Постанова № 21671960, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2011 р. ( о 12:20)м.Сімферополь Справа №2а-5305/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., за участю: від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК

до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Відокремленого підрозділу державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін"

про стягнення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Відокремленого підрозділу державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені на загальну суму58758,31 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Відокремлений підрозділ державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін" знаходиться на обліку в УПФУ в Бахчисарайському районі АРК як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язаний сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в ПФУ в термін встановлений законодавством, проте за вересень-грудень 2010 року відповідач не сплатив страхові внески у повному обсязі, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 58202,31 гривень, яка не погашена до цього часу. Крім того на підставі рішення №115 від 11.03.2011 р. за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до відповідача застосовані фінансові санкції на суму 386,00 грн. - штраф на суму 184,20 грн. та нарахована пеня у розмірі 201,80 грн. Рішенням №70 від 31.01.2011 року до відповідача застосовані фінансові санкції на суму 170,00 грн. У зв’язку з несплатою суми заборгованості, УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим вимушено звертатися до суду з позивними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 58758,31 гривень у примусовому порядку.

Ухвалами Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 13.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотання щодо відкладення розгляду справи, заперечення на позов, будь – які докази до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника позивача, представника відповідача, повідомлених належним чином на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року в редакції на час розгляду спірних правовідносин (далі –Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 010726. Відокремлений підрозділ державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін" є структурним підрозділом Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" без права юридичної особи.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін"зареєстровано як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим за номером 16010101.

Таким чином, Відокремлений підрозділ державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін"являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься відповідач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, відповідач був зобов’язаній сплатити 61464,15 гривень. Судом встановлено, що відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 3147,56 грн. залишок заборгованості із страхових внесків за вересень – грудень 2010 року складає 58202,31 грн.

Таким чином, порушуючи вимоги вказаного вище законодавства відповідач у встановлений законом строк не сплатив страхові внески, в результаті чого склалася заборгованість перед Управлінням ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим із страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень – грудень 2010 року у розмірі 58202,31 грн. Доказів сплати цієї суми під час розгляду справи відповідач до суду не надав, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позивних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за рішеннями №115 від 11.03.2011 р. на суму 386,00 грн. та №70 від 31.01.2011 року на суму 170,00 грн. то в цій частині позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням №70 від 31.01.2011 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до підприємства були застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн. Зазначене рішення було отримане відповідачем 31.01.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рішенні.

Рішенням №115 від 11.03.2011 р. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до підприємства були застосовані фінансові санкції у розмірі 386,00 грн., в тому числі штраф - 184,20 грн.. пеня – 201,80 грн. Зазначене рішення було отримане відповідачем 11.03.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рішенні.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464 від 08.07.2010 р. передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.11 р., тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11 р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням у зв’язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином:

Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11 р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”;

Органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11 р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем спірними рішеннями відповідачу нараховані штраф та пеня, визначені п.2 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за порушення, вчинені до 01.01.11 року, враховуючи, що зазначена норма закону вже втратила чинність на час прийняття зазначених рішень, суд приходить до висновку, що її застосування з 01.01.11 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Таким чином, рішення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №115 від 11.03.2011 р. на суму 386,00 грн. та №70 від 31.01.2011 року на суму 170,00 грн. прийняті з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим є протиправними, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за зазначеними рішеннями задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Відокремленого підрозділу державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін" (ЄДРПО 01432761) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Кримзаборгованість із страхових внесків в сумі 58202,31 гривень.

3. В решті позивних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Тоскіна Г.Л.