Постанова № 21663199, 08.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012                                                                                           № 23/452

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           Ткаченка Б.О.

          Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 08.02.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року,

у справі № 23/452 (суддя – Кирилюк Т.Ю.)

за позовом приватного підприємства «Приватна фірма «Силует»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво»

про стягнення 122055,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, позовні вимоги ПП «Приватна фірма «Силует» до ТОВ «Аркада-Будівництво» про стягнення 122055,98 грн. задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Аркада-Будівництво» на користь ПП «Приватна фірма «Силует» заборгованість у розмірі 122055,98 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 01.11.2011 року ТОВ «Аркада-Будівництво» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року у справі № 23/452 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП «Приватна фірма «Силует» в задоволені позовних вимог. Свої доводи скаржник обґрунтував тим, що при винесенні рішення місцевим господарським судом неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 25.11.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представники ТОВ «Аркада-Будівництво» у судовому засіданні 19.12.2011 року підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, просили апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Представник скаржника зазначив, що сторони дійшли певного порозуміння по обсягу виконаних робіт по спірному договору та погодили між собою зменшити загальну суму підрядних робіт та витрат субпідрядника. За таких обставин представник скаржника просив суд апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції з урахуванням укладеної додаткової угоди № 2 від 17.01.2012 року та сплачених грошових коштів по спірному договору субпідряду.

Представник ПП «Приватна фірма «Силует» у судовому засіданні 08.02.2012 року підтвердив зазначені вище доводи представника скаржника та пояснив, що сторони дійшли певного порозуміння по спірному договору та уклали додаткову угоду № 2 від 17.01.2012 року до спірного договору субпідряду № 14-50р від 20.04.2010 року про зменшення обсягу підрядних робіт та витрат субпідрядника. Представник позивача також просив суд апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції з урахуванням укладеної додаткової угоди № 2 від 17.01.2012 року та сплачених грошових коштів по спірному договору субпідряду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Приватна фірма «Силует» (позивач) та ТОВ «Аркада-Будівництво» (відповідач) 20.04.2010 року було укладено договір субпідряду № 14-50р, відповідно до якого позивач зобов’язався виготовити та змонтувати вироби, тобто, виконати підрядні роботи на об’єкті: будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом по проспекту 50-річчя Жовтня, 7, 7-а в Святошинському районі м. Києва та здати їх відповідачу, а останній зобов’язався прийняти та своєчасно їх оплатити.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 14-50р від 20.04.2010 року загальна вартість підрядних робіт склала 806545, 20 грн.

У зв’язку з необхідністю зменшення обсягів робіт, додатковою угодою № 1 від 28.07.2010 року до договору № 14-50р від 20.04.2010 року сторони погодили підрядні роботи, зокрема, влаштування вхідних дверей та дверей в технічні приміщення в кількості 167 штук, зі строком виконання початок – квітень 2010 року, закінчення робіт – серпень 2010 року. Загальна вартість підрядних робіт та витрат позивача за договором склала 458464, 80 грн.

Пунктом 4.4. договору № 14-50р від 20.04.2010 року встановлено, що відповідач до початку виконання робіт, щомісячно перераховує позивачу аванс для придбання матеріалів у розмірі 75 % від запланованого місячного обсягу робіт у відповідності до графіку виконання робіт. Оплата виконаних позивачем робіт, здійснюється відповідачем щомісячно на протязі десяти банківських днів з дня підписання актів ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, з урахуванням сплаченого авансу, наступним чином: 97 % від вартості робіт, визначених у кожному оформленому акті, сплачується відповідачем в термін десяти банківських днів з моменту їх підписання обома сторонами за відсутності зауважень до обсягів, вартості та якості виконаних робіт; 3 % - гарантійного фонду залишаються на балансі у відповідача та перераховуються позивачу в термін дванадцяти місяців з моменту закінчення всіх підрядних робіт в разі відсутності недоліків та недоробок зі сторони останнього (пункт 4.5).

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов спірного договору у період з травня 2010 року по грудень 2010 року відповідач перерахував на банківський рахунок позивача авансовий платіж в сумі 314080 грн.

Факт виконання монтажних робіт з боку позивача у червні 2010 року підтверджено актом виконаних робіт на суму 225252 грн., Даний акт виконаних робіт підписаний відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Місцевим господарським судом встановлено, що строки виконання позивачем робіт не порушувались та у зв’язку з усуненням неточностей, враховуючи пункт 4.3 договору № 14-50р від 20.04.2010 року, остаточною датою складання акта виконаних робіт є червень 2011 року.

Так, позивач, листом № 0034 від 22.06.2011 року надіслав відповідачу акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року та довідку про вартість виконаних робіт для підписання. В зазначеному акті позивачем зазначено, що загальна вартість робіт за червень 2011 року складає 210883, 98 грн.

В свою чергу, відповідач зазначені акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року та довідку про вартість виконаних робіт на суму 210883, 98 грн. не підписав та листом № 244 від 07.07.2011 року повідомив позивача про недоліки у виконаній роботі. Зокрема, відповідач вказав, що позивачем не відрегульовані замки, в деяких дверях відсутні ручки, не вставлене скло, деякі двері не щільно зачиняються. Крім того, відповідач звернув увагу позивача, що за виконані роботи відповідно до умов договору повинно бути два окремих акта приймання виконаних робіт на встановлення дверей та доводчиків. Також, відповідач зазначив, що наданий акт на встановлення дверей не відповідає договірній ціні та локальному кошторису.

У вересні 2011 року ПП «Приватна фірма «Силует» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Аркада-Будівництво» про стягнення 122055,98 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

В заперечення заявленого позову, ТОВ «Аркада-Будівництво», послалося на те, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки по спірному договору не підтверджено фактичного виконання обсягів та видів робіт вказаних позивачем в акті за червень 2011 року, їх належної якості, відповідності державним будівельним нормам та стандартам. Крім того, позивач не підтвердив правильності розцінок (вартості) виконаних робіт.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, позовні вимоги ПП «Приватна фірма «Силует» до ТОВ «Аркада-Будівництво» про стягнення 122055,98 грн. задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Аркада-Будівництво» на користь ПП «Приватна фірма «Силует» заборгованість у розмірі 122055,98 грн. та судові витрати.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 122055,98 грн. та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає помилковими висновки суду про те, що позивачем у повному обсязі, якісно та без зауважень були виконані роботи на виконання договору № 14-50р від 20.04.2010 року. Місцевий господарський суд помилково послався на акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, оскільки останній не підписаний відповідачем. Більш того, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що відповідач листом № 244 від 07.07.2011 року повідомив позивача про недоліки у виконаній роботі. Зокрема, відповідач вказав, що позивачем не відрегульовані замки, в деяких дверях відсутні ручки, не вставлене скло, деякі двері не щільно зачиняються. Крім того, відповідач звернув увагу позивача, що за виконані роботи відповідно до умов договору повинно бути два окремих акта приймання виконаних робіт на встановлення дверей та доводчиків. Також, відповідач зазначив, що наданий акт на встановлення дверей не відповідає договірній ціні та локальному кошторису.

У відповідності до положення статті 857 Цивільного кодексу України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідно до п.п. 8.4 та 9.1.5 договору субпідряду № 14-50р від 20.04.2010 року позивач зобов’язаний був передати відповідачу сертифікати, паспорти, акти, протоколи перевірок і випробувань на продукцію.

Статтею 861 Цивільного кодексу України підрядник зобов’язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Судова колегія звертає увагу, що таких доказів як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні та, як встановлено судом апеляційної інстанції такі документи позивачем не передавались й відповідачу.

При прийнятті оскаржуваного рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 122055,98 грн. заборгованості по спірному договору субпідряду, суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи та не встановив фактичний обсяг робіт, який було виконано відповідачем по договору.

Натомість, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивачем виконані підрядні роботи у меншому розмірі ніж той об’єм, що передбачений умовами договору. Тобто, загальна вартість підрядних робіт за договором складає 413930,64 грн. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач частково сплатив грошові кошти по договору у сумі 314080 грн. Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила що не сплаченою грошовою сумою за фактично виконані підрядні роботи по договору субпідряду залишилися 98711, 24 грн.

Зазначена заборгованість у сумі 98711, 24 грн. також підтверджується й поясненнями сторін у даній справі. Крім того, вказана заборгованість по спірному договору також вбачається з додаткової угоди № 2 від 17.01.2012 року до договору субпідряду № 14-50р від 20.04.2010 року. Так, у зв’язку з введення в експлуатацію об’єкта: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом по проспекту 50-річчя Жовтня, 7, 7-а в Святошинському районі м. Києва», остаточним визначенням об’єму та пов’язаної з цим вартості робіт та витрат згідно проектно-кошторисної документації, сторони погодились зменшити загальну суму підрядних робіт та витрат субпідрядника. Сторони погодили між собою та виклали п.2.1 спірного договору у новій редакції: «п.2.1. Загальна вартість підрядних робіт та витрат субпідрядника за договором складає 413930,64 грн., з врахуванням ПДВ 20% - 68 988,44 грн., яка визначена у відповідності до ДБН Д. 1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями), (додаток №1а та додаток №1б до договору субпідряду №14-50р від 20.04.2010 року – договірні ціни з кошторисами, які є невід’ємною частиною цього договору)».

Крім того, сторони виклали у новій редакції додатки до договору. Додаток №1а до договору субпідряду №14-50р від 20.04.2010 року – договірна ціна з кошторисами та додаток № 1б до договору субпідряду № 14-50р від 20.04.2010 року – договірна ціна з кошторисами.

До того ж, сторони дійшли згоди та зазначили про те, що генпідрядник, виконуючи грошові зобов’язання перед субпідрядником, зобов’язується здійснити оплату за виконані субпідрядником роботи та здійснити розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки субпідрядника в сумі 98711,24грн. наступним чином: 27.10.2012 року – 16500 грн., 06.02.2012 року – 16500грн., 16.02.2012 року – 16500 грн., 27.02.2012 року – 16500 грн., 07.03.2012 року – 16500 грн., 16.03.2012 року – 16211,24 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було досліджено та встановлено фактичного обсягу виконаних робіт субпідрядником по договору, а судом апеляційної інстанції встановлений менший обсяг виконаних підрядних робіт по договору, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу та стягнути з відповідача 98711,24грн. заборгованості за фактично виконану роботу по договору субпідряду № 14-50р від 20.04.2010 року.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року слід задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року у справі № 23/452 змінити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року у справі № 23/452 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року у справі №23/452 – змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 3, ідентифікаційний код 34882504) на користь приватного підприємства «Приватна фірма «Силует» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, ідентифікаційний код 22866125) заборгованість у розмірі 98711,24 грн., 987,11 грн. – державного мита та 190,86 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.».

3. Стягнути з приватного підприємства «Приватна фірма «Силует» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, ідентифікаційний код 22866125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 3, ідентифікаційний код 34882504), 233,45 грн. – судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

4. Видачу відповідних наказів доручити господарському міста Києва.

5. Матеріали справи № 23/452 повернути до господарського міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Лобань О.І.

Судді                                                                                          Ткаченко Б.О.

                                                                                          Федорчук Р.В.