Вирок № 21669518, 09.02.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 1-907/2011р.

пр. № 1/2608/81/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарях Липовенко Т.В., Усенко І.М.,

Самсонюк А.О.

за участю прокурорів Шаповалова І.В., Заріцької О.А.,

Сукача О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта неповна середня, вдовця, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, судимого 19 лютого 2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 1 рік, 20 травня 2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03 лютого 2004 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання 6 місяців 21 день на підставі постанови Ізяслівського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2004 року,

у скоєні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3 будучи раніше засудженим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний злочин.

Так, ОСОБА_3 08 травня 2005 року, приблизно в 03.40 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою, з проникненням в приміщення магазину «Алло», розташованого по вул. Зодчих 44/15 в м. Києві, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, скоїв розбійний напад на громадянина ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, яке належить ТОВ «Алло»та заволодів ним у великих розмірах .

Підсудний ОСОБА_3 та ОСОБА_7 08 травня 2005 року, приблизно в 02.00 годин, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4, в квартирі АДРЕСА_2 разом з останнім, вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запропонували ОСОБА_4 заволодіти чужим майном з приміщення магазину “Алло“, розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві. На дану пропозицію ОСОБА_4 погодився, чим вступив з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в попередню злочинну змову.

Перебуваючи в попередній злочинній змові, зазначені особи розподілили між собою ролі, суть яких зводилася до того, що після прибуття до магазину «Алло», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повинні будуть проникнути у приміщення магазину та скоївши напад на охоронця, заволодіти мобільними телефонами. Тим часом ОСОБА_4 буде знаходитися з тильної сторони магазину та у випадку появи співробітників міліції, розіб'є скло в магазині, щоб попередити їх про небезпеку бути затриманими на місці скоєння злочину. Після заволодіння чужим майном ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з викраденим майном, повинні будуть втекти з місця скоєння злочину, на автомобілі.

Діючи відповідно досягнутої між собою домовленості, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вийшли з даної квартири на вулицю, де біля будинку АДРЕСА_3 сіли в салон легкового автомобіля, яким керувала невстановлена слідством особа.

08 травня 2005 року, приблизно в 03.40 годин, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на автомобілі під керуванням невстановленої слідством особи, прибули до магазину «Алло», розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві, де ОСОБА_4 залишився біля зазначеного магазину та став спостерігати за навколишнім оточенням, щоб у випадку виникнення небезпеки бути затриманими на місці скоєння злочину, попередити ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а саме розбити скло молотком, а невстановлена слідством особа залишилась чекати їх в автомобілі. У цей час, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, діючи відповідно досягнутої між ними домовленості, підійшли до вхідних дверей магазину «Алло»та цвяходерами, що були у них, зламали вхідні двері, після чого проникли в приміщення магазину «Алло», де в цей час знаходився охоронець ОСОБА_6

Проникнувши в приміщення магазину, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підбігли до раніше незнайомого їм охоронця ОСОБА_6 та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, нанесли йому декілька ударів цвяходерами по голові та тулубу. Коли ОСОБА_6 вчинив опір та спробував вибігти з приміщення магазину на вулицю, щоб покликати на допомогу, то ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повалили його на підлогу та знову, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, нанесли йому ще декілька ударів цвяходерами по голові. Після цього ОСОБА_8 ногою придавив шию ОСОБА_6 до підлоги, не даючи йому можливості піднятися. В цей час ОСОБА_5 цвяходером, розбив скло вітрини в даному магазині та склав в сумку, що була у нього мобільні телефони, що належать ТОВ «Алло», а саме: мобільний телефон «Нокіа-2300», ціною 530 гривень, мобільний телефон “Нокіа- 2300», ціною 530 гривень, три мобільних телефона «Нокіа 2600», ціною 600 гривень, кожний, на загальну суму 1800 гривень, мобільний телефон «Нокіа 2650», ціною 730 гривень, мобільний телефон «Нокіа 3110», ціною 680 гривень, мобільний телефон «Нокіа 3220», ціною1090 гривень, мобільний телефон «Нокіа 3230», ціною 2350 гривень, два мобільних телефона «Нокіа 6020», ціною 1370 гривень, кожний, на загальну суму 2740 гривень, три мобільних телефона «Нокіа 6100», ціною 930 гривень, кожний, на загальну суму 2790 гривень, мобільний телефон “Нокіа 6100», ціною 2300 гривень, два мобільних телефона «Нокіа 6230», ціною 2250 гривень, кожний, на загальну суму 4500 гривень, три мобільних телефона «Нокіа 6610», ціною 1080 гривень, кожний, на загальну суму 3240 гривень, два мобільних телефона “Нокіа 7260», ціною 1690 гривень, кожний, на загальну суму 3380 гривень, мобільний телефон «Нокіа 7270», ціною 2900 гривень, мобільний телефон «Нокіа 7280», ціною 2850 гривень, мобільний телефон «Нокіа 7610», ціною 2600 гривень, мобільний телефон «Самсунг Д-500», ціною 2800 гривень, мобільний телефон «Самсунг Х480», ціною 940 гривень, мобільний телефон «Самсунг Ц100», ціною 670 гривень, мобільний телефон «Самсунг Е300», ціною 1400 гривень, мобільний телефон «Самсунг Е330», ціною 1540 гривень, мобільний телефон «Самсунг Е 600», ціною 1570 гривень, мобільний телефон «Самсунг Е630», ціною 1840 гривень, мобільний телефон «Самсунг Е 800», ціною 2040 гривень, мобільний телефон «Самсунг Е820», ціною 2040 гривень, мобільний телефон «Самсунг 500», ціною 1040 гривень, мобільний телефон «Самсунг Х 640», ціною 1240 гривень, три мобільних телефона «Самсунг Х 100», ціною 765 гривень, кожний, на загальну суму 2295 гривень, мобільний телефон «Самсунг Х 120», ціною 915 гривень, два мобільних телефона «Самсунг Х 460», ціною 1020 гривень, кожний, на загальну суму 2040 гривень, мобільний телефон «Флай С 1180», ціною 570 гривень, два мобільних телефона «Флай С 288», ціною 365 гривень, кожний, на загальну суму 730 гривень, мобільний телефон «Флай В07», ціною 580 гривень, мобільний телефон «Флай В09», ціною 640 гривень, шкіряний ремінець на руку, ціною 80 гривень, стартовий пакет «Джинс», ціною 40 гривень, сім стартових пакетів «Джус», ціною 50 гривень, кожний, на загальну суму 350 гривень, а всього ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа, заволоділи чужим майном, яке належить ТОВ «Алло», на загальну суму 60370 гривень, що в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є великим розміром.

У результаті розбійного нападу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заподіяли ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно мозкової травми у виді струсу головного мозку, забитих ран волосяної частини голови, багатьох садн тулуба, верхніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1002/Е від 01 липня 2005 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритих уламкових переломів діафізов 1У-У п'ясткових кісток лівої кісті на межі середньої та дистальної третини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1002/Е від 01 липня 2005 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, які не є небезпечними для життя, але заподіяли тривалий розлад здоров'я, понад 21 день.

З викраденим чужим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вибігли з приміщення магазину та разом з ОСОБА_4 сіли в невстановлений слідством легковий автомобіль, який їх чекав, під керуванням невстановленої слідством особи та, з місця скоєння злочину втекли. Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прибули в квартиру АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4, де викрадене майно розподілили між собою.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України не визнав та показав, що він відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, познайомився із ОСОБА_5, з яким вони звільнилися з місць позбавлення волі в 2004 році. На початку травня 2005 року до нього в гості приїхав ОСОБА_5, який запропонував йому проїхати до його знайомого ОСОБА_4, який проживає на АДРЕСА_2 зазначивши, що є людина яка продає мобільні телефони, якими він на той час цікавився з метою їх перепродажу. Домовившись з ОСОБА_5 про зустріч, вони приблизно о 22.00 годин 07 травня 2005 року приїхали до ОСОБА_4 В квартирі знаходились чоловік, як пізніше він дізнався, що то був ОСОБА_4, дівчина та бабуся останнього. Перебуваючи в зазначеній квартирі, вони вживали спиртні напої та чекали чоловіка, який, як повідомив ОСОБА_5, повинен був принести мобільні телефони. 08 травня 2005 року, приблизно о 02.00 годин він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зі своєю дівчиною вийшли на вулицю, де ОСОБА_5 запропонував йому почекати ще пів години, а сам з ОСОБА_9 кудись пішли. Він з дівчиною залишилися їх чекати біля будинку АДРЕСА_3 Приблизно через півтори години ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повернулися, при цьому в руках ОСОБА_5 була спортивна сумка та останній повідомив, що телефони у них. Піднявшись у квартиру до ОСОБА_4, ОСОБА_5 висипав із сумки на ліжко мобільні телефони, серед яких він відібрав собі близько 20 телефонів, передавши за них ОСОБА_5 500 долларів США. Загалом це були мобільні телефони марки «Нокіа», до яких не було документів та зарядних пристроїв. Де ОСОБА_5 взяв мобільні телефони йому невідомо, проте він здогадувався, що телефони взяті незаконним шляхом. Забравши мобільні телефони він викликав таксі та поїхав додому, домовившись з ОСОБА_5 про зустріч наступного для, з метою повернути йому борг в сумі 1000 гривень за придбані телефони. Проте не маючи наміру повертати ці гроші та зустрічатися з ОСОБА_5, він викинув сім-картку зі свого телефону та на зустріч до ОСОБА_5 не поїхав. Придбанні у ОСОБА_5 мобільні телефони, він продав невідомому чоловіку на радіоринку.

Ніякої участі з ОСОБА_5 у розбійному нападі на магазин «Алло», для заволодіння мобільними телефонами, він не приймав. Проти відшкодування заявлених ТОВ «Алло»та Київською обласною лікарнею цивільних позовів заперечує.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання, дані ним в ході досудового слідства були дослідженні та оголошені в судовому засіданні про те, що він працює черговим адміністратором в магазині «Алло», розташованому по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві.

Згідно його обовязків, він у денний час спостерігає за порядком, здійснює роботу з клієнтами, а в нічний час знаходиться за столом персоналу та спостерігає за схоронністю приміщення в цілому. У разі потреби та виникнення небезпеки він використовує кнопку пульта сигналізації.

07 травня 2005 року, він о 09.00 годин приступив до роботи та до 19.00 годин перебував на робочому місці. В 19.00 годин співробітники магазину пішли додому, а він залишився охороняти приміщення магазину.

08 травня 2005 року, приблизно в 04.00 годин він почув тріск та побачив, що вхідні двері в магазин упали в середину приміщення. Побачивши це, він натиснув на кнопку пульта сигналізації та побачив, що в приміщення магазину забігли двоє незнайомих йому чоловіків, які підбігли до нього та стали наносити йому удари цвяходерами по голові та тулубу. Захищаючись, він став утікати, щоб покликати на вулиці допомогу громадян, проте чоловіки, як пізніше він дізнався, що це були ОСОБА_5 та ОСОБА_3, наздогнали його та знову нанесли йому декілька ударів цвяходерами по тулубу та, поваливши його на підлогу, нанесли ними ще декілька ударів йому по голові. Після цього ОСОБА_3 придавив ногою йому шию та став утримувати його на підлозі. В цей час ОСОБА_5, розбив вітрину та став складати в сумку мобільні телефони. Коли ОСОБА_3 здогадався, що спрацювала сигналізація, то разом з ОСОБА_5, у якого була сумка з викраденими мобільними телефонами, вони втекли на вулицю. Після цього в магазин прибули співробітники охорони «Венбест», а в подальшому працівники міліції та швидка медична допомога ( т. 1 а.с. 75-76);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що 16 травня 2005 року, приблизно в 09.00 годин він перебував роботі в ЗАТ «Пілар» де до нього підійшов ОСОБА_4, який також з ним працював та, попросив обмінятись з ним тимчасово мобільними телефонами. При цьому ОСОБА_4 йому повідомив, що власник мобільного телефону, у якого він купив задешево даний телефон, хоче викупити його назад.

Він погодився та передав ОСОБА_9 свій мобільний телефон «Нокіа 2100», а ОСОБА_4 передав йому мобільний телефон «Нокіа 7270», який в цей же день, приблизно в 10.00 годин, працівниками міліції у нього був вилучений. Як пізніше він дізнався, переданий йому мобільний телефон, був викрадений ОСОБА_4, проте йому про це, нічого не було відомо;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що в травні 2005 року він працював старшим охоронцем у ТОВ “Венбест» в м. Києві, яке здійснює охорону установ та підприємств.

07 травня 2005 року, приблизно в 09.00 годин, він разом з охоронцем - водієм ОСОБА_12 заступили на чергування.

08 травня 2005 року, приблизно в 03.40 годин, з пульта центральної охорони ТОВ «Венбест»надійшло повідомлення про те, що спрацювала сигналізація на охоронюваному об'єкті в магазині «Алло», який розташований по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві. Прийнявши вказаний виклик, вони через декілька хвилин службовим автомобілем прибули до вказаного магазину. Він підійшов до тильної сторони магазину, а ОСОБА_12 прослідував до центрального входу в даний магазин. Він побачив, що хтось проник в приміщення магазину, розбивши скло та почув, що в приміщенні магазину хтось стогнав. Тоді він та ОСОБА_12 зайшли в приміщення магазину де виявили на підлозі охоронця, який був у крові та який який їм повідомив, що в магазин проникли два злочинці, які його побили цвяходерами та забрали мобільні телефони, які склали в сумку. Коли спрацювала сигналізація, то один злочинець вибіг через двері, а другий розбив скло вітрини та втік. Ними була викликана слідчо-оперативна група та швидка медична допомога;

- показаннями свідка ОСОБА_12, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання, дані ним в ході досудового слідства були дослідженні та оголошені в судовому засіданні, показання якого аналогічні показанням допитаного судом свідка ОСОБА_11 ( т. 1 а.с. 104);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що 21 травня 2005 року, приблизно в 12.30 годин, він на радіоринку, розташованому по вулиці Ушинського, 4 в м. Києві, у незнайомого йому продавця мобільних телефонів купив мобільний телефон “Самсунг Д-500”, передавши продавцю свій мобільний телефон “Нокіа 6600” та доплативши 870 гривень.

01 червня 2005 року до нього на роботу приїхали співробітники міліції, які вилучили в нього придбаний ним мобільний телефон “Самсунг Д-500“ та повідомили, що даний мобільний телефон був викрадений 08 травня 2005 року з магазину. Про те, що він придбав крадений мобільний телефон, він не знав;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що 07 травня 2005 року, приблизно в 21.00 годин, до нього додому приїхав його знайомий ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з якими вони вживали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 запропонував йому пограбувати магазин «Алло», який розташований по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві, в якому торгують мобільними телефонами. При цьому, ОСОБА_5 запропонував йому тільки постояти біля вказаного магазину, щоб у випадку появи міліції попередити їх, а він з ОСОБА_3 зайдуть в магазин та викрадуть мобільні телефони, не уточнюючи як саме. На дану пропозицію він погодився та взяв дома молоток. ОСОБА_5 мав при собі монтіровку, проте де він її взяв йому невідомо.

08 травня 2005 року, приблизно в 02.30 годин, він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вийшли з його квартири на вулицю, де біля його будинку їх чекав в легковому автомобілі знайомий ОСОБА_5 Вони сіли в даний автомобіль та поїхали до магазину «Алло», розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві.

ОСОБА_7 повідомив йому, що він у випадку появи міліції повинен постукати у скло в магазині. Після цього він, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, вийшли з автомобіля та направилися до вищевказаного магазину, а знайомий ОСОБА_5 став чекати їх в автомобілі.

Підійшовши до вказаного магазину, він залишився біля магазину «Алло», а ОСОБА_14 та ОСОБА_15 зламавши вхідні двері магазину проникли у приміщення вищевказаного магазину, де підбігли до охоронця, схопили його та стали його бити.

Потім ОСОБА_16 став утримувати охоронця, придавивши його до підлоги, а ОСОБА_5 в цей час, розбивав вітрини, де знаходились мобільні телефони та збирав їх в спортивну сумку, яку він взяв із собою. Після цього, ОСОБА_5 підбіг до вітриного вікна, махнув йому рукою, давши знати, щоб він біг до автомобіля. Приблизно через 5 хвилин до автомобіля також прибігли ОСОБА_8 та ОСОБА_5, який в руці тримав спортивну сумку з мобільними телефонами.

Після цього вони сіли в автомобіль на якому приїхали до будинку АДРЕСА_3 та зайшли до нього в квартиру.

На пропозицію ОСОБА_5, він вибрав зі спортивної сумки, з числа викрадених, два мобільних телефона, один собі - «Нокіа-7270», а другий «Самсунг»- який передав своїй співмешканці ОСОБА_17 Після цього він разом з ОСОБА_17 вийшли з квартири на вулицю. Дорогою в магазин він розповів ОСОБА_17 про скоєне разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пограбування в магазині “Алло“.

16 травня 2005 року, приблизно в 09.00 годин, знаходячись на роботі в ЗАТ «Піллар»в м. Києві він підійшов до свого знайомого ОСОБА_10 та попросив його до п'ятниці потримати у себе мобільний телефон, який він начеб-то купив, а тепер хазяїн вимагає викупити його назад. ОСОБА_10 на його пропозицію погодився, і він передав йому вказаний мобільний телефон;

- протоколом огляду місця події від 08 травня 2005 року та фототаблицею до нього, згідно якого в ході огляду приміщення магазину “Алло“, розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві було вилучено цвяходер, 7 слідів пальців рук, локони волосся з плямами бурого кольору, змиви плям бурого кольору ( т.1 а.с. 13-17);

- протоколом огляду, виявленння та вилучення від 16 травня 2005 року, згідно якого у ОСОБА_17 було вилучено мобільний телефон “Самсунг Е-820“ НОМЕР_1 ( т. 1 а.с. 62);

- даними, що містяться в довідці ТОВ «Алло»щодо кількості та вартості викраденого майна, в належному ТОВ «Алло»магазині по вул. Зодчиз, 44/15 в м. Києві (т.1 а.с. 73);

- протоколом огляду, виявленння та вилучення від 16 травня 2005 року, згідно якого у ОСОБА_10 було вилучений мобільний телефон “Нокіа 7270“ НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 61);

- протоколом огляду, виявленння та вилучення від 16 травня 2005 року, згідно якого у ОСОБА_13 було вилучено мобільний телефон “Самсунг Д-500 « (т. 1 а.с. 63);

- даними, що містяться в явці з повинною ОСОБА_5 від 28 грудня 2006 року, та його власноручних поясненнях, згідно яких ОСОБА_5 зізнався у вчиненні 08 травня 2005 року ним, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розбійного нападу на магазин «Алло»по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві та ступінь участі кожного з ним у вчиненні цього злочину ( т.1. а.с. 165-168);

- даними, що містяться в явці з повинною ОСОБА_4 від 16 травня 2005 року, згядно якої ОСОБА_4 вказав обставини вчинення 08 травня 2005 року ним спільно з ОСОБА_5 та особою на імя ОСОБА_3 розбійного нападу на магазин мобільного звязку по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві та ступінь участі кожного з ним у вчиненні цього злочину ( т. 1 а.с. 43-47);

- даними, що містяться в явці з повинною ОСОБА_17 від 16 травня 2005 року, згідно якої ОСОБА_17 вказала обставини, за яких їй стало відомо про вчинення 08 травня 2005 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та особою на імя ОСОБА_3 злочину (т.1 а.с. 53-54);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 26 травня 2005 року, за участю ОСОБА_4 та фототаблицею до нього ( т. 1 а.с. 110-113);

- протоколами предявлення фотокарток для впізнання від 30 травня 2005 року, згідно яких потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як осіб, які 08 травня 2005 року проникли в приміщення магазину “Алло“, розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві, побили його та скоїли розбійний напад ( т. 1 а.с. 114-115);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 16 січня 2007 року, за участю ОСОБА_5 ( т. 1 а.с.171-173);

- даними, що містяться в протоколі очної ставки від 16 січня 2007 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_5 зазначив обставини, за яких ним, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, було вчинено розбійний напад на магазин «Алло»по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві та, заподіяно ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а ОСОБА_6 підтвердив зазначені ОСОБА_5 обставини ( т.1 а.с. 174-176);

- протоколом очної ставки від 20 липня 2011 року, проведеної за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6, згідно якого, останній підтвердив свої показання щодо обставин скоєння відносно нього злочину ( т. 1 а.с. 245-246);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 229 від 14 червня 2005 року, згідно якого на локоні волосся, яке було вилучено у ході огляду місця пригоди 08 травня 2005 року в приміщенні магазина “Алло“, розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві, було виявлено кров, яка належить ОСОБА_6 ( т. 1 а.с.126-130);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 230 від 14 червня 2005 року, згідно якого на двох змивах плям бурого кольору, які були вилучені у ході огляду місця пригоди 08 травня 2005 року в приміщенні магазину “Алло“ , розташованого по вул. Зодчих, 44/15 в м. Києві, було виявлено кров, яка належить ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 134-137);

- висновком судово-медичної експертизи № 1002/Е від 01 липня 2005 року, згідно якого ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно мозкової травми у виді струсу головного мозку, забитих ран волосяної частини голови, багатьох садн тулуба, верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритих уламкових переломів діафізов 1У-У п'ясткових кісток лівої кісті на межі середньої та дистальної третини, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, які не є небезпечними для життя, але заподіяли тривалий розлад здоров'я, понад 21 день (т. 1 а.с. 120-122 );

- постановами про визнання та прилучення до справи речових доказів від 07 липня 2005 року (т. 1 а.с. 178-179);

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2005 року, згідно якого ОСОБА_4 засуджено за ст. 187 ч. 4, 69 ККУкраїни до 4 років позабвлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а ОСОБА_17 засуджено за ст. 198 КК України до 1 року позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 1 рік (т.1. а.с. 304-310);

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_5 засуджено за ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 4, 70 КК України до 8 років позабвлення волі з конфіскацією всього належного йому майна ( т.1 а.с. 291-303).

Показання підсудного ОСОБА_3 про те, що він не скоював інкримінованого йому злочину, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються зібраними по справі доказами: протоколами очних ставок, протоколами предявлення потерпілому ОСОБА_6 фотознімків для впізнаня, протоколами відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_5., ОСОБА_4, вироками Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2005 року та Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2007 року, показаннями потерпілого ОСОБА_6, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, показання яких є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Показання підсудного ОСОБА_3 суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 187 КК України є правильною, оскільки він, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є особливо тяжким злочином, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем тимчасового утримання в черговій частині Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, раніше судимий, його відношення до скоєного, обставинами, що обтяжують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.

Заявлені ТОВ «Алло»та Київською обласною клінічною лікарнею цивільні позови, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, а саме вартість проведення судово-дактилоскопічної експертизи, що ідтверджується розразунком її вартості ( т.1 ас. 255).

Речові докази по справі: цвяходер, що зберігається в камері зберігання речових доказів Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, суд вважає за необхідне знищити, мобільні телефони «Самсунг Е-820», «Самсунг Д-500», «Нокіа 7270», передані під зберігальну розписку представнику ТОВ «Алло», суд вважає за необхідне залишити у власності ТОВ «Алло».

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати, з 16 червня 2011 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін тримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської філії ТОВ «Алло», код ОКПО 25881833 - 57547 гривень, на користь Київської обласної клінічної лікарні (04107, м. Київ, вул. Богговутівська, 1, р/р 35428004001001 в УДК у Київській області, МФО 820018, код 01003701) 2302 гривні 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 за проведення судово-дактилоскопічної експертизи 1367 гривень 60 копійок. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код ЗКПО 25575285, установа банку - ГУДК у Київській області, МФО - 821018, р/р № 31253272210699 (призначення платежу: 60000).

Речові докази по справі: цвяходер, що зберігається в камері зберігання речових доказів Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві - знищити, мобільні телефони «Самсунг Е-820», «Самсунг Д-500», «Нокіа 7270», передані під зберігальну розписку представнику ТОВ «Алло»- залишити у власності ТОВ «Алло».

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: