Рішення № 21661471, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/376-2012

22.02.12

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»

До

Комунального підприємства «Київпастранс»

про

стягнення 463 392,47 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Любчик У.В. –представник

від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, у розмірі 307 308,81 грн., винагороди лізингодавця у розмірі 148 636,97 грн., пені у розмірі 7 022,83грн., інфляційних втрат у розмірі 423,86 грн., а всього 463 392,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008.

Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія –Гарант» та Комунальним підприємством «Київпастранс»укладено договір фінансового лізингу № 157Ф (далі –Договір), відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця у виключне платне користування на умовах фінансового лізингу майно, яке набувається лізингодавцем у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем, з наступною передачею права власності на це майно лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 1.2., а також Додатку № 1 до Договору предметом лізингу є нові міські автобуси Богдан А-09202 в кількості 11 одиниць.

Термін лізингу складає 44 місяці. Початок терміну лізингу починається з дня передачі лізингоодержувачу першої партії предмета лізингу. Закінченням терміну лізингу вважається дата останнього лізингового платежу (п. 1.3).

В подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди (копії наявні в матеріалах справи), якими вносились зміни до Договору.

На виконання умов Договору 30.09.2008 лізингодавцем передано, а лізингоодержувачем прийнято у фінансовий лізинг автобуси Богдан А-09202 (всього 11 одиниць), про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (стаття 2 вказаного Закону).

Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено обов’язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі у повному обсязі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону).

Умовами Договору (п. 4.1) передбачено, що за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі і терміни згідно до «Графіку оплати лізингових платежів»(Додаток № 2 до Договору).

До складу лізингових платежів входять:

- сума, що відшкодовує вартість предмета лізингу;

- комісія лізингодавця за надання предмета лізингу, нарахована на вартість предмета лізингу з урахуванням податку на додану вартість (п. 4.4. Договору).

У пункті 4.9 Договору сторони погодили, що сплата всіх лізингових платежів здійснюється в гривнях у безготівковій формі на банківський поточний рахунок лізингодавця, зазначений у Договорі в реквізитах сторін.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія –Гарант»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(позивачем по справі) укладено договір відступлення права вимоги № 218-511 від 18.05.2011. На підставі даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»набуло право вимоги, належне лізингодавцеві за договором фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008.

Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України).

18.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія –Гарант», Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»та Комунальним підприємством «Київпастранс»укладено додаткову угоду № 11 до договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008, в якій сторонами було погоджено, що лізингодавцем по Договору виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг», до якого переходять всі права та обов’язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія –Гарант»по Договору. Крім того, у вказаній угоді відповідач підтверджує той факт, що він повідомлений та ознайомлений з умовами договору відступлення права вимоги № 218-511 від 18.05.2011.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору лізингоодержувач зобов’язаний у встановлений термін і в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з Графіком оплати лізингових платежів (в редакції від 12.01.2011 згідно угоди № 8 до Договору) лізингодавець в період з 20.05.2011 по 20.12.2011 мав сплати лізингодавцеві лізингові платежі на загальну суму 632 918,00 грн. Проте, з матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов’язання щодо сплати лізингових платежів в повному обсязі відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість за період з 20.05.2011 по 20.12.2011 у розмірі 455 945,78 грн. (з яких 307 308,81 грн. –відшкодування вартості предмета лізингу та 148 636,97 грн. –комісія лізингодавця).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором фінансового лізингу позивач, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 022,83 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору, а саме п. 12.3., передбачено, що за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, із дня, наступного за днем оплати поточного платежу, зазначеного у Додатку № 2 до Договору, по день фактичної оплати цього платежу включно.

З огляду на те, що взяті на себе зобов’язання з оплати лізингових платежів відповідачем не виконані, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

За здійсненим судом перерахунком пені в межах періоду нарахування, визначеного позивачем у розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, з урахуванням настання у відповідача строку платежу, сума пені за прострочення сплати лізингових платежів складає 6 222,31 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції у розмірі 423,86 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати лізингових платежів на користь позивача судом встановлений, проте вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за травень 2011 року у розмірі 107,64 грн., нараховані на заборгованість за травень 2011 року, інфляційні втрати за червень 2011 у розмірі 124,40 грн., за вересень 2011 року у розмірі 95,90 грн., за листопад 2011 року у розмірі 95,92 грн., нараховані на заборгованість за червень, вересень та листопад 2011 року відповідно.

Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Оскільки лізингові платежі в травні 2011 року мали бути внесені до 20 числа цього місяця (тобто останній день строку виконання зобов’язання припадає на період з 16 по 31 числа травня місяця), то сума заборгованості за травень 2011 року індексації у вказаному місяці не підлягає. Аналогічної помилки позивач припустився, нарахувавши суму інфляційних втрат за червень, вересень та листопад 2011 року.

У зв’язку з викладеним, позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 423,86 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, ідентифікаційний код 32960732) 307 308 (триста сім тисяч триста вісім) грн. 81 коп. заборгованості по відшкодуванню вартості майна, 148 636 (сто сорок вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 97 коп. комісії лізингодавця, 6 222 (шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 31 коп. пені та 9 243 (дев’ять тисяч двісті сорок три) грн. 75 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 23.02.2012