Постанова № 21671969, 14.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 р. (16:05) Справа №2а-11864/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., за участю представників: від відповідача 1 Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим Рогозін Є.В.;

від відповідача 2 Красноперекопське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в АР Крим Глушаков М.О.;

від відповідача 3 Красноперекопська міська рада АР Крим Сачок О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сініс ЛТД” в особі Сімферопольської філії ТОВ «Сініс ЛТД»до

Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим; Красноперекопське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в АР Крим; Красноперекопської міської ради АР Крим

про спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сініс ЛТД” в особі Сімферопольської філії ТОВ «Сініс ЛТД» (далі позивач) звернулось до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим (далі відповідач 1) Красноперекопського відділення Державного казначейства управління Державного казначейства в АР Крим (далі відповідач 2) про зобовязання відповідача 2 повернути з місцевого бюджету надміру сплачені кошти за торгові патенти на надання послуг в сфері грального бізнесу в сумі 64922,81 гривень на розрахунковий рахунок Сімферопольської філії ТОВ «Сініс ЛТД».

Позовні вимоги мотивовані тим, що здійснений податковим органом розрахунок вартості торгових патентів за ставками, встановленими Законами України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", є неправомірним, оскільки збільшення вартості торгових патентів за цими Законами, на думку позивача, суперечить принципам побудови системи оподаткування в Україні, закріплених в Законі України «Про систему оподаткування», Бюджетному Кодексу України, тому додатково сплачені на вимогу податкового органу суми у звязку із збільшенням вартості торгових патентів, що передбачено Законами України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", підлягають поверненню позивачу. Під час судового розгляду справи позивач надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з місцевого бюджету надміру сплачені кошти за торгові патенти на надання послуг в сфері грального бізнесу в сумі 64922,81 гривень на розрахунковий рахунок Сімферопольської філії ТОВ «Сініс ЛТД», до участі у справі був залучений відповідач Красноперекопська міська рада АР Крим.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2006 р. у справі N 2-22/12567-2006А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі Сімферопольської філії ТОВ "Сінніс, ЛТД" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим, Красноперекопського відділення Державного казначейства управління Державного казначейства Автономної Республіці Крим та Красноперекопської міської Ради Автономної Республіки Крим (далі - відповідач, Красноперекопська міська Рада АР Крим).

Ухвалою Вищого адміністративного суду АР Крим від 02.09.2010 року касаційна скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі Сімферопольської філії на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2006 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р. у справі N 2-22/12567-2006А - задоволена частково; постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2006 р. та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р. у справі N 2-22/12567-2006А скасована; справа N 2-22/12567-2006А направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не зявився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та заяви про зміну позивних вимог, відповідно до яких просив визнати протиправну відмову Красноперекопської ОДПІ в АР Крим у поверненні суми надмірно сплаченої вартості торгових патентів на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу; стягнути з місцевого бюджету місця Красноперекопськ через Красноперекопське управління Державного казначейства ГУ Державного казначейства в АР Крим на користь ТОВ «Сініс ЛТД» 10500,00 гривень надмірно сплаченої вартості торгових патентів на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу.

Представник відповідача 1 проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував, зазначивши, що норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", якою запроваджено нову вартість торгового патенту, не визнана неконституційною, тоді як позивачем не було здійснено попередню оплату вартості торгового патенту протягом усього строку його дії, що було б підставою для звільнення суб'єкта господарювання від обов'язку додаткового внесення плати за патент при її збільшенні. Представник відповідача також зазначив, що податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень, а сплачені позивачем суми (без визначення призначення платежу) були зараховані в рахунок недоїмки, яка виникла у звязку із зміною вартості торгового патенту з набранням чинності з 01.01.2005 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", тому, на думку представника позивача, підстав для задоволення адміністративного позву не має.

Судом встановлено, що вірною назвою відповідача 2 є Красноперекопське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в АР Крим. Представник відповідача 2 проти задоволення уточнених позивних вимог заперечував, зазначивши, що контроль за справлянням до бюджету вартості торгових патентів здійснюється органами державної податкової служби України. Представник відповідача 2 також зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» субєкт підприємницької діяльності звільняється від обовязків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість, а оскільки позивач здійснював оплату вартості торгового патенту щоквартально, а не в цілому за вісь термін дії торгового патенту, на нього не розповсюджуються винятки, встановлені зазначеним Законом.

Представник відповідача 3 проти позову заперечував з підстав, зазначених в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що з уточненими позовними вимогами не згоден, оскільки відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» законодавець чітко визначив питання зміни вартості торгового патенту, порядок додаткової сплати вартості торгового патенту, порядок звільнення від сплати додаткової вартості торгового патенту у звязку із зміною ставок. Оскільки позивач не здійснював сплату торгового патенту за весь строк його дії, він зобовязаний здійснити доплату вартості торгового патенту у звязку із запроваджуванням нових ставок.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи субєктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок оскарження дій податкового органу для позивача чинним законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з місцевого бюджету надмірно сплачених сум вартості торгових патентів та визнання протиправною відмову щодо повернення надмірно сплачених коштів, суд зобовязаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у звязку з прийняттям такого повідомлення рішення, яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Черкаською міською радою 23.11.1995 р., про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №150814, є платником податків і зборів. Сімферопольська філія ТОВ «Сініс ЛТД» є структурним підрозділом ТОВ «Сініс ЛТД, яке зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності без права юридичної особи 16.06.2005 року, стоїть на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Судом встановлено, що Сімферопольською філією ТОВ «Сініс ЛТД» були отримані торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, а саме: №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року; №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року; №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року та щоквартально проводилась сплати їх вартості.

За вих. № 37-06 від 11.05.2006 року Сімферопольська філія ТОВ «Сініс ЛТД» звернулася до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції з проханням повернути надміру сплачені кошти в сумі 64922,81 гривень плати за торгові патенти на надання послуг в сфері грального бізнесу за 2004, 2005 рр. та останній квартал пятиріччя на розрахунковий рахунок Сімферопольської філії ТОВ «Сініс ЛТД».

За вих. № 1009/10/15-1 від 24.05.2006 року відповідач повідомив Сімферопольську філію ТОВ «Сініс ЛТД» про відмову в поверненні надміру сплачених коштів за торгові патенти з тих підстав, що норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", якими збільшена вартість торгового патенту за надання послуг в сфері грального бізнесу, підлягають застосуванню за правилами вирішення колізії між законами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. N 98/96-ВР.

Подальше посилання на Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. N 98/96-ВР та Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, Закон України "Про систему оподаткування", які втратили чинність з 01.01.2011 року у звязку з набранням чинності Податкового кодексу України, є цілком правомірним, оскільки норми зазначених законів діяли на час виникнення спірних правовідносин щодо повернення надміру сплачених коштів за торгові патенти.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. N 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення таких операцій встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Оплата вартості цього патенту провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "4200". Цей Закон набрав чинності з 01.01.2005.

Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Варто зазначити, що застосування норм матеріального права при їх суперечності має здійснюватися судами з дотриманням наступних правил подолання колізії: перевагу мають спеціальні норми. Такими за певних обставин можуть бути норми законів, наприклад, щодо окремих видів податків, про державний бюджет України на поточний рік тощо.

У тих випадках, коли суперечність у регулюванні правовідносин виникла між загальними чи спеціальними нормами, перевагу має та з них, яку прийнято пізніше.

Таким чином, з огляду на дату прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" у період виникнення спірних правовідносин застосуванню підлягала вартість патенту, встановлена саме цим нормативно-правовим актом.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці, на суму якої зменшується розмір плати за останній квартал їх дії.

Тобто оплата вартості торгового патенту здійснюється наперед, за I квартал 2005 року до 15.12.2004, тому дія Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", який набрав чинності з 01.01.2005, не розповсюджується на правовідносини, які виникли раніше.

Крім того, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" лише попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін його дії звільняє платника від обов'язку додаткового внесення вартості такого патенту в разі її збільшення згідно з прийнятими після цього актами законодавства.

Слід зазначити, що плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у випадку, якщо до 15 грудня поточного року платником була проведена оплата торгових патентів за перший квартал наступного року, із розрахунку 1/4 річної ставки, яка була чинною на момент сплати у поточному році за один торговий патент у квартал, то відсутні правові підстави доплати за перший квартал наступного року при зміні вартості патенту з 1 січня такого року. Оплата має здійснюватися виходячи зі ставки, встановленої на момент платежу.

Зазначений висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України за цією справою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив оплату вартості торгових патентів №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року, №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року за 3 квартал 2004 року у сумі 12615,27 гривень, в тому числі 4915,27 гривень за 3 квартал 2004 року та 7700,00 гривень за останній квартал дії торгових патентів (згідно платіжних доручень № 203 від 23.07.2004 року на суму 6164,00 гривень, №204 від 27.07.2004 року на суму 3629,34 гривень, №219 від 16.08.2004 року на суму 3127,00 гривень, в тому числі: за торгові патенти №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року по 494,57 гривень за кожний та по 700,00 грн. за останній квартал їх дії; за торгові патенти №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року по 319,57 грн. за кожний та по 700,00 грн. за останній квартал їх дії) . Переплата складала 305,07 гривень.

За 4 квартал 2004 року позивач здійснив оплату вартості торгових патентів №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року, №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року, №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року в сумі 12447,84 гривень, в тому числі за 4 квартал 9647,84 гривень та за останній квартал дії торгових патентів №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року в сумі 2800,00 гривень (згідно платіжних доручень № 244 від 14.09.2004 року на суму 7700,00 гривень, №276 від 13.10.2004 року 5204,36 гривень, в тому числі: за торгові патенти №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року, №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року по 700,00 гривень за кожний, за торгові патенти №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року по 489,96 грн. за кожний та по 700,00 грн. за останній квартал їх дії. Переплата складала 456,52 гривень.

За 1 квартал 2005 року позивач здійснив оплату вартості торгових патентів №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року; №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року; №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року у сумі 10500,00 гривень (згідно платіжного доручення №349 від 14.12.2004 року на суму 10500,00 гривень.

Отже, зі сплатою позивачем до 14.12.2004 за I квартал 2005 року в розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок зі сплати цих платежів припинився.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач здійснив доплату за 1 квартал 005 року у сумі 5250,00 гривень за торгові патенти №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року; №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року; №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року по 350 грн. за кожний (платіжне доручення, №76 від 25.02.2005 року н суму 3000,00 грн., № 107 від 14.03.2005 року), які були зараховані податковим органом як недоїмка, яка виникла станом на 01.01.2005 рік (за 1 квартал 2005 р.) у звязку зі зміною вартості торгового патенту з 01.01.2005 року, про що свідчать дані облікової картки платника податку. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжного доручення № 135 від 22.03.2005 року позивачем сплачена сума у розмірі 5250,00 грн., яка була зарахована як переплата (доплата за останній квартал дії торгових патентів №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року; №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року; №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року по 350,00 грн. за кожний) та на даний час відповідно до картки особового рахунку зазначена як переплата, що підтверджено також представником відповідача 1 у судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у 1 кварталі 2005 року сплатив 26250,00 гривень, з яких 15750,00 гривень (платіжне доручення № 108 від 14.03.2005 року) - вартість 15 торгових патентів за 2 квартал 2005 року за ставкою, встановленою згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», 10500,00 грн. - зайво сплачена вартість торгових патентів №371314, №371315, №371317, №371318, №371311, №371313, №371319, №371320 від 28.07.2004 року; №371301, №287404, №287403 від 19.08.2004 року; №287422, №341822, №341821, №341823 від 28.10.2004 року за 1 квартал 2005 року.

Посилання податкового органу на ту обставину, що позивачем в платіжних дорученнях не вказано призначення платежу, на думку суду, не має правового значення, оскільки як встановлено судом з урахуванням норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, станом на 01.01.2005 року (1 квартал 2005 року) позивач не мав заборгованості за торгові патенти, а сплачені позивачем кошти у сумі 10500,00 були неправомірно зараховані податковим органом саме в рахунок погашення недоїмки, яка за думкую податкового органу виникла за 1 квартал 2005 року у звязку із зміною вартості торгових патентів на послуги в сфері ігорного бізнесу.

Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства, суд зазначає, що оскільки позивачем до 14.12.2004 р. було сплачено вартість торгових патентів за I квартал 2005 року в розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок зі сплати цих платежів припинився, у звязку з чим подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаними платежами та зарахування їх як недоїмка за 1 квартал 2005 року та за останній квартал їх дії було безпідставним.

Згідно пп.. 15.3.1. п. 15.3. ст.. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року № 2181 ІІІ та п. 5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України та Державним казначейством України № 58/78/22 від 03.02.2005 року, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У п. 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України та Державним казначейством України № 58/78/22 від 03.02.2005 року встановлено, що заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обовязковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:

·на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установі банку;

·на погашення податкового зобовязання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обовязкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, незалежно від виду бюджету, щодо якого обліковується такий борг;

·шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача - Красноперекопської ОДПІ були відсутні підстави для відмови у наданні висновку до відповідного відділення Державного казначейства України в м. Красноперекопськ АР Крим про повернення зайво сплаченої суми коштів за торгові патенти.

З тих же міркування суд вважає безпідставним посилання представника відповідача 3 на відсутність правового механізму у Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" щодо повернення надміру сплачених коштів за торгові патенті за винятком повернення грошових коштів у звязку з поверненням торгового патенту.

Враховуючи встановлені обставини по справі та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість уточнених позивних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.07.2011 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 18.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправну відмову Красноперекопської ОДПІ в АР Крим щодо повернення зайво сплаченої вартості торгових патентів на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу.

3.Стягнути з місцевого бюджету місця Красноперекопськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД» (ЄДРПО 22810515) зайво сплачену вартість торгових патентів на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу у сумі 10500,00 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.