Постанова № 21663210, 21.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 № 24/103

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коротун О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання Кондратюк О.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 38/17 від 11.01.2012

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р.

у справі № 24/103 (суддя Шевченко В.Ю.)

за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на нихШевченківського району м. Києва"

до Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхівм. Києва "Київавтошляхміст"

про стягнення 76683,22 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на нихШевченківського району м. Києва" звернулось до господарського суду міста Києва за позовом до Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхівм. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення 76683,22 грн. за договором № 103 від 19.03.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань в частині оплати вартості наданих послуг з придбання проїзної частини, тротуарів та сходів мостів та шляхопроводів м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. (повний текст підписано 14.10.2011) у справі №24/103 позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на користь комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" 76 683 грн. 22 коп. основного боргу, 767 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору № 103 від 19.03.2010 року в частині несплати грошових коштів за виконані роботи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2011 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку з порушенням господарським судом міста Києва вимог ст. ст. 77, 86 ГПК України, відповідач не мав можливості взяти участь в судових засіданнях, надати по даній справі витребувані судом документи та додаткові докази, а також надати відзив на позовну заяву, чим були порушені його права, закріплені в ст.22 ГПК України. Також апелянт зазначає, що, приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом міста Києва були задоволенні позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 12 999,31 грн. згідно акту виконаних робіт за січень 2010 року, в той час, коли договір (на підставі якого виник спір) був укладений лише 19.03.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" прийнято до провадження, її розгляд було призначено на 31.01.2012р.

Розгляд апеляційної скарги, на підставі п. п. 1, 3 ст. 77 ГПК України, відкладався на 21.02.2012 у зв'язку з неявкою відповідача.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 21.02.2011р. № 01-22/1/2 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Іоннікова І.А., Верховець А.А. Вказаний склад колегії розглянув 21.02.2012 у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу та ухвалив постанову.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка від 31.01.2012.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивачем подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представників на лікарняному та у відряджені.

Розглянувши наведене клопотання та заслухавши думку представника відповідача, суд апеляційної інстанції відхилив його, оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції вважає, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду по суті.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника відповідача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як правильно зясовано місцевим господарським судом, 19.03.2010 комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" (далі - замовник) та комунальним підприємством по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (далі - виконавець) укладений договір на прибирання проїзної частини, тротуарів та сходів мостів та шляхопроводів м. Києва №103 (далі договір), згідно умов якого замовник надає, а виконавець приймає на себе виконання послуг з прибирання проїзної частини, тротуарів і сходів мостів та шляхопроводів, що знаходяться на балансі підприємства "Київавтошляхміст" та розташовані на території Шевченківського району м. Києва.

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що загальна сума договору визначається, як сума всіх актів виконаних робіт, підписаних сторонами протягом терміну дії даного договору.

Вартість послуг з прибирання по договору визначається згідно тарифів та розрахунків виконавця (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4 договору замовник проводить розрахунок у національній валюті України шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі предявленого рахунку на оплату та акту приймання-передачі виконаних послуг з відстрочкою платежу до 60 календарних днів.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що послуги повинні відповідно до "Порядку проведення ремонту та утриманню обєктів міського благоустрою" ГКН 04.00.019 2004, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №154 від 23.09.2003р. Очищення проїзної частини обєктів повинно проводитися механізованою колоною відповідно до вимог "Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць та доріг" (КТМ 204 Україна 010-94), в обсягах обумовлених додатком 1 до договору та згідно графіків виконання робіт по прибиранню (додаток 2, 3).

Згідно п. 3.2. договору в зимовий період виконавець зобовязується забезпечити надання послуг власними силами з посипки шляхом покриттів протиожеледними засобами, очищення від снігу з формуваннями валів на мостах та шляхопроводах. Посипка обєктів протиожеледними засобами повинна проводитися відповідно до "Технологічних карток", затверджених КК "Київавтодор" від 01.10.2009, та враховувати інтенсивність опадів. Прибирання та вивезення снігу проводиться по окремому договору за фактично виконані роботи.

В літній період виконавець зобовязується забезпечити виконання послуг своїми силами з прибирання та миття шляхових покриттів, тротуарів на мостах та шляхопроводах (п. 3.3. договору).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Однією з підстав виникнення господарського зобовязання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в зимовий період, згідно п. 3.2. договору, були надані послуги по посипці шляхових покриттів протиожеледними засобами, очищення від снігу з формуванням валів на мостах та шляхопроводах; а в літній період, згідно п. 3.3. договору, було виконано послуги з прибирання та миття шляхових покриттів, тротуарів на мостах та шляхопроводах, що підтверджується наступними актами наданих послуг по прибиранню мостів та шляхопроводів: № 659/224 за березень 2010 на суму 12999, 31 грн.; № 1304/477 за травень 2010 на суму 7495, 50 грн.; № 2441-837 за серпень 2010 на суму 7495, 50 грн.; № 2521/944 за вересень 2010 на суму 7495,50 грн.;№ 2827/1153 за жовтень 2010 на суму 7495, 50 грн.; № 3234-1264 за листопад 2010 на суму 10351, 30 грн.; № 3424-1297 за грудень 2010 на суму 10351,30 грн. Всього на загальну суму 63683,91 грн. за період з березня по грудень 2010 року.

Таким чином, підставою позову в частині стягнення наведеної суми є неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобовязань в частині оплати вартості виконаних позивачем послуг, що підтверджується вищенаведеними актами.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач також просить стягнути з відповідача вартість виконаних послуг згідно акту № 074/22 за січень 2010 на суму 12 999, 31 грн.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, аналіз наведених норм законодавства в їх системному зв'язку свідчить, що підставою позову в частині стягнення 12 999, 31 грн. є встановлений у вищенаведеному акті факт виконаних позивачем, але неоплачених відповідачем, послуг з прибирання мостів та шляхопроводів.

Відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою, вказує на те, що місцевим господарським судом було задоволено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за січень за умови, що договір підписаний 19.03.2010 року. А з вимогою за січень 2010 року сторона не зверталась.

Проте, наведені доводи судом апеляційної інстанції не приймаються з огляду на те, що вони не спростовують встановлених обставин виконання позивачем в січні 2010 року послуг по прибиранню мостів та шляхопроводів за актом №074/22 на суму 12 999, 31 грн., строк сплати за виконання яких настав з огляду на можливість виконавця здійснити предявлення вимоги як у формі претензії, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову. Частина 2 ст. 530 ЦК України не визначає форму предявлення такої вимоги.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обовязком особи, яка потребує такого захисту (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 43/308-10).

Крім того, доводи апелянта про те, що вказаний акт за січень відноситься до інших правовідносин, що виникли за іншим договором, а саме договором № 101 на прибирання проїзної частини, тротуарів та сходів мостів та шляхопроводів м. Києва, судом апеляційної інстанції, також, не приймаються, оскільки з наданого представником відповідача в судовому засіданні договору вбачається, що він укладений 29 березня 2010 року, тобто також до виконання позивачем послуг згідно акта № 074/22, вартість яких підлягає оплаті.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що обовязок щодо сплати відповідачем наданих послуг по прибиранню мостів та шляхопроводів за період з березня по грудень 2010 року виникло на підставі договору від 19.03.2010 № 103 та відповідних актів, а за січень 2010 року акту № 074/22 за січень 2010.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач оплату наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 76683, 22 грн. (в т.ч. за договором в сумі 63683,91 грн. та за актом № 074/22 в сумі 12999,31 грн.)

Доказів сплати відповідачем боргу в наведеній сумі матеріали справи не містять, також не були надані на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 76683, 22 грн. боргу обґрунтованими та такими, що правомірно задоволено судом першої інстанції з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові в частині позовних вимог про стягнення 12999,31 грн.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права.

Так, ухвалою від 07.04.2011 року господарським судом міста Києва порушив провадження у справі № 24/103, якою, зокрема, зобовязано, відповідача надати контррозрахунок, відзив, витяг з ЄДРПОУ та установчі документи.

Ухвалами від 23.05.2011 року та 03.06.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладався. Витребуваних документів відповідач не надав.

Відповідно до ст. 87 ГПК України ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Докази, які б свідчили про повідомлення відповідача про час і дату судового засідання по справі, в якому прийнято оскаржуване рішення за відсутності відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, незважаючи на відсутність належних доказів про те, що Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхівм. Києва "Київавтошляхміст" повідомлене про час і місце засідання суду, суд першої інстанції, не з'ясувавши, чи отримав позивач копію відповідної ухвали, розглянув позовну заяву за відсутності представника відповідача та витребуваних ухвалами суду додаткових документів, допустивши порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2011 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним на підставі п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України Київський апеляційний господарський суд приймає нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ч. 2 ст. 49 ГПК України, як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2011р. у справі № 24/103 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2011 року у справі № 24/103 скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

3. Стягнути з комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, м. Київ, вул. Набережна-Печерська дорога, 2, код ЄДРПОУ 03359018) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" (юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 30; поштова адреса: 04107, м. Київ, вул. Ямська, 59: код ЄДРПОУ 31868786) 76 683 (сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 22 коп. основного боргу, 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва

5. В решті задоволення вимог апеляційної скарги відмовити.

6. Матеріали справи № 24/103 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяКоротун О.М.

СуддіІоннікова І.А.

Верховець А.А.