Рішення № 21661734, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/580-201222.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія"

про відшкодування шкоди 28122, 68 грн. в порядку регресу.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 пред. за довір. б/н від 30.12.11р.

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" про відшкодування шкоди 28122, 68 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/580-2012 та призначено її до розгляду на 06.02.2012р.

В судове засіданні 06.02.2012р. представники сторін не зявились, вимог ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №04-38 від 04.01.2012р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, вказаною в позовній заяві, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.02.2012 року на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2010 р. приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування (далі позивач, страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) був укладений договір №205639 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Acura”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

16.02.2011р. на вул. Кільцева дорога в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Chevrolet”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, автомобіля “Opel”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 і автомобіля “Daewoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_4.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2011р. по справі №3-2080 2011р. гр. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 29552, 90 грн., що підтверджується звітом №14230/856-40601-11 з оцінки транспортного засобу від 28.02.2011р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні). А згідно документів по ремонту автомобіля (рахунок-фактура №СФ-4066 від 22.02.2011р.) вартість відновленого ремонту становить 29566, 936 грн.

09.03.2011р. позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування №856, що належить до виплати страхувальнику.

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника та страхового акту від 09.03.2011р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 28632, 68 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням №4099 від 24.03.2011р. на суму 28632, 68 грн. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач є страховиком особи винної в ДТП та наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 28122, 68 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_3 встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2011р. у справі №3-2080 2011р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_3 на момент настання страхової події була застрахована в приватному акціонерному товариству "Українська екологічна страхова компанія" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3903110.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі доказами, в тому числі відповіддю Моторного (Транспортного) страхового бюро України від 14.02.2012р. №3399/7-3-11, наданій на вимогу господарського суду.

Вказаний поліс діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Chevrolet”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3.

Полісом ВЕ/3903110 передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Відповідно до полісу ВЕ/3903110, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована за цим полісом, є гр. ОСОБА_3, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “Chevrolet”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_3 автомобіля “Chevrolet”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 28122, 68 грн. З матеріалів справи вбачається, що полісом № ВЕ/3903110 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування, і після перерахунку сума відшкодування складає: 24990,00 грн. (25500,00 510,00=24990,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24990,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (03150, м. Київ, вул. Дімітрова, 5-Б, код ЄДРПОУ 30729278) на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 24990,00 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1430, 21 грн. (одну тисячу чотириста тридцять) грн. 21 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текс рішення виготовлено 23.02.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев