Постанова № 21662490, 17.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" лютого 2012 р. Справа № А15/063-08

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом

Тетіївського районного підприємства по будівництву «Райагробуд», Київська область, м. Тетіїв

до

Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області, Київська область, м. Тетіїв

про

визнання нечинним рішення

секретар судового засідання: Нижник І.М.

за участю представників:

від позивача

не з’явився;

від відповідача

не з`явився.

Обставини справи:

Тетіївське районне підприємство по будівництву «Райагробуд»звернулося до господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області про визнання нечинним рішення № 68 від 02.03.2007 р. про застосування штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»при винесенні рішення № 68 від 02.03.2007 р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2008р. зупинено провадження у справі № А15/063-08 до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим Київським апеляційним адміністративним судом за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову господарського суду Київської області від 22.01.2008 р. у справі № А6/603-07.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011р. у справі № А6/603-07 постанову господарського суду Київської області від 22.01.2008р. скасовано; стягнуто з Тетіївського районного підприємства по будівництву «Райагробуд»на користь Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області заборгованість по сплаті фінансової санкції та пені в сумі 22604,58 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2012р. поновлено провадження у справі № А15/063-08, розгляд справи призначено на 17.02.2012р.

Позивач у судове засідання 17.02.2012р. не з’явився, хоча про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 32169501.

Відповідач у судове засідання 17.02.2012р. не з’явився, хоча про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №32169510.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.03.2007 року відповідачем було прийнято рішення № 68, яким до Тетіївського районного підприємства по будівництву «Райагробуд»застосовано штрафну санкцію у вигляді стягнення додаткової суми штрафу в розмірі 22604,58 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання, а саме за затримку на 743 дні сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011р. у справі № А6/603-07 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області до Тетіївського районного підприємства по будівництву «Райагробуд»про стягнення боргу по сплаті фінансової санкції та пені на суму 22604,58 грн., застосованої на підставі рішення № 68 від 02.03.2007р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання, постанову господарського суду Київської області від 22.01.2008р. скасовано; стягнуто з Тетіївського районного підприємства по будівництву «Райагробуд»на користь Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області заборгованість по сплаті фінансової санкції та пені в сумі 22604,58 грн. Зазначена постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011р. набрала законної сили.

При розгляді апеляційної скарги Київський апеляційний адміністративний суд виходив з наступного.

Пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальниками, зокрема, є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.

При цьому, у відповідності до положень ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Однак, відповідно до преамбули Закону України №2181-ІІІ випливає, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Абзац другий преамбули чітко закріплює, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, фактично дія норм Закону №2181-ІІІ не поширюється лише на правовідносини щодо погашення зобов’язань зі сплати самих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та можуть бути застосовані при стягненні штрафних санкцій за несплату у встановлені законом строки таких внесків.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що рішення УПФ України в Тетіївському районі N 68 від 02.03.2007 року прийнято компетентним органом, зафіксовані порушення мали місце, проти чого не заперечував відповідач під час розгляду справи, а лише невідповідність акта ненормативного характеру встановленій для нього типовій формі не є підставою для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, Київським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що рішення УПФ України в Тетіївському районі N 68 від 02.03.2007 року було прийнято компетентним органом, зафіксовані порушення мали місце, Тетіївським районним підприємством по будівництву «Райагробуд»не заперечувались, а невідповідність акта ненормативного характеру встановленій для нього типовій формі не є підставою для його скасування.

Отже, при розгляді справи № А6/603-07, в якій брали участь ті самі сторони, Київським апеляційним адміністративним судом була надана оцінка оскаржуваному рішенню № 68 від 02.03.2007р. та було встановлено, що воно є таким, що відповідає вимогам законодавства, яке було чинне на час його прийняття, а тому підстави для задоволення позову про визнання нечинним рішення № 68 від 02.03.2007 р. про застосування штрафних санкцій відсутні.

На підставі вищезазначеного, вимога позивача про визнання нечинним рішення № 68 від 02.03.2007 р. про застосування штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 72, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Рябцева О.О.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –24.02.2012 року.