Рішення № 21661036, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/58616.02.12 За позовом Приватного підприємства «Ротор»

до Дочірнього підприємства «Рідна Марка»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.10.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 16 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Ротор»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Рідна Марка»(відповідач) заборгованості в розмірі 166000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 106241 від 24 червня 2011 року, зокрема, останній не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011р. за № 05-5-38/12322 позов Приватного підприємства «Ротор»- повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 8.12.2011р. у справі № 05-5-38/12322 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ротор»- задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2011р. № 05-5-38/12322 - скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-1/1657 від 28.12.2011р., у звязку з поверненням Київським апеляційним господарським судом справи № 05-5-38/12322 до Господарського суду міста Києва на розгляд, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 30.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 16.02.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 106241 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується постачати товар, а саме солод житній ферментований /по тексту - товар/ відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 166000,00 грн., однак, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, як стверджує позивач, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 166000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вже було встановлено судом, 24 червня 2011 року між сторонами укладено договір № 106241 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується постачати товар, а саме солод житній ферментований відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору.

У відповідності до п. 4.2 Договору поставки загальна сума Договору складається з сум накладних.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 166000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000760 від 07.07.2011р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідній накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 5.1. Договору оплата в сумі повної вартості партій поставленого та прийнятого товару має бути здійснена Покупцем на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів після Поставки на підставі оригіналу рахунку-фактури.

Зі змісту видаткової накладної № РН-0000760 від 07.07.2011р. вбачається, що підставою оплати товару/замовлення загальною вартістю 166000,00 грн. є рахунок-фактура № СФ-0000834 від 07.07.2011р.(належним чином засвідчена копія рахунку міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, оплата поставленого позивачем товару згідно видаткової накладної № РН-0000760 від 07.07.2011р. по рахунку-фактурі № СФ-0000834 від 07.07.2011р. повинна бути проведена відповідачем в строк до 21.07.2011р. включно.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець за поставлений Продавцем товар не розрахувався, виставленого рахунку не оплатив.

З матеріалів справи слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем отриманого по видатковій накладній № РН-0000760 від 07.07.2011р. товару, 20.09.2011р. звернувся до відповідача з вимогою № 193 про оплату заборгованості за Договором на суму 166 000,00 грн. Факт надсилання позивачем вимоги на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком про оплату відправлення поштової кореспонденції № 8815 від 20.09.2011р. та описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля за 20.09.2011р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Як стверджує позивач, вартість поставленого Продавцем товару по видатковій накладній № РН-0000760 від 07.07.2011р. Покупець не оплатив, що підтверджується довідкою Приватного підприємства «Ротор»б/н від 30.01.12р. (оригінал довідки міститься в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.12.2011р. та 30.01.2012р. відповідача було зобовязано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 28.12.2011р. та 30.01.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар по Договору, станом на лютий 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 166000,00 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 166000,00 грн.

Судові витрати позивача в сумі 1896,00 грн. (1660,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Рідна Марка»(ідентифікаційний код: 32378225, адреса: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Ротор»(ідентифікаційний код: 13430357, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 61/12), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 166000,00 грн. (сто шістдесят шість тисяч гривень) та судові витрати 1896,00 грн. (одна тисяча вісімсот девяносто шість гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 21.02.2012р.