Рішення № 21662178, 30.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2012 р. Справа № 13/196-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс", м. Київ

до Комунального підприємства "Житлово - комунальна контора смт. Козин", Київська область, Обухівський район, смт. Козин

про стягнення 176 780,56 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.- довіреність б/н від 26.01.2012 р.;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс" (далі позивач) до Комунального піприємства "Житлово - комунальна контора смт. Козин" (далі відповідач) про стягнення 176 780,56 грн., з яких 150831 грн. 37 коп. основний борг, пеня 11657 грн. 40 коп., 3% річних 5392 грн. 74 коп., інфляційні збитки 8899 грн. 05 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах сервісної угоди № 69 від 20.09.2005 р. на виконання робіт з диспетчеризації та технічного обслуговування автономних газових котелень щодо оплати за надані послуги.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2012 р. не зявився. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 19.12.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення 29.12.2011 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

15.10.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено сервісну угоду № 69 на виконання робіт з диспетчеризації та технічного обслуговування автономних газових котелень (далі - угода).

Відповідно до п. 1 угоди відповідач уповноважує позивача, а позивач погоджується відповідно до умов цієї угоди, забезпечити диспетчеризацію, обслуговування та ефективну роботу котельного обладнання, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Козин, вул. Партизанська, 2, 3, вул. Садова 31 та 35.

Відповідно до додатку №1 до договору сторони визначили, що обсяг та вартість робіт виконуваних ТОВ «Сантехкомплекс»визначають підписані сторонами «Регламентні роботи», які є невід'ємною частиною вказаної угоди.

У відповідності з п. 5.1 угоди відповідач повинен здійснювати щомісячні платежі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше останнього дня поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки розрахунків від 30.08.2010 р., в якому визначається сума заборгованості відповідача за передбачені угодою послуги у розмірі 83736,70 грн.

В подальшому відповідачем було погашено частину заборгованості у розмірі 10000,00 грн. про що свідчить копія банківської виписки від 05.10.2010 р.

13.12.2010 р. між сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 77094,67 грн.

Відповідача в порушення умов угоди та прийнятих на себе зобовязань за надані послуги за період з жовтня 2009 р. по квітнень 2010 р. повністю не розрахувався, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 150831,37 грн.

Згідно пункту 6.2. сервісної угоди № 69 від 15.10.2010 р.: при затримці оплати за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день нарахування пені за кожен день несплати.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 11657,40 грн. на суму заборгованості 150831,37 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Тобто, вказана стаття визначає термін за який нараховуються штрафні санкції.

Проте, в позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій відсутні відомості щодо періоду нарахування позивачем таких санкцій взятих за основу у формулі у звязку з чим, суд не може дійти достовірного висновку щодо обґрунтованості і правильності нарахування позивачем суми пені.

Крім того, враховуючи умови п. 5.1 угоди та положення п. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку пені позивач не врахував, що обовязок по оплаті послуг за кожний поточний місяць виникає у відповідача в останній день такого місяця, а тому правильним є нарахування пені по кожному акту окремо за шість місяців з урахуванням здійснених відповідачем проплат.

За таких обставин справи, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 11657,40 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Аналогічна ж позиція викладена і в п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 5392,74 грн., інфляційних збитків 8899,05 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - комунальна контора смт. Козин" (Київська обл., смт. Козин, вул. Партизанська, 2; код 30273658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс" (м. Київ, вул. Хмельницька 10; код 23576464) 150831 (сто пятдесят тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 37 коп. основного боргу, 5392 (пять тисяч триста девяносто дві) грн. 74 коп. 3% річних, 8899 (вісім тисяч вісімсот девяносто девять) грн. 05 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати: 3302 (три тисячі триста дві) грн. 46 коп. судового збору

3.В частині стягнення 11657,40 грн. пені позов залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 06.02.2012 р.