Рішення № 21662356, 20.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р. Справа № 13/199-11

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопарк ЛТД”, м. Вишгород

про стягнення 36 954,64 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №196-5/КР від 03.01.2012 р.;

від відповідача: Желудик Л.Е. директор;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопарк ЛТД” (далі відповідач) про стягнення з останнього 36 954,64 грн., з яких основний борг - 33 346 грн. 06 коп., інфляційне збільшення - 496 грн. 65 коп., 15 відсотки річних - 1 752 грн. 34 коп.., пеня - 1 188 грн. 62 коп., штраф - 170 грн. 97 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору №00505/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 11.08.2008 р. щодо оплати за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні 20.02.2012 р. зазначив, що станом на день розгляду справи основний боргу перед позивачем сплачено в повному обсязі в звязку з чим просить припинити провадження в даній частині.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

11.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №00505/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач надав відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

На підставі п. 2.2 договору, місця для розміщення рекламних засобів зазначаються в Додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємною частиною.

В свою чергу, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку та на умовах договору.

Відповідно до п. 3.6.15 договору відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, а у випадку, передбаченому п. 4.4 договору протягом 3 днів з моменту прийняття рішення про встановлення чи продовження пріоритету.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»(далі - Закон) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за договором здійснюються відповідачем щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок позивача.

27.09.2010 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийнято Розпорядження № 767 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами».

Відповідно до п. 2.2. Розпорядження, Договори на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, укладені Розповсюджувачами зовнішньої реклами з КП «Київреклама»та Головним управлінням з питань реклами до набрання чинності цим розпорядженням, підлягають приведенню у відповідність до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого цим розпорядженням.

Відповідно до п. 1.3. Порядку КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади м. Києві), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, КП «Київреклама»було приведено у відповідність до чинного законодавство договір № 00505/08 від 11.08.2008 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого користування м. Києва та підписано новий договір №62/767/11 від 04.01.2011.

З вищевикладених підстав суд вважає, що правовідносини, які породили права та обовязки сторін на підставі договору №00505/08 від 11.08.2008 р. автоматично стали врегульованими на підставі договору №62/767/11 від 04.01.2011, так як предмет договору залишився без змін.

Відповідно до п. 1.1. Договору №62/767/11, на підставі відповідного наказу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) відповідачу надається право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів (далі - РЗ), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання відповідачем умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві № 767 від 27.09.2010р., своєчасно та згідно з умовами цьогоДоговору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок Позивача, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за ним Договором та не зловживати наданими йому правами.

Відповідно до п. 5.2.3 №62/767/11 договору відповідач зобов'язаний не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету

Таким чином, неотримання відповідачем рахунків-фактур від позивача для здійснення оплати, не може бути прийнято судом, у зв'язку з тим, що отримання рахунків-фактур для сплати є саме обов'язком відповідача.

Крім того, відповідно до п.6.7. Договору №62/767/11, розрахунок позивача із наведених в ньому розрахунком розміру плати за право тимчасового користування, підтверджує факт надання права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді та підлягає сплаті у встановленому цим Договором порядку.

На підставі п.6.6. Договору №62/767/11 плата за право тимчасового користування нараховується Позивачем щомісячно та перераховується Відповідачем не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, виключно на поточний рахунок Позивача, в розмірах, зазначених Позивачем в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Відповідача від здійснення плати за право тимчасового користування.

В порушення зазначених вище пунктів договору відповідач не здійснив з позивачем розрахунків за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно рахунків-фактур відповідно до довідки про стан розрахунків за період з 20.02.2009 р. по 15.12.2011р. на загальну суму 33 346 грн. 06 коп.

Проте, враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 33346,06 грн. основного боргу, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача та актом звірки розрахунків від 15.02.2012 р. провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 7.2. договору №62/767/11 від 04.01.2011 р. позивач має право застосовувати до відповідача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення плати - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 1188,62 грн.

Проте, в позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій відсутні відомості щодо періоду нарахування таких санкцій, даних щодо облікової ставки НБУ взятих за основу у формулі у звязку з чим, суд не може дійти достовірного висновку щодо обґрунтованості і правильності нарахування позивачем суми пені.

За таких обставин справи, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 1188,62 грн. пені підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Аналогічна ж позиція викладена і в п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”.

Також, згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір інфляційних за весь час прострочення складає 496,65 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 7.3 договору №62/767/11 від 04.01.2011, крім штрафних санкцій, позивач має право нараховувати боржнику за прострочення платежів за право тимчасового користування 15 (п'ятнадцять) відсотків річних від простроченої суми.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума відсотків за прострочення платежів за право тимчасового користування в розмірі 1752,34 грн.. є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Згідно п. 7.5 договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що складає більше 1 (одного) місяця, відповідач сплачує штраф в розмірі 15 п'ятнадцяти) відсотків простроченої суми.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума штрафу в розмірі 170,97 грн. є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопарк ЛТД” (Київська обл., м. Вишгород, вул. Івана Мазепи, 12, кв. 151, код 33764713) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-а; код 26199714) 170 (сто сімдесят) грн. штрафу, 496 (чотириста девяносто шість) грн. 65 коп. збитків від інфляції, 1752 (одну тисячу сімсот пятдесят дві) грн. 34 коп. 15% річних, а також судові витрати: 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору

3.В частині стягнення 33346,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.В частині стягнення 1188,62 грн. пені позов залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.