Рішення № 21661948, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/28021.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В. Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна", м.Вишневе

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ай - Тодор", м.Київ

про стягнення 21 873,53 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор" про стягнення 20272, 04 грн. основного боргу та пені в сумі 1601, 49 грн., за прострочення виконання зобовязань за Договором№256-10від03.12.2010р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Позивачем, в порядку підготовки справи до розгляду, згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, заявлено клопотання про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 21873, 53 грн.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Пунктом 3 розділу 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що за заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 1609, 50 грн.

Позивачем не достатньо обґрунтовано доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у визначеному законодавством розмірі за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

За такими обставинами у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" щодо вжиття заходів до забезпечення позову відносно накладення арешту на грошові кошти в розмірі 21873, 53 грн. слід відмовити.

До прийняття рішення по справі, відповідач надав суду платіжне доручення № 1730 від 04.01.12р. відповідно до якого перерахував на користь позивача 20272, 04 грн., тобто сплатив суму основного боргу. З посиланням на п.1 ст. 80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Припинення провадження у справі це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

·припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

·спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 03.12.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК Україна", як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор", як Постачальником, було укладено договір на № 256-10 про надання логістичних послуг, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець приймає на себе зобовязання з надання логістичних послуг, повязаних з обслуговуванням вантажів, а Замовник зобовязується надавати замовлення на надання послуг, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги.

Порядок оплати встановлено сторонами у розділі 5, згідно якого оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку. Термін сплати: протягом пяти банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем. Разом із рахунком Замовникові надається два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг та податкова накладна.

На виконання умов Договору позивачем належним чином надані логістичні послуги на суму 20272, 04 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УВЦ-0000005417.

Пунктом 3.1.10 Договору встановлений обовязок Замовника своєчасно та в повному обємі сплачувати послуги Виконавця.

Оскільки відповідачем погашено суму основної заборгованості за вказаним Договором, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор" щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 20272, 04 грн. слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, проте з його боку мало місце несвоєчасне погашення боргу, а тому позивач наполягає на стягненні з нього додатково пені в сумі 1601, 49 за прострочення грошового зобовязання з оплати наданих послуг згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УВЦ-0000005417 від 31.07.11р.

Слід памятати, який би розмір пені не було передбачено угодою сторін у договорі, у випадку прострочення виконання грошових зобовязань, відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.96р. за № 543/96-ВР (надалі Закон) пеня підлягає стягненню в сумі, що не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який вона нараховується.

З огляду на викладене, надавши належну правову оцінку вимогам позивача щодо стягнення пені в сумі 1601, 49 грн., нарахованої відповідно до п. 6.8 Договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаних вимог, оскільки ії нарахування позивачем відбулося всупереч вимогам ст. 3 Закону, а саме розмір пені за договором перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 7 Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Втім, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати, як це зазначено у другій частині статті 49 ГПК України, що кореспондується з вимогами статті 7 Закону України «Про судовий збір»та приписами ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини пятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай - Тодор" щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 20272, 04 грн. - припинити.

2. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ай - Тодор" щодо стягнення з останнього пені в сумі 1601, 49 грн. відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай - Тодор", 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 124, код ЄДРПОУ 30858159, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна", 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 36449095, витрати по сплаті судового збору в сумі 1308, 04 грн., видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 27.02.12р.