Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/54815.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна
компанія"
доТовариство з обмеженою відповідальністю "Продукти" членів
трудового колективу ДП роздрібної торгівлі № 228 "МОЛОКО"
простягнення 3328,31 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;
від відповідача:не зявився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти" членів трудового колективу ДП роздрібної торгівлі № 228 "МОЛОКО" про стягнення 10 228,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № ДТ-60-001051 від 24.11.10 р.
В судовому засіданні 15.03.12 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 3328,31 грн., з яких 872,04 грн. заборгованості, 2230,11 грн. пені, 166,28 грн. 3 % річних та 68,39 грн. інфляційних втрат.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 15.02.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
24.11.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (надалі позивач, постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Продукти" членів трудового колективу ДП роздрібної торгівлі № 228 "МОЛОКО"(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № ДТ-60-001051, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої (надалі товар) в асортименті, партіями відповідно до накладних, на умовах даного договору (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.1. договору, ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість товару вказується у додатковій угоді (додатку/специфікації) або можуть погоджуватись сторонами при підписані накладних та зазначатись у них. Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість, місце і строк поставки товару вважаються остаточно погодженими сторонами після підпитання уповноваженими представниками сторін накладних.
Пунктом 2.7. договору сторони передбачили, що покупець оплачує вартість кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника.
Відповідно до п. 2.9. договору, покупець зобовязується оплачувати кожну придбану партію товару не пізніше 30 календарних днів з моменту її передачі.
Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № РН-60-009153 від 15.02.11 р., № РН-60-009474 від 16.02.11 р., № РН-60-011230 від 23.02.11 р. на загальну суму 9932,04 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за товар у частковому обсязі, перерахувавши за період з 07.07.11 р. по 21.11.11 р. грошові кошти у розмірі 2960,00 грн., та після звернення позивача до суду з 21.12.11 р. по 13.02.12 р. перерахував ще 6572,04 грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар складає 400,00 грн., що відповідачем не спростовано.
Пунктом 4.1. договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару відповідно до п. 2.9. договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в 0,1 % від вартості простроченої продукції за кожен день прострочки.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 2230,11 грн. пені, 166,28 грн. 3 % річних та 68,39 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яка існувала на час звернення до суду.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти" членів трудового колективу державного підприємства роздрібної торгівлі № 228 "МОЛОКО" (03028, м. Київ, просп. Науки, 43; код ЄДРПОУ 30574217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Мазанка, вул. Садова, 19; код ЄДРПОУ 36499654) 400 (чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 2230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 11 коп. пені, 166 (сто шістдесят шість) грн. 28 коп. 3 % річних, 68 (сто тридцять вісім) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Мазанка, вул. Садова, 19; код ЄДРПОУ 36499654) з Державного бюджету України (ГУ ДКУ у м. Києві, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р № 31210206700001, код ЄДРПОУ 24262621) 66 (шістдесят шість) грн. 19 коп. надлишково сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № ПП-0018626 від 28.11.11 р. Платіжне доручення залишити в матеріалах справи.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.02.12 р.
Судове рішення № 21659647, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/548. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: