Рішення № 21669650, 16.02.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-1254\12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 року Соломянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О.В.

при секретарі : Мирошніченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Корпорація «Спецторг»- про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ПАТ «УкрСиббанк»- про визнання договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2011 року позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом до відповідача та просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Посилається на те, що 15 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Спецторг»та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»було укладено Кредитний договір № 11393273000 (надалі - Кредитний договір), згідно з яким АКІБ «УкрСиббанк»надав третій особі кредит в розмірі 789 349,00 доларів США, у порядку та на умовах, зазначених Кредитним договором.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»від 17 вересня 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»змінив назву на «Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке відповідно до Статуту є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях першого.

Посилається на те, що відповідно до п. 1.3. кредитного договору за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 15,0 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору.

Так, за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення якого прострочення.

Відповідно до п. 5.3. укладеного між АТ «УкрСиббанк»та ТОВ «Корпорація «Спецторг»Кредитного договору у випадку погіршення фінансового стану позичальника, зокрема, в разі порушення проти останнього справи про банкрутство, банк може змінити термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

15 вересня 2008 р. з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між банком та відповідачем, ОСОБА_1, було укладено договір іпотеки № 93437/7382 (далі - договір іпотеки).

Відповідно до умов договору іпотеки, в іпотеку Банку було надано наступне майно: житловий будинок з відповідними надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Енергетиків 12/13, загальною площею 255,8 кв.м., разом з житловим будинком з відповідними господарськими будівлями та спорудами в іпотеку передається земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, за кадастровим № 8000000000:72:416:0012.

Проте позивач змушений констатувати, що подальша співпраця із ТОВ «Корпорація «Спецторг»за кредитним договором № 11393273000 унеможливлювалася через порушення 20 січня 2011 року Господарським судом Черкаської області провадження в справі про визнання позичальника банкрутом.

Так, 27 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Спецторг»визнано банкрутом за спрощеною процедурою та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Каплю С.В.

04 лютого 2011 року - в газеті Голос України (№ 21 (5021) від 04 лютого 2011 року) здійснена публікація про відкриття ліквідаційної процедури та початок прийняття претензій від кредиторів ТОВ Корпорація «Спецторг».

Відповідно до ст 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

-виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

також:

-приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

-виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

-здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

-аналізує фінансове становище банкрута.

На підставі вищенаведеного, на момент подання позовної заяви керівником ТОВ Корпорація «Спецторг»є арбітражний керуючий Капля Сергій Васильович.

Відповідно до розділу 4 договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таким чином звернувся до суду з метою захисту своїх законних прав, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору, сторони крім іншого, встановили, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів та кредиту та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суму кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом факт/360, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір встановлений чинним законодавством України.

На момент звернення до суду заборгованість за Кредитним договором №11393273000 відповідно до наданого розрахунку складає:

-заборгованість за основною сумою кредиту 789 349 доларів США 00 центів, що станом на 27 січня 2011 року становить 6 264 589 гривень 40 коп. в еквіваленті;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом 175 630,17 доларів США 17 центів, що станом на 27 січня 2011 року становить 1 393 871 гривень 28 копійок в еквіваленті;

-заборгованість по сплаті пені за невиконання зобов'язань щодо своєчасного повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом 5 464 гривень 97 копійок.

Виходячи з викладеного вище, позивач просить задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2011 року позов було обєднано з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про визнання договору іпотеки недійсним.

Позивач за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про визнання договору іпотеки недійсним звернулась 06 вересня 2011 року з позовом до відповідача та просить визнати договір іпотеки, укладений відповідачем та третьою особою, недійсним.

Посилається на те, що з 29 квітня 1989 року до 19 березня 1991 року вона перебували з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, після розірвання якого, вони продовжували проживати однією сім'єю, вести спільне господарство, купувати предмети домашнього вжитку, виховувати дітей, зазначене підтверджується зокрема тим, що протягом усього періоду часу в т.ч. після реєстрації розірвання шлюбу і дотепер вони разом вирішують побутові питання та проводять дозвілля.

За час спільного проживання у неї та відповідача народилося троє дітей. На даний час діти проживають разом із сім'єю та виховуються ними спільно. За час спільного проживання сторони придбали будинок у місті Києві по вул.Енергетиків 12/13, в якому проживають по теперішній час.

Нещодавно їй стало відомо про те, що 15 вересня 2008 року між відповідачем, ОСОБА_1, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»було укладено договір іпотеки №93437/7382

Враховуючи те, що будинок в м. Києві по вул. Енергетиків, 12/13 та земельну ділянку, на якій він розташований було придбано ними за час спільного проживання, зазначене майно є їхньою спільною сумісною власністю. Будь-якої згоди на вчинення правочину, щодо розпорядження спільним майном позивачка не давала, а відтак, договір іпотеки №93437/7382 просить визнати недійсним.

Позивачка обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що майно, передане в іпотеку відповідачем, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Таким чином згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження таким майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово та нотаріально посвідчена відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України.

Представник відповідача за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про визнання договору іпотеки недійсним проти задоволення вимог заперечував.

Представник третьої особи просив в задоволенні цього позову відмовити.

Судом встановлено, що сторони розірвали шлюб 19 березня 1991 року.

/а.с. 85/

Сімейний кодекс України був прийнятий 10 січня 2002 року. Згідно Прикінцевих положень вказаного Кодексу, він набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України. З вступом у дію Сімейного кодексу України втрачає чинність Кодекс про шлюб та сімю України.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, останній набирає чинності з 01.01.2004 року.

Таким чином, на момент розірвання шлюбу, а саме у 1991 році, діяв Кодекс про шлюб та сімю, який встановлював порядок і умови одруження, регулював особисті і майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім'ї, відносини, які виникають у зв'язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану (ст.2 КпШС).

Відповідно до ч.2,3 ст. 29 КпШС поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу. До вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, пояснень самої позивачки, наданих нею в судовому засіданні, вона знала про порушення свого права власності на житловий будинок з відповідними надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою м.Київ, вул. Енергетиків 12/13, загальною площею 255,8 кв.м., разом з житловим будинком з відповідними господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, станом на день розірвання шлюбу з відповідачем та після розірвання цього шлюбу. Під час шлюбу позивачці було достовірно відомо про те, що право власності на спірне нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу від 21 грудня 2006 року було зареєстровано за її чоловіком-Дубровським В.С., разом з тим, як вона пояснила, у судовому засіданні в справі про розірвання шлюбу вона заявила, що жодних майнових претензій до відповідача не мала.

/а.с. 72-73/

Таким чином суд вважає, що позивачка знала та могла знати про порушення свого права власності на спірне нерухоме майно, могла звернутися до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, проте не скористалася цим правом, а, отже, без поважних причин пропустила трирічний строк позовної давності, встановлений для захисту порушеного права та звернувся з позовом з вимогами щодо спірного нерухомого майна лише у вересні 2011 року.

Враховуючи викладе вище, суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення.

Що стосується первісного позову, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Спецторг»та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»було укладено Кредитний договір № 11393273000 (надалі - Кредитний договір), згідно з яким АКІБ «УкрСиббанк»надав третій особі кредит в розмірі 789 349,00 доларів США, у порядку та на умовах, зазначених Кредитним договором.

/а.с. 7-16/

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»від 17 вересня 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»змінив назву на «Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке відповідно до Статуту є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях першого.

П.1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 15,0 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору.

Так, за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення такого прострочення.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору, сторони крім іншого, встановили, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів та кредиту та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суму кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом факт/360, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір встановлений чинним законодавством України.

На момент звернення до суду заборгованість за Кредитним договором №11393273000 відповідно до наданого розрахунку складає:

-заборгованість за основною сумою кредиту 789 349 доларів США 00 центів, що станом на 27 січня 2011 року становить 6 264 589 гривень 40 коп. в еквіваленті;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом 175 630,17 доларів США 17 центів, що станом на 27 січня 2011 року становить 1 393 871 гривень 28 копійок в еквіваленті;

-заборгованість по сплаті пені за невиконання зобов'язань щодо своєчасного повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом 5 464 гривень 97 копійок.

/а.с. 5-6/

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобовязується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено та не заперечувалося представником відповідача, що, підписуючи кредитний договір, відповідач діяв від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Спецторг»як президент останнього.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника 15 вересня 2008 між банком та відповідачем, ОСОБА_1, було укладено договір іпотеки № 93437/7382.

/а.с. 17-20/

Відповідно до умов договору іпотеки, в іпотеку Банку було надано наступне майно: житловий будинок з відповідними надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Енергетиків 12/13, загальною площею 255,8 кв.м., разом з житловим будинком з відповідними господарськими будівлями та спорудами в іпотеку передається земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, за кадастровим № 8000000000:72:416:0012.

Відповідно до розділу 4 договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, тощо.

Згідно зі ст. 589 ЦК України та ч. 6 ст. З Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою (іпотекою), заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, а за рахунок предмета застави (іпотеки) заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення включаючи сплату процентів, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Також ст. 7 Закон України «Про іпотеку»вказує, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами зговору, що обумовлює основне зобов'язання.

Ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, а заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Виходячи з даних вимог закону, принципу змагальності сторін в цивільному судочинстві, відсутності будь-яких доказів своїм твердженням в судовому засіданні, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо предявленого до нього позову.

Відповідно до ст. ст.626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про визнання договору іпотеки недійсним в судовому засіданні не заперечувала, що при укладенні кредитного договору він відповідав його інтересам, укладався за його ініціативою, з метою досягнення певної мети та з врахуванням його інтересів.

Ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що кредитний договір та договір іпотеки були укладені за взаємною згодою сторін, відповідають домовленості сторін, викладеній в них, а тому мають виконуватися сторонами.

Відповідно до ст.629 та 638 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Виходячи з викладеного вище, порядку, умов та обставин укладення Кредитного договору між сторонами та Договору іпотеки, добровільності даного договору з боку позивача, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.526, 572, 589, 628-629, 638, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Корпорація «Спецторг»- про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.09.2008 року в розмірі по еквіваленту курсу НБУ 7663925 грн. 65 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з відповідними надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Енергетиків, 12/13, загальною площею 255,8 м.2, реєстраційний № 15792, земельну ділянку на якій знаходиться нерухоме майно (житловий будинок з відповідними надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Енергетиків, 12/13, загальною площею 255,8 м.2,) за кадастровим номером № 8000000000:72:416:0012, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «УкрСиббанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк»1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, а всього 1820 грн.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ПАТ «УкрСиббанк»- про визнання договору іпотеки недійсним залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: