Рішення № 21662489, 26.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2012 р. Справа № 25/150-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання”, м. Київ

до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м. Бориспіль, Київська область

про стягнення 457063,56 грн. заборгованості

за зустрічним позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м. Бориспіль, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання”, м. Київ

про стягнення 26664,25 грн. пені

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_3. (довіреність від 07.12.2011 № 386/12-НГП);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -

ОСОБА_1. (довіреність від 03.01.2012 № 35-30-7);

ОСОБА_2. (довіреність від 11.01.2012 № 35-22-9).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання” (далі позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) про стягнення 457063,56 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за Договором від 27.01.2011 № 02.2-14.1.2-1.

Ухвалою суду від 21.11.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.12.2011.

08.12.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№17093 від 08.12.2011) відповідачем за первісним позовом подано відзив на позов від 06.12.2011 № 35-22/3-288, в якому останній проти позову заперечив повністю та послався на пункт 7.2. Договору, а саме: у разі порушення терміну поставки товару стягується штраф у розмірі 7% від ціни Договору та пеня, яка нараховується до моменту повного виконання зобовязань, тому відповідачем за первісним позовом сума виплат за Договором була зменшена на нараховану останнім суму штрафних санкцій. Відзив залучений до матеріалів справи.

Того ж дня, до початку розгляду господарським судом справи по суті, через канцелярію господарського суду Київської області від Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” - відповідача за первісним позовом надійшла зустрічна позовна заява (вх. № суду 17034 від 08.12.2011) до позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання” про стягнення пені та штрафу у розмірі 26664,25 грн.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Перевіривши зміст, ґрунтовність і підстави матеріально-правових вимог первісного і зустрічного позовів у даній справі, суд дійшов висновку, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Також того ж дня, у судовому засіданні 08.12.2011 відповідач за первісним позовом подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.12.2011 зустрічний позов Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 25/150-11, клопотання позивача за первісним позовом задоволено та строк вирішення спору у справі продовжено на 15 днів.

У звязку з витребуванням додаткових доказів у судовому засіданні 08.12.2011 на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.01.2012.

11.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 295 від 11.01.2012) відповідачем за первісним позовом подано письмові пояснення від 11.01.2012 № 35-22-8. Пояснення залучені до матеріалів справи. У судовому засіданні 12.01.2012 представник відповідача за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов, в якому зазначив, що затримка поставки відбулася з вини позивача за зустрічним позовом, який висував необґрунтовані вимоги. Відзив залучений до матеріалів справи.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.01.2012 оголошено перерву до 19.01.2012.

18.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 634 від 18.01.2012) позивачем за первісним позовом надано письмові пояснення від 17.01.2012 № 29/01-НГП. Пояснення залучені до матеріалів справи. У судовому засіданні 19.01.2012 представник позивача за первісним позовом надав заяву, якою він у порядку статті22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, у звязку з тим, що визнав порушення терміну поставки за Договором на 19 календарних днів та просив стягнути з відповідача 418092,74 грн. заборгованості.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що заявник розуміє наслідки своїх дій, про що зазначено ним в заяві та заяву підписано уповноваженою на це особою, судом приймається зменшення розміру позовних вимог за первісним позовом.

У звязку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна первісного позову- 418092,74грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір, а підстави для припинення провадження у справі в частині зменшених позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від13.08.2008 №01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року”.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 19.01.2012 оголошено перерву на 26.01.2012.

26.01.2012 присутній у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представники відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 26.01.2012 проти первісного позову заперечили, посилаючись на відзив на позов та письмові пояснення, що були надані суду. Зустрічний позов підтримали повністю.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.01.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір від 27.01.2011 № 02.2-14.1.2-1 (далі Договір), відповідно до умов якого, продавець позивач за первісним позовом зобовязується поставити покупцеві відповідачу за первісним позовом товар, зазначений в пункті 1.2. Договору, надати інформаційно-консультаційні послуги, а покупець прийняти і оплатити такий товар та послуги (пункт 1.1. Договору).

Найменування товару: автомобілі спеціальні та спеціалізовані (автомобілі пожежні), асортимент товару:

- Автомобіль аеродромний пожежний АА-13/60 (6560) 270.03 в кількості 1 шт.;

- Автомобіль аеродромний пожежний АА-12/60 (63501) 270.02 в кількості 1 шт.

Технічні характеристики та комплектація товару, наведені в додатку №1, що є невідємною частиною Договору (Пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору продавець повинен передати (поставити) покупцеві товар, якість якого відповідає технічними характеристикам та комплектації товару, наведеним в Додатку №1, що є невідємною частиною Договору та технічним характеристикам заводів виробників комплектуючих виробів і підтверджується сертифікатом відповідності.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна Договору становить 6062688,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1010448,00 грн. і складається із ціни одиниць товару, що підлягають поставці за Договором. При цьому, сторони керуються наступними цінами за одиницю товару (до яких входить ціна інформаційно-консультаційних послуг):

- Ціна автомобілю аеродромного пожежного АА-13/60 (6560) 270.03 становить 2946800,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 589360,00 грн., всього з ПДВ3536160,00 грн.;

- Ціна автомобілю аеродромного пожежного АА-12/60 (63501) 270.02 становить 2105440,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 421088,00 грн., всього з ПДВ2526528,00 грн.

Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (пункт3.2. Договору).

Згідно пункту 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом відкриття безвідкличного документарного акредитива, відкритого банком України з доручення покупця на користь продавця.

Відповідно до пункту 4.3. Договору акредитив повинен бути відкритий покупцем протягом 20 календарних днів після підписання сторонами Договору терміном дії 180 календарних днів.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що платежі за акредитивом будуть проводитись на рахунок продавця після предявлення продавцем наступних документів:

- рахунку-фактури (оригінал в 1-ому екземплярі);

- видаткової накладної (1 копія);

- Акту приймання-передачі товару, підписаного сторонами Договору (оригінал в 1-ому екземплярі);

- сертифікату відповідності на товар (1 копія).

Відповідно до пункту 5.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) товару: протягом 150 календарних днів з дати відкриття акредитиву. Порядок приймання-передачі товару, наведений в Додатку № 2, що є невідємною частиною Договору.

Розділом 6 Договору встановлено, що покупець зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар. Прийняти товар поставлений згідно з технічними характеристиками та комплектацією товару, наведеними в Додатку №1, що є невідємною частиною Договору.

Згідно пункту 6.4.1. Договору продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2011. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобовязань, що лишились невиконаними (пункт 10.1. Договору).

Відповідно до пункту 11.5. Договору зміни та доповнення до Договору чинні за умови їх підписання уповноваженими особами обох сторін та вважаються невідємними його частинами.

03.02.2011 сторонами у справі підписано Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої останні у звязку із узгодженим зменшенням сторонами ціни договору про закупівлю домовились про наступне.

Пункт 3.1. Договору викласти в наступній редакції:

“Ціна Договору становить 4830000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 805000,00грн. і складається із ціни товару, що підлягає поставці за Договором. При цьому, сторони керуються наступними цінами за одиницю товару (до яких входить ціна інформаційно-консультаційних послуг):

- Ціна автомобілю аеродромного пожежного АА-13/60 (6560) 270.03 становить 2195000,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 439000,00 грн., всього з ПДВ2634000,00 грн.;

- Ціна автомобілю аеродромного пожежного АА-12/60 (63501) 270.02 становить 1830000,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 366000,00 грн., всього з ПДВ2196000,00 грн.”

Також сторонами викладено пункт 4.3. Договору в редакції:

“Акредитив повинен бути відкритий покупцем протягом 20 календарних днів після підписання сторонами Додаткової угоди № 1 згідно ціни Договору, визначеної в Додатковій угоді № 1, терміном дії 180 календарних днів”.

09.09.2011 сторонами у справі підписано Додаткову угоду №3 до Договору, згідно з якою останні домовились про викладення Договору в наступній редакції, а саме: розділ 4 Договору викласти в редакції:

“4.1. Розрахунки проводяться шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця.

4.2. Продавець на протязі 5 календарних днів після підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної або акту прийому-передачі товару відшкодовує покупцю витрати, понесені при відкритті акредитиву.

4.3. Покупець здійснює оплату по факту постачання продукції:

- остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5 календарних днів після отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної або акту прийому-передачі товару.

4.4. Розрахунки проводяться за фактично поставлений товар.”

На виконання умов Договору, позивач за первісним позовом по видатковій накладній від 13.09.2011 № НГП-09-001 поставив відповідачу за первісним позовом товар, а саме: автомобіль аеродромний пожежний АА-13/60 (6560)-270.03 в кількості 1 шт. на суму - 2195000,00 грн. та автомобіль аеродромний пожежний АА-12/60 (63501)-270.02 в кількості 1 шт. на суму 1830000,00 грн., всього на суму 4830000,00 грн., а останній вказаний товар отримав. Зазначена накладна підписана уповноваженими представниками сторін в двосторонньому порядку, завірена копія залучена до матеріалів справи (а.с. № 31, Т.1).

Також, 19.09.2011 сторонами підписано Акт прийому-передачі відповідно до якого позивачем за первісним позовом був переданий товар, а відповідачем за первісним позовом вказаний товар отриманий, сторони претензій одна до одної щодо якості та комплектації товару не мають. Акт прийому-передачі підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, завірена копія залучена до матеріалів справи (а.с. № 30, Т.1).

Відповідач за первісним позовом свої зобовязання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково, у розмірі 4372936,44 грн. За таких обставин, за ним утворилась заборгованість в розмірі 457063,56 грн. різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами, що і стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду.

Позивачем за первісним позовом подано заяву про зменшення позовних вимог, яку прийнято господарським судом і, з урахуванням цього, у справі має місце нова ціна первісного позову - 418092,74 грн., виходячи з якої і вирішується спір.

Суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Грошовими є зобовязання за якими боржник зобовязується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Грошовими є, наприклад, зобовязання покупця за договором купівлі-продажу, орендаря за договором оренди, замовника за договором підряду тощо.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, відповідач за первісним позовом не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, що підтверджує наявність заявленої до стягнення з нього заборгованості в розмірі 418092,74 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд також звертає увагу на доводи відповідача за первісним позовом, що викладені ним у відзиві на первісний позов та зазначає наступне.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки Договір між сторонами скріплений підписами уповноважених на це осіб та затверджений печатками підприємств, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковим для обох сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов пункту 4.3. Додаткової угоди № 3 до Договору вказано, що покупець здійснює оплату по факту постачання продукції, а остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 календарних днів після отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної чи акту прийому-передачі товару.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дослідивши видаткову накладну від 13.03.2011 № НГП-009-001 та Акт прийому-передачі від 19.09.2011 судом встановлено, що відповідач за первісним позовом отримав вказані в них товарно-матеріальні цінності від позивача за первісним позовом, претензій щодо якості або загальної ціни товару сторонами у вищевказаних документах не зазначено.

Однак, свої зобовязання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково в розмірі - 4372 936,44 грн., так як попереджав позивача за первісним позовом про застосування на підставі пункту 7.2. Договору штрафних санкцій до останнього, про що надав листи від 26.07.2011 № 01-22-3105 та від 16.09.2011 № 14-22-715. У листі від 26.07.2011 № 01-22-3105 відповідач за первісним позовом вказав, що умовами Договору передбачено термін поставки товару, який становить 10.07.2011 і починаючи з 11.07.2011 за кожний день прострочення терміну поставки товару, ним при проведенні остаточних розрахунків сума виплат буде зменшена на фактичну суму пені та просив цей лист вважати невідємною частиною Договору (а.с. № 59, Т.1).

У листі від 16.09.2011 № 14-22-715 відповідач за первісним позовом вказав, що поставка товару згідно видаткової накладної відбулася 13.09.2011, тобто термін прострочення склав 58 днів, тому за розрахунками останнього нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в розмірі 118963,56 грн. та штраф у розмірі 7% від ціни Договору в розмірі 338100,00 грн., і тому, при проведенні розрахунків сума виплат буде зменшена на фактичну суму пені (а.с. № 60, Т.1).

Проте, відповідач за первісним позовом не врахував пункт 11.5. Договору, яким встановлено, що зміни та доповнення до Договору чинні за умови їх підписання уповноваженими особами обох сторін, тому твердження останнього щодо зменшення суми оплати вважаються судом необґрунтованими та не беруться судом до уваги.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У частині 3 Роз'яснень Президії Вищого Господарського суду України від29.09.2008 № 04-5/225 зазначено, що стаття 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 4.4. Додаткової угоди № 3 до Договору товар фактично поставлений, а тому первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 418092,74грн., є доведеними, обґрунтованими, відповідачем належним чином не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Щодо розгляду позовних вимог за зустрічним позовом, суд дійшов висновку про його задоволення з наступних підстав.

Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 26664,25 грн. пені.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на пункт 7.2. Договору відповідно до якого останній нарахував пеню в розмірі 26664,25 грн.

Відповідно до пункту 5.1. Договору між сторонами строк (термін) поставки (передачі) товару: протягом 150 календарних днів з дати відкриття акредитиву. Порядок приймання-передачі товару, наведений в Додатку № 2, що є невідємною частиною Договору.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі порушення терміну поставки товару, зазначеного в пункту 5.1. Договору та надання послуг, зазначеного в пункту 2.2. Додатку №2 до Договору продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від ціни Договору, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання продавцем зобовязань за Договором. За порушення терміну поставки товару та надання послуг понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни Договору.

03.02.2011 сторонами у справі підписано Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої останні домовились пункт 4.3. Договору викласти в наступній редакції: “Акредитив повинен бути відкритий покупцем протягом 20 календарних днів після підписання сторонами Додаткової угоди №1 згідно ціни Договору, визначеної в Додатковій угоді № 1, терміном дії 180 календарних днів”.

На виконання умов Договору позивачем за зустрічним позовом 10.02.2011 відкрито акредитив на суму 4830000,00 грн. Строк дії акредитиву 10.08.2011, а термін поставки товару до 10.07.2011.

19.09.2011 сторонами підписано Акт прийому-передачі відповідно до якого позивачем за первісним позовом передано товар, а відповідачем за первісним позовом вказаний товар отримано, сторони претензій одна до одної щодо якості та комплектації товару не мають. Акт прийому-передачі підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток у двосторонньому порядку, завірена копія залучена до матеріалів справи (а.с. № 30, Т.1).

Таким чином, відповідачем за зустрічним позовом прострочено поставку товару на 71 календарний день, а саме: в період з 11.07.2011 по 19.09.2011.

Доводи відповідача за зустрічним позовом щодо прострочення ним зобовязання на менший період судом до уваги не беруться, оскільки вони спростовуються наявним в матеріалах справи документами щодо встановлення сторонами недоліків товару, їх виправлення відповідачем за зустрічним позовом та актом прийому-передачі товару, що підписаний в двосторонньому порядку та засвідчує факт здійснення господарської операціїпередачі товару 19.09.2011.

Відповідно до частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається статтею 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору щодо термінів поставки товару, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом передбаченої пунктом 7.2. Договору пені у розмірі 26664,25грн.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог (в розмірі переплаченої суми). За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання” частину судового збору у розмірі 779,42 грн., сплаченого згідно платіжного доручення від 10.11.2011 № 267.

Відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування решти витрат на сплату судового збору за первісним позовом покладається судом на Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, а відшкодування витрат на сплату судового збору за зустрічним позовом - на Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання”.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (01034, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт “Бориспіль”, код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання” (м. Київ, вул.О.Гончара, буд. 43А, кв. 2, код ЄДРПОУ 34619214) 418092 (чотириста вісімнадцять тисяч девяносто дві) грн. 74 коп. заборгованості та 8361 (вісім тисяч триста шістдесят одну) грн. 85 коп. судового збору.

3. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання” (м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 43А, кв. 2, код ЄДРПОУ 34619214) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (01034, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт “Бориспіль”, код ЄДРПОУ 20572069) 26664 (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 25 коп. заборгованості та 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Нафтогазпостачання” (м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 43А, кв. 2, код ЄДРПОУ 34619214) з державного бюджету 779 (сімсот сімдесят девять) грн. 42 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 10.11.2011 № 267.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 24.02.2012.