Рішення № 21661897, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/57821.02.12 За позовом Прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України

та його структурного підрозділу

Державного підприємства «Вашківський спиртовий завод»

до Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від прокуратури та відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 21 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Вижницького району Чернівецької області (процесуальний позивач) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та його структурного підрозділу Державного підприємства «Вашківський спиртовий завод»(позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання»(відповідач) заборгованості в сумі 616 651,23 грн. з них основного боргу 580 000,00 грн., втрат від інфляції 23 780,00 грн. та 3% річних 12 871,23 грн.

Окрім того, у позовній заяві процесуальним позивачем викладено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які є на розрахунковому рахунку відповідача в розмірі суми позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Позовні вимоги за заявленим позовом обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (зернових) № 20/12-10 від 20 грудня 2010 року, зокрема, попередньо оплаченого товару відповідач позивачу не поставив, внаслідок чого процесуальний позивач звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти пропорційно розміру непоставленого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 21.02.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2010 року між Державним підприємством «Вашківський спиртовий завод»(надалі Покупець або Замовник) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Виконавець) (разом - сторони), було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (зернових) № 20/12-10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію.

Процесуальний позивач зазначає, що загально-наглядовою перевіркою дотримання закону про збереження державної власності на державних підприємствах та організаціях було встановлено, що 28.12.2010р. на виконання умов Договору покупець - ДП «Вашківський спирт завод»перерахував покупцеві - ЗАТ «ТЕНГО»/Закрите акціонерне товариство «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання»/ 580000,00 грн., передоплати за зерно кукурудза, що підтверджується платіжним дорученням № 129, при цьому, процесуальний позивача вказує, що Продавець оплаченого товару Покупцю не передав, а відтак, за твердженнями процесуального позивача, відповідач має повернути перераховані за Договором кошти в розмірі 580000,00 грн.

Судом встановлено, що порядку досудового врегулювання спору позивач, 20.05.2011р. та 12.07.2011р. повторно, звертався до відповідача з претензіями в яких вимагав перерахувати сплачені за продукцію кошти (копії вимог містяться в матеріалах справи). Позивач зазначає, що на відповідні вимоги відповідач ніяким чином не відреагував, грошових коштів за продукцію не повернув.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 20 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (зернових) № 20/12-10 згідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2010 року позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 580000,00 грн. Дана обставина підтверджується платіжним дорученням № 129 від 28.12.2010р. (копія платіжного документу міститься в справі).

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, що Продавець зобовязується передати продукцію Покупцеві з відповідними супровідними документами в термін до десяти робочих днів з дня перерахунку коштів.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що датою перерахування коштів є 28.12.2010р., зобовязання щодо передачі Покупцю продукції повинні були бути виконані Продавцем в строк до десяти робочих днів починаючи з 28.12.2010р.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що замовленого товару Продавець Покупцю в передбачений Договором строк не поставив.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що внаслідок не поставки товару позивач, в порядку досудового врегулювання спору, 20.05.2011р. та 12.07.2011р. повторно, звертався до відповідача з претензіями в яких вимагав перерахувати сплачені за продукцію кошти. Факт надсилання позивачем вимог на адресу відповідача підтверджується фіскальними чеками про оплату відправки поштової кореспонденції №№ 1722 і 6837, від 20.05.2011р. та 20.07.2011р. відповідно.

Позивач зазначає, що незважаючи на вимоги викладені в листах №№ 57 та 71 відповідач коштів не повернув, товару не поставив.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.12.2011р. та 30.01.2012р. відповідача було зобовязано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 28.12.2011р. та 30.01.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо поставки товару позивачу або доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за непоставлений товар, станом на лютий 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Замовника про стягнення з Виконавця вартість попереднього оплаченого але непоставленого товару в розмірі 580000,00 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на факт виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобовязання саме з травня 2011 року, тобто з моменту надсилання позивачем відповідачу вимоги щодо повернення коштів № 57, необґрунтованим є нарахування позивачем втрат від інфляції та 3% річних починаючи з 08.01.2011р., оскільки грошове зобовязання у відповідача перед позивачем станом на 08.01.20111р. ще не виникло в силу існування не грошового зобовязання відповідача перед позивачем за Договором. Окрім того, суд унеможливлений надати оцінку та дослідити момент отримання відповідачем вимоги № 57 та/або № 71, з часу отримання яких, в силу вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник зобовязаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а тому, позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції та 3% річних за період з 08.01.2011р. по 10.10.2011р. є, в цілому, недоведеними.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 580000,00 грн.

Судові витрати по судовому збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 11593,03 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання»(ідентифікаційний код: 30972746, адреса: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 5, кв. 69, р/р 260020005381 в ВАТ ТФБ «КОНТРАКТ», м. Київ, МФО 322465), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Вашківський спиртовий завод»(ідентифікаційний код: 00375421, адреса: 59210, Чернівецька область, Вижницький район, м. Вашківці, вул. Шевченка, буд. 5, р/р № 2600430315520, АТ «Банк «ТАВРИ К»м. Чернівці МФО 300788), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 580000,00 грн. (пятсот вісімдесят тисяч гривень). Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання»(ідентифікаційний код: 30972746, адреса: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 5, кв. 69, р/р 260020005381 в ВАТ ТФБ «КОНТРАКТ», м. Київ, МФО 322465), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України судові витрати в розмірі 11593,03 грн. (одинадцять тисяч пятсот девяносто три гривні 03 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Відмовити прокурору Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та його структурного підрозділу Державного підприємства «Вашківський спиртовий завод»в задоволенні клопотання про забезпечення позову у даній справі.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 27.02.2012р.