Рішення № 21661949, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/36416.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

Про про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 12 821,85 грн.

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Любченко М.О.

Суддя Бойко Р.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача шкоди в сумі 12821,85 грн. в порядку регресу, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 було порушено провадження у справі № 17/364, розгляд справи було призначено на 24.10.2011.

В судовому засіданні 24.10.2011 було оголошено перерву до 09.11.2011.

У відповідності до здійсненого розподілу автоматизованою системою документообігу суду, у звязку з знаходженням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу передано для розгляду по суті судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 17/364 до свого провадження та призначив розгляд справи на 13.12.2011.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.12.2011та від 24.01.2012 розгляд справи відкладено до 22.12.2011 та до 16.02.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 призначено колегіальний розгляд справи № 47/418.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 22.12.2011 призначено колегіальний розгляд справи № 17/364 у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Любченко М.О. та Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 колегією у складі суддів: Станік С.Р. (головуючий), Любченко М.О. та Бойко Р.В. справу № 17/364 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 24.01.2012. Розгляд справи розпочато заново.

В судовому засіданні 16.02.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що ним на підставі статті 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України було набуто в порядку регресу право вимоги до відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12821,85 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.02.2012 заперечував проти позову, просив суд у його задоволенні відмовити. Заперечення відповідача з урахуванням наданого відзиву на позовну заяву, мотивовані тим, що автомобіль Акура, д.н.з. НОМЕР_1 до 27.06.2010 був декілька раз учасником ДТП, внаслідок чого неодноразово підлягав ремонту, а тому при розрахунку суми страхового відшкодування на деталі автомобіля Акура, д.н.з. НОМЕР_1 позивачем у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2007 між ПрАТ «СК «Уніка», як страховиком, та ОСОБА_3., як страхувальником, було укладено договір страхування № 053011/0431/0012221, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб Акура, д.н.з. НОМЕР_1, період страхування 22.12.2007 по 22.12.2012.

Згідно довідки ВДАІ Обухівського р-ну, Київської обл., від 12.07.2010 № 1835 у с. Плюта, Обухівського р-ну, Київської обл. 27.06.2010 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Акура, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3., та автомобіля «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 (власник транспортного засобу ЗАТ «Концерн Укравтопром»).

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2010 у справі № 3-3307/10, гр. ОСОБА_4, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 7388/1 від 05.08.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Акура, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 28572,70 грн.

Відповідно до страхового акту № 00047241/1 від 08.03.2011, пошкодження транспортного засобу марки Акура, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 27111,70 грн. (франшиза 1500,00 грн.), які виплачені ОСОБА_3., згідно платіжного доручення № 009748 від 23.03.2011.

Відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6797958 відповідач прийняв на себе зобовязання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб забезпеченим транспортним засобом «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_2, страхувальник ЗАТ «Концерн Укравтопром», зі строком дії з 13.04.2010 до 12.04.2011. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 25500,00 грн. Франшиза 510,00 грн. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

19.04.2011 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" звернувся до відповідача із регресною вимогою на виплату страхового відшкодування № 3399 у розмірі 25500,00 грн. на рахунок ПрАТ «СК «Уніка».

Як стверджує позивач, у позовній заяві відповідач зобовязаний відшкодувати йому 24990,00 грн. (25500,00 грн. -510,00 грн. (франшиза) = 24990,00 грн. )

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, здійснив лише часткову виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 12168,15 грн. у звязку з чим ПрАТ «СК «Уніка»звернулося до суду про стягнення з відповідача 12821, 85 грн. в порядку регресу.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що автомобіль Акура, д.н.з. НОМЕР_1 до 27.06.2010 був декілька раз учасником ДТП, внаслідок чого неодноразово підлягав ремонту, а тому при розрахунку суми страхового відшкодування на деталі автомобіля Акура, д.н.з. НОМЕР_1 позивачем не застосовано коефіцієнт фізичного зносу, а відтак відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, між ПрАТ «СК «Уніка», як страховиком, та ОСОБА_3., як страхувальником, було укладено договір страхування № 053011/0431/0012221, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб Акура, д.н.з. НОМЕР_1.

Внаслідок ДТП, яке сталося 27.06.2010 у с. Плюта, Обухівського р-ну, Київської обл., за участю застрахованого автомобіля марки Акура, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3., та автомобіля «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, відбулось пошкодження автомобілів, а ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2010 у справі № 3-3307/10.

На виконання умов укладеного договору страхування № 053011/0431/0012221 від 21.12.2007, на підставі страхового акту № 00047241/1 від 08.03.2011, пошкодження транспортного засобу марки Акура, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 27111,70 грн., яке було виплачено позивачем ОСОБА_3. у повному обсязі в сумі 27111,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 009748 від 23.03.2011.

В свою чергу, оскільки між ЗАТ «Концерн Укравтопром» та ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"укладено поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6797958, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобовязання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб забезпеченим транспортним засобом «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_2 суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля Акура, д.н.з. НОМЕР_1.

Також судом встановлено, що 19.04.2011 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернувся до відповідача із регресною вимогою на виплату страхового відшкодування № 3399 у розмірі 25500,00 грн. ( - 510,00 франшиза) на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА», однак відповідач так і не сплатив відшкодування у вищенаведеній сумі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 12 821,85 грн.

Посилання відповідача про те, що автомобіль Акура, д.н.з. НОМЕР_1 до 27.06.2010 був декілька раз учасником ДТП, внаслідок чого неодноразово підлягав ремонту, але при розрахунку суми страхового відшкодування на деталі автомобіля Акура, д.н.з. НОМЕР_1 позивачем у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, а відтак відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними, судом відхиляється з огляду на наступне.

В судовому засіданні 22.12.2011 представник позивача надав клопотання про витребування з Центру безпеки руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України інформацію відносно участі автомобіля ACURA RL, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 28.12.2006, власник ОСОБА_3 в дорожньо-транспортних пригодах до 27.06.2011. Вказане клопотання судом було задоволено, а ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 та від 24.01.2012 в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з Центру безпеки руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України судом витребувано інформацію відносно участі автомобіля ACURA RL, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 28.12.2006, власник ОСОБА_3 в дорожньо-транспортних пригодах до 27.06.2011. Однак, станом на день прийняття рішення у даній справі суду не надано доказів на підтвердження вищевикладених обставин, а тому твердження відповідача є необґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12 821,85 грн. - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"(код ЄДРПОУ 23510137, місцезнаходження: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ - 20033533, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В) 12821 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 85 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Любченко М.О.

Суддя Бойко Р.В.

Дата підписання рішення 22.02.2012