Рішення № 21659385, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/55913.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»

ДоНауково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»

Простягнення 756233,01 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № б/н від 23.01.2012 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»про стягнення 719403,00 грн. боргу за отриманий товар, 30855,49 грн. пені та 5974,52 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою від 08.12.2011 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.01.2012 року.

В судовому засіданні 27.01.2012 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2012 року не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 27.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 13.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2012 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 13.02.2012 року представник відповідача не зявився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.02.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»(далі продавець, позивач) та Науково-Виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»(далі покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 210/І (далі Договір), пунктами 1.1 та 1.2 якого сторони узгодили, що Продавець зобовязується на підставі цього Договору передати, а Покупець прийняти і сплатити за с/г техніку( надалі іменується-товар) на умовах, вказаних в Договорі. Кількість, найменування, ціна, одиниця виміру товару визначаються Сторонами у специфікації, що є невідємним додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Покупець оплачує товар по цінам, вказаних в Специфікації, на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця., зазначених в п. 2.2., .2.3., 4.1., п.п. 4.4.1., 4.1.2., 4.1.3. даного Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору товар повинен бути переданий Покупцеві на відповідальне зберігання згідно строків, вказаних в специфікації даного Договору та при умовах виконання Покупцем вимог п.2.2., 2.3., 4.1., п.п. 4.4.1. Договору.

Пунктами 4.1 даного Договору сторони узгодили, що Покупець зобовязується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України (гривні), в наступному порядку: суму у розмірі 35 % від суми Договору, в національній валюті України (гривні) еквівалентну 70000,00 доларів 00 центів, Покупець зобовязується оплатити в строк до 06.07.2011 року включно, суму у розмірі 50% від суми Договору, в національній валюті України (гривні) еквівалентну 100 000,00 доларів 00 центів, Покупець зобовязується оплатити в строк до 10.08.2011 року включно, суму у розмірі 15% від суми Договору, в національній валюті України (гривні) еквівалентну 30 000,00 доларів 00 центів виходячи з курсу продажу валюти (долара США) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого Сторонами рівня 7,993 грн. за один долар США, Покупець зобовязується оплатити в строк до 23.08.2011 року включно.

Згідно з п.4.2. Договору, фактом оплати товару є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п.9.1. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами свої зобовязань.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1598913,00 грн., еквівалентну 200000,00 доларам США, що засвідчується Актом приймання передачі на відповідальне зберігання № 215 від 04.07.2011 року (копія наявна у матеріалах справи).

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 719403,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 719403,00 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 719403,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 Договору за порушення строків оплати товару, передбачених пунктом 4.3 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобовязання до повного виконання такого зобовязання.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 6.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 30855,49 грн. за період з 24.08.2011 року по 02.12.2011 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 30855,49 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5974,52 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дат поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 5972,03 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»(місцезнаходження: 01023, м. Київ, Печерський р н, вул. Первомайського, буд. 11, код ЄДРПОУ 31306940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»(місцезнаходження: 25018, м. Кіровоград, Кіровський р-н, вул. Московська,, буд. 190, код ЄДРПОУ 31919788) 719403,00 (сімсот девятнадцять тисяч чотириста три) грн. 00 коп. - основного боргу, 30855,49 (тридцять тисяч вісімсот пятдесят пять) грн. 49 коп. пені, 5972,03 (пять тисяч девятсот сімдесят дві) грн. 03 коп. 3% річних, 15 124,61 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

20.02.2012 року