Рішення № 21662333, 16.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р. Справа № 7/167-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг», м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія», Київська область, м. Фастів,

простягнення 28847,56грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №ЭЛ/УКР-07/12 від 10.02.2012року,

від відповідача: не зявились.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 490 від 04.11.2011 року (вх. №5634 від 16.12.2011 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія»(далі відповідач) про стягнення 28847,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за Договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0210/ДЛ від 04.04.2008 року, зокрема, недотримання відповідачем порядку сплати лізингових платежів, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 28648,97грн. суми боргу по лізинговим платежам та 1989,59 грн. пені, а разом 30638,56грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2011року було порушено провадження у справі №7/167-11 та призначено її розгляд на 19.01.2012року.

У судовому засіданні 19.01.2012року представник позивача надав витребувані ухвалою суду від 16.12.2012року документи, які залучені до матеріалів справи.

У звязку з неявкою у судове засідання 19.01.2012 року представника відповідача, який згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, розгляд справи було відкладено на 02.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2012року розгляд справи відкладався на 16.02.2012року, у звязку з неявкою у судове засідання представників сторін, які про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

16.02.2012року представником позивача була подана заява б/н від 15.02.2012 року (вх. № 2363 від 16.02.2012 року), в якій позивач відповідно до ст. 22 ГПК України зменшує розмір позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами, в результаті чого просить стягнути з відповідача 24658,09 грн. Також позивач у поданій заяві відмовляється від позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1989,59грн. Подана заява прийнята судом до розгляду, і додані до неї документи залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 16.02.2012 року не зявився. Про причини неявки у судове засідання 16.02.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія»не повідомило, документів, витребуваних ухвалами суду, та відзиву на позовну заяву не надало.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 16.02.2012року на підставі ст. 85 ГПК України господарський суд Київської області оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

04.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(лізингодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія»(лізингоотримувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0210/ДЛ (далі договір).

Згідно п. 3 договору лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у Специфікації (Додаток №2).

Як визначено п. 5.1. договору, ціна договору формується і вказується у національній валюті України гривні з указанням відповідного еквіваленту у доларах США по курсу Національного банка України на день підписання договору.

Загальна сума договору лізингу, відповідно до п. 5.2. договору, становить 70867,24дол. США, що є еквівалентом 357879,71 грн., ПДВ в т.ч.

Пунктом 5.3. передбачено, що викупна вартість 1 (Однієї) одиниці предмета лізингу на момент закінчення договору лізингу 50,00 дол. США, що є еквівалентом 252,50 грн., ПДВ в т.ч.

У відповідності до п. 5.6. договору всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, згідно до еквівалента (долара США) по курсу НБУ на дату здійснення платежу.

Сторонами, п. 5.7. договору, узгоджено, що строк лізингу становить 48 (сорок вісім) місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмета лізингу в лізинг.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є додатком №1 до договору (надалі Правила), лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в Графіку лізингових платежів (Додаток №3 до договору лізингу), та інші платежі, зазначені в статті 5 договору лізингу. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі предмета лізингу.

На виконання умов договору позивач придбав у власність предмет лізингу Сідловий тягач IVECO EUROTECH MP440E43T, шасі НОМЕР_2, державний НОМЕР_1, як визначено Специфікацією (Додаток №2 до Договору) та надав його відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах, визначених у Правилах. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі предмета лізингу в лізинг від 17.04.2008року. Таким чином, з цієї дати у відповідача виникло зобовязання зі сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 3.1.6 Правил лізингоотримувач зобовязаний вчасно, відповідно до графіку лізингових платежів (Додаток №3 до договору лізингу), оплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 8.2. лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитися від виконання договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку настання наступних істотних умов (порушень):

п.п. 8.2.4. Якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 (тридцять) календарних днів.

Пунктом 8.4 Правил встановлено, що при настанні випадків, передбачених п.п. 8.2.4 8.2.12, Лізингоотримувач зобовязаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, в тому числі:

-Заборгованість за лізинговими платежами (у випадку наявності такої на момент розірвання договору лізингу);

-Суму неустойки (штрафів і пені), передбачені в ст. 5 даних Правил;

-Суму покриття;

-Збитки, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання договору лізингу.

Відповідно до п. 10.7. Правил при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини, незавершений лізинговий період оплачується лізингоотримувачем у повному обсязі.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем 04.02.2009 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0210/ДЛ (далі Додаткова угода), яка є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 1 Додаткової угоди сторони домовились з 04 лютого 2009 року припинити дію договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0210/ДЛ від 04.04.2008року.

У п. 4 Додаткової угоди сторони визначили, що на дату підписання цієї додаткової угоди лізингоотримувач має заборгованість по поточним лізинговим платежам у сумі 2130,06 доларів США по курсу НБУ на дату підписання цієї угоди 7.70 гривень за 1 долар США 16401,43 гривень (в тому числі 4277,10 грн. відшкодування вартості предмету лізингу за січень 2009 р).

Пунктом 5 Додаткової угоди встановлено, що на підставі п. 10.7 Додатку №1 «Загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів»Договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0210/ДЛ від 04 квітня 2008 року, лізингоотримувач при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини оплачує незавершений лізинговий платіж у повному обсязі у сумі 1590,59 доларів США по курсу НБУ на дату підписання цієї угоди 7,70 гривень за 1 долар США 12247,54 гривень (в тому числі 4277,10 грн. відшкодування вартості предмету лізингу за лютий 2009 р).

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок з банків про надходження грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Елемент лізинг»від ТОВ «Юридична фірма «Дія»(довідка №70-1-1/118 від 18.01.2012 р. з АТ «ОТП Банк»та довідка №3557-28.1-131213 від 19.01.2012 р. з ПАТ «АЛЬФА-БАНК) відповідачем за період дії договору лізингу було сплачено лізингові платежі з урахуванням Графіку лізингових платежів (Додаток №3 до Договору лізингу) за період з травня по грудень 2008 року.

Доказів щодо сплати лізингових платежів за січень 2009 року та за незавершений лізинговий період лютий 2009 року, сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що згідно з Графіком лізингових платежів (Додаток №3 до договору лізингу) ТОВ «Юридична фірма «Дія»зобовязане було сплатити лізингові платежі за січень 2009 року 1611,76 дол. США, за лютий 2009 року 1590,59 дол. США.

Враховуючи, що курс НБУ на визначену Графіком дату оплати становив 7,70грн. за 1 дол. США, сума лізингових платежів за січень 2009 року становить 12410,55 грн., за лютий 2009року 12247,54 грн.

Таким чином, загальна сума лізингових платежів за період січень лютий 2009року, яка повинна бути сплачена на користь позивача, становить 24658,09грн.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Як визначено у п. 2 ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором фінансового лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», згідно з якою відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач зобовязання по сплаті заборгованості за лізинговими платежами за січень 2009 року та сплаті платежу за незавершений лізинговий період лютий 2009 року не виконав, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 24658,09грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 24658,09грн. визнається судом правомірною, обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Позивач у заяві б/н від 15.02.2012року відмовився від вимоги про стягнення пені. Згідно ч. 4, 6 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом

Відповідно до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1989,59грн.

Беручи до уваги вищенаведене, з урахуванням поданої позивачем 16.02.2012року заяви, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія»24658,09грн. боргу по лізинговим платежам.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія».

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дія»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27, код ЄДРПОУ 13733709 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03058, м.Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф.85, код ЄДРПОУ 34832663) 24658 (двадцять чотири тисячі шістсот пятдесят вісім) грн. 09 коп. боргу, 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Провадження у справі в частині стягнення 1989,59грн. пені припинити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 21.02.2012року