Рішення № 21659710, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/56413.02.12 За позовом Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»

Простягнення 11416,95 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов. № 2/05-04-55 від 05.01.2012 р.)

від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулося з позовом державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень»до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»про стягнення 11416,95 грн. за договором про надання послуг з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄМКТ № 213 Є від 30.12.2010 р., а саме: 10116,00 грн. основного боргу, 708,12 грн. штрафу, 592,92 грн. пені

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 14.12.2011 р. порушено провадження у справі № 6/564, розгляд останньої призначено на 23.01.2012 р..

До суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»до державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»про визнання договору №213 Є надання послуг з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ від 30.12.2010 р. недійсним та стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 5058,00 грн..

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що договір зі сторони відповідача за зустрічним позовом вчинено без відповідного дозволу (ліцензії), оскільки видача дозвільних документів є функцією державно-владного контролю в галузі автомобільних перевезень, а тому оформлення дозвільних документів державним комерційним підприємством прямо суперечить статті 75 ГК України.

Ухвалою суду від 23.01.2012 р. порушено провадження за зустрічним позовом та прийнято його для спільного розгляду з первісним, розгляд справи призначено на 06.02.2012 р..

У звязку з неявкою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»у судове засідання, розгляд справи відкладено до 13.02.2012 р..

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги відхилив зазначивши, що він має повноваження на укладення спірного договору, договір не суперечить вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»явку представників в судове засідання не забезпечило, про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином.

Ухвалою суду від 13.02.2012 р. зустрічний позов було залишено без розгляду відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.12.2010 р. між державним підприємством «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(перевізником) був укладений договір надання послуг з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ № 213 Є (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надавати послуги по оформленню, видачі та обслуговуванню дозволів ЄКМТ багаторазового використання при виконанні перевізником міжнародних перевезень вантажів, а перевізник зобов'язується сплатити вартість послуг (відшкодування витрат) згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 загальна сума Договору на час укладання складає 20244 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору відшкодування витрат, пов'язаних з оформленням, видачею та обслуговуванням дозволів ЄКМТ здійснюється в розмірі і строк відповідно до графіка розрахунку, який є невід'ємною частиною даного Договору.

А саме: в день укладання цього Договору перевізник попередньо сплачує виконавцю за видачу дозволу та бортового журналу, оформлення та обслуговування дозволів ЄКМТ 25 % вартості, що становить 5070 грн.. В строк до 01 травня 2011 року - 25 % вартості, що становить 5058 грн.. В строк до 01 серпня 2011 року - 25 % вартості, що становить 5058 грн.. В строк до 01 листопада 2011 року - 25 % вартості, що становить 5058 грн..

Виконавцем було надано перевізнику послуги з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ, що перевізником не заперечується.

Перевізник оплату наданих послуг здійснив частково на суму 5070 грн., також ним не підписані акти виконаних робіт по видачі, оформленню і обслуговуванню дозволів ЄКМТ за І та II квартал 2011 р..

05.08.2011 р. виконавець направив перевізнику претензією № 05-325 (отримана 08.08.2011 р.) з вимогою сплатити 10116 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 10116 грн. не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Факт порушення зобовязання відповідачем на суму 10116 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 10116 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.4 Договору передбачена відповідальність (у вигляді пені) за неналежне виконання грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

За розрахунком виконавця, прийнятим судом як вірний, з перевізника підлягає стягненню 592,83 грн. пені.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки відповідно до статуту державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень»є державним унітарним підприємством і належить до державного сектору економіки, вимоги про стягнення 708,12 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Розрахунок позивача судом перевірено та прийнято як вірний.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(02105, м. Київ, вул. Усенка, 8, код 21457519) на користь державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(03083, м. Київ, пр-т Науки, 57, код 33880040) 10116 грн. боргу, 592,83 грн. пені, 708,12 грн. штрафу, 1411,50 грн. судового збору.

Повернути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(03083, м. Київ, пр-т Науки, 57, код 33880040) 66 грн. зайво сплаченого судового збору.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 22.02.2012 р.