 грн. в дохід місцевого бюджету м. Ялта на р/р 31416514700044, ГУ ДКУ в АРК, код платежу 18040100, МФО 824026, ОКПО 34740850.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Тоскіна Г.Л.